Експедиція в КрАО !!!

[kotykS]

Думаю, тим, хто цікавиться астрономією, не треба розповідати, що таке КрАО, але хто не знає - КрАО - Кримська Астрофізична Обсерваторія, найбільший астрономічний заклад України. Тут розташовані величезні телескопи на кшталт ЗТШ, дуже цікавий БСТ, антена РТ-22. І багато-багато ще чого!..

Цього місяця я там був, багато бачив і тому опишу тамтешнє життя. Складається із трьох частин, які розкидані по Криму (Наукове, Сімеїз, Кацивелі). Основна частина знаходиться у горах ближче до південного узбережжя у селищі Наукове (Научный). Селище було утворене у 1945 році з метою постійного проживання науковців та обслуговувального персоналу обсерваторії. Чому вибрали саме це місце для обсерваторії? А саме тому, що тут дуже добрий астроклімат - багато безхмарних днів, більш-менш спокійна атмосфера, далеко від міст з їхньою засвіткою ну і багато інших чинників. На даний час тут проживає близько 800 людей. Із них більше 300 - співробітники обсерваторії, із який близько 80 - науковці-астрономи, інші - інженери, оптики і подібні. Всі інші 500 мешканців - члени родин астрономів. Обсерваторія складається із таких відділів: фізики Сонця, фізики зір та галактик, радіоастрономії, гамаастрономії, експериментальної астрофізики, оптичної майстерні. Висота над рівнем моря близько 600 м. Сусідня гора - Сель-Бухра, за 12 км від Бахчисарая.

Ну, а тепер ближче до справи! В Научному знаходиться 24 телескопи, чи не всі з яких у робочому стані і режимі. Деякі іноді ламаються, їх ремонтують, але нема жодного закинутого телескопа, всі якоюсь мірою працюють. Територія обсерваторії досить велика, телескопи один одному не заважають спостерігати.

Телескоп №1. Є раритетом! Виготовлений у Німеччині у 1908 році. Вивезений після війни до Союзу за репарацією. Цікаву історію має. Вантажівка, яка мала привезти його до обсерваторії, з якихось причин не доїхала. Телескоп був скинутий на пісок і просто неба два роки провалявся без догляду! Але згодом таки за ним вернулися і в 1952 році він уже запрацював. Уже через 6 років саме на цьому телескопі Козирєв відкрив наявність вулканів на Місяці! Стареньке творіння Карла Цайса працює й досі. Діаметр головного дзеркала - 50 дюймів. А зліва кадру, ви подумайте, стоїть катапульта! Здається, також надбання репарації.

Телескоп №2. АЗТ-11. Автоматичний дзеркальний телескоп. Діаметр 1,22 м. Оптична схема Річі-Кретьєн. Запрацював у 1981 році. Використовується для фотометричних та поляриметричних спостережень різних об'єктів.

Телескоп №3. Гама-телескоп ГT-48. Уведений в дію вкінці 80-х. Спостергіає об'єкти в гама-діапазоні (високі і надвисокі енергії). Складається з двох однакових частин, розділених відстанню 20м. Кожна частина (одна частина на фотці) містить 6 секцій по 4 1,2-метрові дзеркала. Відповідно, 6 приймачів на кожну частину. Така хитра конструкція замінює суцільне кількаметрове дзеркало, яке у виготовленні є значно дорожчим, ніж оці секції. Це стандартна практика. Сучасні телескопи узагалі роблять тільки з окремих частин. А от цікаво, що керується вся система комп'ютерами також 80-х років. Виявляється, нічого іншого і потужнішого сюди не треба - все просто. А от обробка даних вимагає ого-го яких сильних сучасних компів!

Телескоп №4. Радіотелескоп РТ-22. Знаходиться на узбережжі моря у селі Кацивелі. Діаметр антени 22 м. Спостерігає переважно за Сонцем, ядрами активних галактик. Окрім власної програми спостережень (Сонце, галактики, зорі), цей телескоп входить у мережу VLBI, у яку об'єднані найбільші радіотелескопи світу. Ця мережа фактично є єдиним телескопом, який працює в режимі радіоінтерферометра з наддовгою базою. Точність вимірювання розташування географічних об'єктів стоновить 3 мм!! Це дозволяє досліджувати зсуви континентів та інші геологічні завдання. Станція у Кацивелі є ще одним пунктом, який належить до КрАО. Ще одним таким пунктом є обсерваторія у Сімеїзі на горі Кішка - історична попередниця КрАО. Але там я уже не був, хоча також є цікаві інструменти.

Телескоп №5. БСТ-1 (Башенный солнечный телескоп). Призначений виключно для спостережень Сонця, позаяк має спеціальну конструкцію, яка зручно відслідковує рух світила на небі. Висота вежі 27 м. Целостатні дзеркала, які знаходяться зверху, направляють промені Сонця у шахту, де вони потрапялють на різні прилади (наприклад, на спектрограф) і досліджуються. Свого часу це був один з передових інструментів для вивчення Сонця. Саме тут були відкриті так звані глобальні пульсації Сонця. Тут були виконані перші роботи із вивчення спалахів та магнітних змін, які їх супроводжують. Відкриті дрібні утворення в сонячній атмосфері.

