Маразм

[MarrrshAll]

Що є важливішим за життя? От всі ми так його розхвалюєм, хвалимо здоров"я, кохання, щастя, удачу... Всі думаємо про щось сильне та потужне, віримо чи не віримо в Нього. А от дивно, чому тоді часом ми його так не цінуємо? І чому щодня ми його по трішки собі самі вкорочуємо? Куримо, нервуємось, п"ємо... Ми мало що робимо і дуже рідко, щоб залишатися молодими та здоровими... От якби можна було народитись і щоб потім нас вчили не дурній арифметиці чи нептрібним правилам правопису, а вчили знайти гармонію з собою... Щоб ми поступово до вісімнадцяти років навчились усі підтримувати в собі здоров"я... Просто п"ючи гірську воду, слухаючи звук водоспаду, дивлячись на полум"я, заспокоювались. Щоб їжа не була такою важливою, а гроші взагалі не існували. Просто гармонія. Щоб нас не лякало ніщо. Не було поганих звичок. А старші люди, щоб допомагали молоді підтримувати цю гармонію... Адже можна природними шляхами підтримувати в собі життя. Просто їсти мандарини, щоб шкіра була молодою, а фрукти, щоб дати вітаміни, чисте повітря, насичене киснем, для серця та легень. Їжа лише правильна для організму, така, від якої він дуріє і завжди залишається в тонусі... Тоді було б цікаво... Адже тоді ми змогли б жити вічно... І насолоджуватись не життям, а насолоджуватись кожною секундою. Бо весь час живемо правильно, не шкодимо собі. Всі б залишались вісімнадцяти літніми, ніхто б не хворів... Дивний був би світ... От тільки на початку не знайшлося когось, хто б зумів побудувати такий світ, принаймні прагнути до його створення. А вожаками та сильними завжди були люди жадібні, от тільки не розуміють вони, що і їм колись прийде кінець. Не забрати душі золота, не забрати свого тіла, не забрати коштовностей та модних речей. Для душі це все не важливо. Їй важлива, і саме так ми її називаємо, душевна краса наша... Життя... Приорітети. Дивно... От порівняти, що важливіше за здоров"я? Може кохання? Може сила? Може влада? Чи саме життя? З рештою все це не важливо. Душі життя не потрібно. Вона жила і до того, як ми народились і буде жити потім. А життя... Що таке життя... Не знаю. Колись взнаю, на все свій час. От тільки дорожити знаннями, силою, здоров"ям чи красою не варто... Все приходить, все й піде...

[penzlik74]

Що є важливішим за життя? От всі ми так його розхвалюєм, хвалимо здоров"я, кохання, щастя, удачу... Всі думаємо про щось сильне та потужне, віримо чи не віримо в Нього. А от дивно, чому тоді часом ми його так не цінуємо? І чому щодня ми його по трішки собі самі вкорочуємо? Куримо, нервуємось, п"ємо... Ми мало що робимо і дуже рідко, щоб залишатися молодими та здоровими... От якби можна було народитись і щоб потім нас вчили не дурній арифметиці чи нептрібним правилам правопису, а вчили знайти гармонію з собою... Щоб ми поступово до вісімнадцяти років навчились усі підтримувати в собі здоров"я... Просто п"ючи гірську воду, слухаючи звук водоспаду, дивлячись на полум"я, заспокоювались. Щоб їжа не була такою важливою, а гроші взагалі не існували. Просто гармонія. Щоб нас не лякало ніщо. Не було поганих звичок. А старші люди, щоб допомагали молоді підтримувати цю гармонію... Адже можна природними шляхами підтримувати в собі життя. Просто їсти мандарини, щоб шкіра була молодою, а фрукти, щоб дати вітаміни, чисте повітря, насичене киснем, для серця та легень. Їжа лише правильна для організму, така, від якої він дуріє і завжди залишається в тонусі... Тоді було б цікаво... Адже тоді ми змогли б жити вічно... І насолоджуватись не життям, а насолоджуватись кожною секундою. Бо весь час живемо правильно, не шкодимо собі. Всі б залишались вісімнадцяти літніми, ніхто б не хворів... Дивний був би світ... От тільки на початку не знайшлося когось, хто б зумів побудувати такий світ, принаймні прагнути до його створення. А вожаками та сильними завжди були люди жадібні, от тільки не розуміють вони, що і їм колись прийде кінець. Не забрати душі золота, не забрати свого тіла, не забрати коштовностей та модних речей. Для душі це все не важливо. Їй важлива, і саме так ми її називаємо, душевна краса наша... Життя... Приорітети. Дивно... От порівняти, що важливіше за здоров"я? Може кохання? Може сила? Може влада? Чи саме життя? З рештою все це не важливо. Душі життя не потрібно. Вона жила і до того, як ми народились і буде жити потім. А життя... Що таке життя... Не знаю. Колись взнаю, на все свій час. От тільки дорожити знаннями, силою, здоров"ям чи красою не варто... Все приходить, все й піде...

