Киянка місяць тримала тіло сина в морозильнику

[Tolik_lt]

26 діб пролежало в морозильній камері 23-річної киянки Ганни тіло її 6-місячного сина. Вона хотіла його поховати, але не наважувалася. Мертвого хлопчика знайшов її новий залицяльник.

— Зараз мені жить не хочеться, — опускає очі жінка. Спілкуємося з нею поряд із будинком 8г на столичній вул. Маршала Гречка. Боїться, аби розмову не почули сусіди — їм невідомо про цей випадок. — Вже не знаю, чи захочу колись дітей. Може, я не маю на це права. Місяць у депресії. Ніколи не забуду про це все.

Ганна народилася в Києві. По закінченні школи вступила до Академії адвокатури. Навчання оплачували батьки. Однак вуз не закінчила, з третього курсу пішла працювати.

— Хотіла сама себе забезпечувати, — пояснює.

Два роки тому переїхала в батьківську квартиру на Маршала Гречка. Живе сама, працює барменом у кафе. Торік восени почала зустрічатися з хлопцем.

— Були знайомі лише два місяці, — розказує. — Він кликав заміж. Хотів жити в мене, а я була проти. Він не розумів, переслідував. Перестали бачитися десь у грудні. А в січні я дізналася, що вагітна. Була в шоці. Нікому не зізналася. Хотіла зробити аборт, але не мала грошей. Коли ж назбирала, було пізно. Ніхто не захотів братися. Не знала, як бути: куди бігти, за що хапатися, кому скаржитися.

Із часом Ганна змирилася, що народить дитину:

— А куди мені було діватися? Я ж не монстр, не ізвєрг убивати свою кровинку.

У травні з друзями виїжджала на природу. Під час гри у футбол м’яч потрапив Ганні у живіт.

Хотіла зробити аборт, але не мала грошей

— Відчула біль, а через тиждень стало зле, — жінка ховається від дощу. — Це було 19 травня. Стався викидиш. Син родився мертвим. Сіла і почала над ним плакати. Ридала півдня. Якби був живий, так би ”швидку” викликала. Після викидня температура скочила до 39 градусів, живіт болів. Ледь ставала, щоб вийти в туалет. Хотіла поховати сина, але сил не було. Викинути в смітник не могла, бо це не нормально. Замотала в рушник і поклала в морозилку. Куди ж його діти — на вулиці спека.

Тіло немовляти лежало в морозильнику. Поряд Ганна зберігала продукти. Наприкінці травня познайомилася із 24-річним Олександром. Він став заходити в гості, ночувати.

— Півтора року у мене нічого серйозного ні з ким не було, — каже Ганна. — Не вірила нікому. Потім зустріла Сашу, закохалася. Коли приходив до мене, боялася, що побачить дитину. Щовечора хотіла забрати немовля, але не могла доторкнутися. У мене панічний страх перед покійниками.

Увечері 13 червня Ганна пішла на нічну зміну. Олександр залишився у квартирі. Захотів перевірити, що лежить у морозильнику. Розгорнув чорний пакет — звідти випало немовля. Він повідомив міліцію.

— О третій ночі за мною на роботу приїхала міліція, — згадує Ганна. — Я сіла в машину, а там Саша. Боляче було. Після цього я його не бачила, не спілкувалась. Я любила його, а він здав мене. З одного боку, зла на нього, з іншого — пробачила. Мабуть, він злякався. Але хоча б дочекався мене, вислухав. А так заявив і втік. Ще й украв системний блок, клавіатуру, мишку, колонки, духи, які батько з Іспанії привіз. Так обідно. Добив мене.

Я любила його, а він здав мене в міліцію

Правоохоронці оглянули морозилку. Немовля було замотане в рушник і чорний пакет.

— Тіло направили на судмедекспертизу, аби з’ясувати причину смерті, — коментує Олександр Радкевич із Подільського райуправління міліції столиці. — Маємо з’ясувати, дитина народилася мертвою чи померла, бо мати не надала необхідної допомоги. Після висновків визначимося із кваліфікацією злочину.

Ганна продовжує працювати барменом. Останнім часом кілька разів ходила до церкви. Ставить свічки, але молитов не читає. Каже, краще просто розмовляти з Богом.

— Щодня звертаюся до Господа. Прошу його, щоб він попросив у дитини пробачення, — починає плакати. — За себе не прошу прощення, я його не заслужила. Сама у всьому винна, сама мушу це пережити. Мамі не розказувала, у неї хворе серце. Я така дура, така дура. Якби можна було повернути все назад... Кажуть, в кінці кожного тунелю є світло, але мені в це не віриться.

(с)

[Harddriver]

Плін, і таке на ніч?

[qwadro]

Мала хлопця, батька дитини, який можливо міг би підтримати, чомусь не звернулась до нього... Мала "друзів"... Які навіть не помітили, що вона вагітна Ех, друзі-друзі, а якщо помітили, то замість того, щоб завести швиденько дівчину в лікарню, мабуть далі продовжили гульдибенити. Доросла жінка боялася довіритися навіть своїм батькам - найріднішим людям у світі!... А може й ні....

Називає дитину свою кровиночкою, але якб були гроші раніше, то зробила б аборт, а так... невстигла. От така цікава любов... Та вона тільки й думала про себе!!! Інакше усе б зробила, щоб ця дитинка народилася!

Бог їй суддя...