ігри щастя

[Forever Autumn]

Частенько в нашому житті трапляються поодинокі особистості, котрі, здавалося б, зі шкіри вон вилазять, аби лише здаватися ВСІМБ*ЯНАВКОЛИШНІМ мегапозитивними:

а-ви-знаєте-машем-і-улибаємся-млять;

ой, а тут така малесенька деталька так мене/мою радість здивувала/розсмішила/налякала-хіхіхіхіхіхі!;

Нас с любімим/сістрой/мамай/паругай вчіра абасцал лєтающій бєлий мєдвєдь! Такоє пріключєніє! Такоє пріключєніє!

Ах какая прєлєсть мла!

Какой-прєкрасний-мір-ляля!

і в такому дусі.

Тошнить. Дєті солнца блєць.

Не задовбало, пробачте, грати в оці ігри щастя?

ГА?

А може у мене якась манія/фобія/комплекс/іншапсихічнахрєнотєнь, що мене це БУЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

Чи не пора стати такими, якими ми є бл*ть!

Якщо хріново - плакати

Якщо весело - веселитися

Якщо нервово - психувати

Один і той самий стан не може затягуватися і набувати перманентності - тоді це вже хвороба.

[Tolik_lt]

ка де ти їх знаходиш?

[Forever Autumn]

ка де ти їх знаходиш?

Та вони отак час від часу проскакують по життю.

От недавно знов таке чучмендрало проскочило - то я й написала

[speaker]

А може у мене якась манія/фобія/комплекс/іншапсихічнахрєнотєнь, що мене це БУЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

швидше за все, так і є..

[Tolik_lt]

don't care.. не весь час же вони поряд. мо, книжку яку прочитали : Как бить щіслівим і дасігать успєха

[Forever Autumn]

А може у мене якась манія/фобія/комплекс/іншапсихічнахрєнотєнь, що мене це БУЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

швидше за все, так і є..

споріць ні буду ібо прецеденти билє)))))

[Witiok]

Ай, з віком пройде. Трапляються такі

і харять, постійно так не можна ...хоча таких розуміють такі самі . а нє. не такий

[Forever Autumn]

Ай, з віком пройде. Трапляються такі

і харять, постійно так не можна ...хоча таких розуміють такі самі . а нє. не такий

Так загвоздка в тому, що отакі люди трапляються різного віку. І тридцятирічні і двадцятирічні.

Я розумію, я інколи моуж від радості до стелі скакати. Але ж мла не постійно

[qaster]

Нехай скачуть од радощів. Аби силоміць мене не примушували

[Witiok]

О..не знаю життя((

зустічались подібні тільки 18-

[sweetlena]

А їм так жити простіше, типу "всьо у мєня отлічно", "заздріть мені всі", роздавати вдаваний позитив, ходити "в масці", а наодинці в подушку соплі розпускати...там все не так райдужно, за такими речами ховаються комплекси і нереалізована особистіть. Людина, яка йде впевнено по життю не соромиться показати себе справжнім, свої перемоги і невдачі, вміє над собою поржати, визнавати помилки і виявляти адекватні емоції.

Зрештою, нам від того трохи іноді тошно, але не заважаймо їм "радіти", їм і без нас наодинці хрєновенько, мабуть...

[Zeuss]

Вчора клацав канали і натрапив на дзєвушку Блонда 007.

І опух від такої безпосередньості.

P.S від пісяючого літаючого білого медведя падсталом.

[Fagot]

Мене чогось їх антиподи дратують більше, етакі "унилийо ми". Пуговка на рубашці відірвалась - нада срочно вени різать

А взагалі знаю багатьох відверто щасливих людей, да-да, навіть такі бувають... Друга справа соціальні маски, вони є і будуть, їм так простіше, звертати увагу на таке абсолютно не варто, ну або писати сюди - може попустить

[vampirich]

по моєму ті люди займаються самонавіюванням...

типу "я не хочу срати, я не хочу срати... я не всрався, я не всрався..."

їм так простіше

[PhoebeBuffay]

Частенько в нашому житті трапляються поодинокі особистості, котрі, здавалося б, зі шкіри вон вилазять, аби лише здаватися ВСІМБ*ЯНАВКОЛИШНІМ мегапозитивними:

а-ви-знаєте-машем-і-улибаємся-млять;

ой, а тут така малесенька деталька так мене/мою радість здивувала/розсмішила/налякала-хіхіхіхіхіхі!;

Нас с любімим/сістрой/мамай/паругай вчіра абасцал лєтающій бєлий мєдвєдь! Такоє пріключєніє! Такоє пріключєніє!

Ах какая прєлєсть мла!

Какой-прєкрасний-мір-ляля!

і в такому дусі.

Тошнить. Дєті солнца блєць.

Не задовбало, пробачте, грати в оці ігри щастя?

ГА?

А може у мене якась манія/фобія/комплекс/іншапсихічнахрєнотєнь, що мене це БУЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

Чи не пора стати такими, якими ми є бл*ть!

Якщо хріново - плакати

Якщо весело - веселитися

Якщо нервово - психувати

Один і той самий стан не може затягуватися і набувати перманентності - тоді це вже хвороба.

Повністю згідна. Є в мене одна така знайома, мене від неї аж тіпає. Нещирих людей просто на дух не переварюю. Спілкування з ними зводжу до мінімуму. Брррр-рррр