шо курив

[poliglot]

.......а в чому сенс тоді....їсти апельсини мандарини і....в тебе все кльово.....а в чому прикол??????????

друже.........прикол в тому, що в тебе є якісь проблеми...і ти їх вирішуєш......а коли вирішив....тоді відчуваєш кайф....і...я думаю....що

в цьому і весь....або....майже весь кайф життя........

а душа......це вже.....дуже і дуже ....тобто вище за твій.... ....і за мій розум.....

[Гетто]

Осилил только первых два предложения.Дальше возник вопрос, который озвучил penzlik74.Бред какой то.

[Гетто]

первое предложение есть и последним.

Що є важливішим за життя?

Задам вопрос топикстартеру: а у тебя есть варианты? ты можеш жизнь человека сравнить с чем либо другим?

вот у тебя есть весы, на одной чаше лежит Жизнь, что ты положишь на другую чашу, дабы весы показывали либо равновесие, либо перевес ?

[prodrupaler]

Ги-ги... помоєму мауглі в інтернет заліз )))) На рахунок арифметики, і правопису я згідний, але ти сам подумай людство мільйони років творили цивілізації, а ти хочеш вернути все назад полювати з луками, і розпалювати вогонь паличками??? Пацик ти безнадійний романтик або ідіот.

[Гетто]

я очень думал над тем, стоит ли это озвучивать... всё таки решился... по моему, такие мысли приходят в голову человеку, у которого нет ничего, кроме виртуального общения, я никого и ни в чём не хочу упрекать, но всё таки мысль озвучу...

[mymbox]

И всё идёт по плану...

Всё идёт по плану... (с) ГО

[Panek]

Назва теми говорить сама за себе...

[Yuliya]

Жанр- утопія

[qaster]

я очень думал над тем, стоит ли это озвучивать... всё таки решился... по моему, такие мысли приходят в голову человеку, у которого нет ничего, кроме виртуального общения

капітан Очєвидність: людина, яка так трепетно відноситься до того, чи стОїть озвучувать шось тут на борді, ІМХА, є "человек, у которого нет ничего, кроме виртуального общения"

[Гетто]

Капитан Очевидность: всегда надо думать, а потом озвучивать, а не наоборот.

[Гетто]

ОН кагбе спрашивает тебя. К.О.

[qaster]

всегда надо думать, а потом озвучивать, а не наоборот.

а от і ні. В більшості побутових ситуацій людина діє на автоматі, згідно сформованих стереотипчиків, і якщо щось її вибиває з цієї колії і змушує трепетно віднестись до того, шо вона зара ляпне - то це таки має для неї значення, вище середнього.

З.І. Ви псевдо-КО

[Гетто]

я и не пытался брать на себя ответственность за К.О. просто высказал мысль, не знаю как вы, но я живу и общаюсь с окружающим меня миром по принципу

слово - могущество, которое дано человеку. Словом можно обидеть, можно излечить и помочь! Не говори ничего лишнего и не говори того, чего не есть на самом деле, ибо это не правильно. следи за своей речью, не роняй понапрасну лишних слов, поскольку "слово не воробей, вылетит - не поймаешь".

это не я придумал, а К.О.

возражения будут ?

[qaster]

є уточнення, але я й так уже виглядаю занудою Дуже добре, якшо Ви справді дотримуєтесь того, що тут декларуєте про значимість сказаних слів. Засім р-шитє откланятса, йду мучити свою joomla

[Гетто]

Удачи Вам и Вашей joomle ^)

[mammoth]

Пока читать сообщение твоё, моя обрезать орган мозг и топтать и топтать его, пока читать ваша сообщение ещё раз. © Bash