Привітання з Великоднем

[Юлямпочка]

До світлого святого воскресіння

Не гаснуть вікна, свічки запалили -

Все стихло від страшного потрясіння:

Безвинного за гріх людський убили.

Молив: "Отець! Нехай мене минує

Безжальна чаша ця вина гіркого,

Людина я, син жінки, Батьку, чуєш?

І я боюсь цього жеребу злого..."

Сад гецеманський співчував мовчазно,

Бо знав, що Юда вже продав Христа,

Молитву слухав трепетно, приязно

І відав - не минує чаша та...

Один прийняв цілунок він зрадливий,

Не дав убити учневі солдат.

За кров ішов на смерть і був щасливий

Умерти, вже чекав його Пилат.

Тримав отвіт в палаці гордовитім,

З очей лилися сум і доброта

Ніхто ж не бачив сліз в жалю пролитих,

Що не минує біль і самота.

Спитали: "Вам кого до свят пустити

Убивцю злого чи цього, святого?

Кого ви скажете, що треба вбити?

Ми виконаєм волю вам святкову!"

І натовп заревів, сліпий у злості:

"Христа убийте, він злочинець, він!"

"Прости їм, Боже, в цьому світі гості,

Не відають вони, що я твій син."

І розпинали - рвали цвяхом руки,

Терпів, простив усю жорстоку міць.

Дивився в світ і рвалось від розпуки

Найм'якше серце, що твердіше криць.

До гіркого Ісуса погребіння

Не гаснуть вікна, свічки запалили,

Все стихло від страшного потрясіння -

Безвинного за гріх людський убили.

Та діви звістку радісну розносять:

"Христос воскрес, зійшов нам із небес!

Радійте люди, славте стоголосо:

Христос Воскрес! Воістину воскрес!!!"