Дули нацистам-патриотам!

romaxa11 · 17 Вересня, 2008 в 09:12

Дискусія набирає небезпечних інтернаціонально-глобалістичних тенденцій, незважаючи на це що головні війни зараз точаться якраз на рівні малих народностей. Тут або інтернет використовується якось інакше ніж джерело інформації, або просто на голові одягнено акваріум з бронебойного скла.

Я не полінувався і відривок з найкращого твору переклав на українську:

Я не люблю щі, не ношу народної рубахи і не знаю слів російського гімну. Я не перепливав Волгу і не вмію танцювати під гармошку. На моєму столі не лежить "Пушкін" і не висять ікони. Моя кров жовто-голуба, а не червона. Я відміняю "пальто-пальта" і "кіно-кіна" і три найважливіші слова я сказав на українській мові. Я - росіянин.

...шановні, такому росіянину, я готовий довго жати руку, так само як в оригінальному тексті йому будуть жати ручку росіяни і дякувати за такий потужний патріотизм.

В цій темі всім "нацикам-патріотам" дають дулі, тільки не слід забувати, що нацики-патріоти - це зовсім не українське творіння, і причина його виникнення лежить в запереченні самого факту існування українського етносу, його культури і мови, російськими нациками-патріотами, яких тут на форумі повнісінько і вони завжди себе позиціонують як тверезомислячі інтернаціоналістично-глобалістичні інтелектуали з тривалим досвідом активного пацифізму, за який вони готову роздерти мордяру любій суці, яка хоче війни.

Думаю дуже класно, що такі просунуті в культурному плані люди пишуть і розмовляють російською, це дає можливість нам простим традиційним українцям, які (постарінкє) спілкуються українською, бачити, хто ж реально щось робить для України. Дякуємо.

Tolik_lt · 17 Вересня, 2008 в 09:48

Ромаха, тобі дуже личить твій аватар.дуже правильно тебе характеризує.

laska · 17 Вересня, 2008 в 10:01

Амінь!

17 Вересня, 2008 в 10:56

Както немного обидно

Ты русский?

vef · 17 Вересня, 2008 в 11:03

Ого які страсті тут точаться, майже "вуличні бої".

Таке от уточнення:

Посміявся. Особливо прикололо оце:
Цитата(difoto @ 16-9-2008, 21:45)
... там эти ленточки означали смерть.
Так пафосно... просив би тоді оприлюднити й статистику смертей від оранжевих стрічечок

Не треба з цього стібатись: я на майдан приїзджав з Одеси (жив там тоді), а коли повертався - то поїзд "Київ-Одеса",

що був до Раздельної майже весь оранжевим вмить перетворився в безкольоровий, всі добре розуміли - за оранжеві стрічки

хай не вбити, але череп проломити могли з легкістю. Потім була ще історія заснята на камеру: на Пересипі , прямо на світлофорі

розбили трубами машину з оранжевими стрічками. Я розумію дії волинських спостерігачів в Конотопі.

Це не страх - це елементарне "чувство самосохранения".

TreNeR · 17 Вересня, 2008 в 12:50

Както немного обидно
Ты русский?

Как тебе сказать поточнее. Отец у меня наполовину украинец наполовину поляк, мать наполовину русская наполовину украинка. Я родился в Алма-Ате, жил на Дальнем Востоке, потом в Латвии. 18 лет живу в Луцке. Никогда не понимал деление людей на национальности и принадлежность к конфессиям... а я кто? Как говорил кто-то из великих людей(не помню кто), на каком языке человек думает, тот он и есть по национальности. Как видите пишу и говорю я в основном по русски, хотя украинский язык знаю и разговариваю на нем, подстраиваясь под собеседника.

ЗЫ пишу в инете на русском, так как считаю инет ненациональным.

17 Вересня, 2008 в 13:03

TreNeR, понятно...

Біда в тому що... Вже друге покоління (молодих) українців, живучи, до прикладу у Росії (Сибір і т.п) забуває свою мову, рід і т.п

БІЛЬШЕ ТОГО...

Веде себе зверхньо по відношенню до своїх українских бабусів/дідусь і т.п...

Не треба мені казати що такого нема ІБО... Я це бачив власними очима і знайомий добре з людьми.

Так що... Не знаю, чомусь молодь не хоче буде українцями... З другої сторони... А як будеш українцем у Сибіру?

Хохол, чурка, мразь...

Не дивно що тут вникають, як їх назвав діфото, нацисти-патріоти... Це природна реакція, можна сказати, захист.