Телескоп №6. Коронограф КГ-2. Коронограф - спеціальний сонячний телескоп, який імітує затемнення (у своїй конструкції має штучний "Місяць") і дозволяє таким чином спостерігати корону. Звідси і назва. А також можна проводити й інші спостереження. Як правило, на коронографах у КрАО спостерігають активні утворення на нашій зорі у лінії H-альфа (вузька лінія спектру, у якій добре видні протуберанці, гранули, факели та інші утворення). D=530 мм.

Телескоп №7!!! Ось він перед вами - гігант інженерної справи - Дзеркальний телескоп ім. академіка Г.А. Шайна (ДзТШ, рос. - ЗТШ), найбільший астрономічний оптичний інструмент в Україні. Діаметр головного дзеркала 2,6 м. Вага 40 т. Вага дзеркала 4 т. Діаметр купола 20 м. Величезний телескоп, за яким працюють кілька людей одночасно. Як мінімум, спостерігач (інколи група) та інженер (інколи не один). Штукенція була збудована і запущена у 60-х роках. Телескоп містить багато апаратури, кілька фокусів (Касегренівський, Куде, Несміта). Спостерігають на цьому телескопі все - від пекулярних зірок до ядер активних галактик. Багато було зроблено відкриттів. На даний час телескоп уже застарів, тобто він не може вважатися великим, позаяк у світі є незрівнянно кращі і більші. Крім того, зварене у 60-х дзеркало на сьогоднішній день почало руйнуватися - вищерблюватися. Однак в обсерваторії є оптична майстерня (досить потужна, там роблять оптику за кордон), де сьогодні виготовляють нове дзеркало для ЗТШ (зараз воно на стадії шліфування).

Тож він ще добряче послужить астрономам (на таких інструментах працюють вчені з різних українських закладів, міст, обсерваторій, також з РФ). ...Коли потрапляєш під купол (до речі, довгими коридорами) щелепа від подиву і захоплення просто відпадає! Це ж яка неймовірна машина!.. Коли вона крутиться із легкого нажаття на кнопочку спостерігача, по всій споруді роздається грубий шум і поскрипування (класний спецефект, мені зразу ж згадалося, як Титанік тонув - там також скрип пронизував душу) - крутиться!! А уявіть, коли ти сидиш прямо під ним, а він у той момент починає наводитися на об'єкт: ВАХ!.. Враження незабутні. Відносні розміри людини і телескопа можна бачити на фотках. Деякі люди питають: а куди ж тут дивитися? Відповідь: а нікуди! Взагалі, астрономи не спостерігають очима (і не тільки в цей телескоп - майже в усі!), окулярів просто-напросто нема. У фокусах системи розміщують прилади (фотопомножувач, спектрограф, поляриметр, матрицю і т.д.) і спостерігають об'єкти у вигляді, скажімо, набору цифр, або осциляторної кривої на екрані компа. Такі справи.

Як уже згадувалося, телескопів у с. Науковому є близько 24 і всі описати (і побувати там) неможливо. Ось ще деякі вигялди куполів інших телескопів.

Подвійний астрограф з об'єктивами по 400 мм. Працює з 1949 року. Останнім часом тут спостерігають малі планети сонячної системи. Тут було відкрито більше тисячі астероїдів та дві комети. Це багато.

Ось любительський телескоп, у який вже дивляться очима! Видно немало гарних об'єктів.

Якийсь телескоп і Велика Ведмедиця над ним.

Одним словом, дуже класний і великий науковий заклад. Тут постійно проводять екскурсії, туристи приїздять просто подивитися. Кожної ночі тут крутяться куполи. Звісно, на сьогодні в обсерваторії немає останнього слова техніки - на це потрібні чималі кошти. Сучасні великі астрономічні проекти уже не виконуються кимось одним (одна установа чи держава), у проекти вливаються кілька держав, об'єднують сили цілі науково-дослідні інститути. Ось хоча б проект VLT (Very Large Telescope). Астрономів у світі насправді є не так багато, але всі вони працюють заради вищої ідеї Пізнання і вкладають мільярди спільних доларів во ім'я єдиної і неповторної Астрономії!

[FKCX_half]

Ага, бывали мы там 4 годика назад на Астрофесте. Большие телескопы - это круто, но ни в один из стационарных с диаметром объектива больше 25 см смотреть не дадут - там везде стоят матрицы. А смотреть на огромные махины, проехав пол страны, и не заглянув через них на звезды - это весьма печальная история.

[kotykS]

треба було хоч фотки просити з великих телескопів

[chief]

Эбаааат.... +5... тоже туда хочу...

[kotykS]

проблем добратися нема. двері завжди відкриті