Tolik_lt Опубліковано 12 Липня, 2009 в 20:55 #1 Опубліковано 12 Липня, 2009 в 20:55 За віконцем весна розквітала,Небо повнилось першим дощем.Я стояв і нарізував салоВеличезним кухонним ножем.Ніж ходив у руках методично,І чомусь пригадалось меніБезневинне таке й симпатичнеНіжне тіло тієї свині.Пролетіло життя, мов хвилина,Добрим словом ніхто не зігрів...Що ти бачила, бідна скотина,Лиш корито та засраний хлів?І тоді, мов обрікши на муки,Хтось встромив в твоє серце ножа,Ти збагнула, що люди -тварюки,І твоя відлетіла душа.Ти далеко тепер, моя бджілко,У своїм, у свинячім раю.Я ж на кухні сиджу,П'ю горілкуІ тебе потихеньку жую.Я не злодій, не кат, не злочинець.В мене друзі, робота, сім'я,Та який же я, бля, українецьЯкщо сала не їстиму я
romaxa11 Опубліковано 12 Липня, 2009 в 21:59 #2 Опубліковано 12 Липня, 2009 в 21:59 у Польщі зростала тая свиняхай пОляки плачуть, а нам нафіга?!
Abrikos Опубліковано 12 Липня, 2009 в 22:03 #3 Опубліковано 12 Липня, 2009 в 22:03 2 Толік: це ти точно під свій "десерт" недавній папіісят взяв і сочініл )))
laska Опубліковано 13 Липня, 2009 в 10:45 #4 Опубліковано 13 Липня, 2009 в 10:45 http://board.lutsk.ua/index.php?showtopic=36292
romaxa11 Опубліковано 14 Липня, 2009 в 19:01 #5 Опубліковано 14 Липня, 2009 в 19:01 laska це ж удар нижче пояса
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.