Никогда не понимал деление людей на национальности и принадлежность к конфессиям...

Ти можеш його розуміти/чи НЕ розуміти, це твоя справа, але це є закон природи, нормальний стан речей такий самий як до прикладу закон сили тяжіння, і говорити що цього нема просто безглуздо.

romaxa11 · 17 Вересня, 2008 в 13:42

Както немного обидно
Ты русский?

Как тебе сказать поточнее. Отец у меня наполовину украинец наполовину поляк, мать наполовину русская наполовину украинка. Я родился в Алма-Ате, жил на Дальнем Востоке, потом в Латвии. 18 лет живу в Луцке. Никогда не понимал деление людей на национальности и принадлежность к конфессиям... а я кто? Как говорил кто-то из великих людей(не помню кто), на каком языке человек думает, тот он и есть по национальности. Как видите пишу и говорю я в основном по русски, хотя украинский язык знаю и разговариваю на нем, подстраиваясь под собеседника.

ЗЫ пишу в инете на русском, так как считаю инет ненациональным.

Бачиш, а так виглядає що в тебе більше причин бути українцем ніж росіянином, але тобі краще уявляти себе росіянином живучи в Україні, ніж українцем. Тут нічого дивного немає, в твоєму просторі домінує російське і ти для себе визначив, що навіть в Україні росіянином бути легше ніж українцем - і це дуже повчально, особливо для тих хто там ще щось кричить про ущемлення якихось там прав, і саме головне, що в Росії також комфортніше бути росіянином.

А мені комфортніше бути українцем і в мене на це є купа причин - це моє самовираження і заперечення такого порядку речей який торкнувся тебе і мільйонів людей з інтернаціональним минулим, які вибрали для себе роль росіян. Якщо кожен піде твоїм шляхом то Луцьк стане N-ою губернією великої імперії, а я проти такого розкладу, бо знаю історію і цікавлюсь сучасністю (я знаю скільки мільйонів принесені в жертву твоєму світогляду).

Я не хочу пов'язувати майбутнє своїх дітей з Росією, всі досліди на рахунок братнього об'єднання вже проведені і їх свідки заморені голодом, розстріляні, репресовані, думаю що українських кісток на території РФ покладено більше ніж зараз там налічується громадян.

Прикро, що 18 років прожитих на Західній Україні жодним чином не вплинули на твою російськість, занадто плюралістично-демократичною була Україна на початках своєї історії, що людьми з часточкою російської крові трактується, як слабкість, тому поки-що дійсно модно "рішати справи па-русскі". З другого боку, навпаки, а чи не слабкістю є інформаційний тоталітаризм путіно-мєдвєдєва, який допускає на найбільшій території в світі тільки профільтровану через спецслужби інформацію, що вони бояться, вони ж такі сміливі завойовники Грузії?

Yarchik · 17 Вересня, 2008 в 13:47

На підтвердження слів Ромахи: в Європі і Америці з точки зору "покачать права" і вдавати з себе гонимого - теж вигідно бути арабом чи негром.

Tolik_lt · 17 Вересня, 2008 в 14:27

На підтвердження слів Ромахи: в Європі і Америці з точки зору "покачать права" і вдавати з себе гонимого - теж вигідно бути арабом чи негром.

угу, мені теж здається, що Ромаха качає права і вдає із себе гонимого;-)

romaxa11 · 17 Вересня, 2008 в 14:59

На підтвердження слів Ромахи: в Європі і Америці з точки зору "покачать права" і вдавати з себе гонимого - теж вигідно бути арабом чи негром.

угу, мені теж здається, що Ромаха качає права і вдає із себе гонимого;-)

непогано було б якби ти написав щось по темі, а вже потім відвідувачі б оцінили гонімості дописувачів.

trionix · 17 Вересня, 2008 в 15:26

Діфото, ти даремно псуєш собі нерви, навіщо битись головою об стіну і всіх посилати. Ти все близько сприймаєш. Переключись на щось інше.

Tolik_lt · 17 Вересня, 2008 в 15:45

На підтвердження слів Ромахи: в Європі і Америці з точки зору "покачать права" і вдавати з себе гонимого - теж вигідно бути арабом чи негром.
угу, мені теж здається, що Ромаха качає права і вдає із себе гонимого;-)

непогано було б якби ти написав щось по темі, а вже потім відвідувачі б оцінили гонімості дописувачів.

а це теж по темі, Ромаха. тому що в арсеналі "патріотів" постійне потрясання кістьми, колупання у ранах та "священні гнів та ненависть". А також постійне мусування теми чиєїсь вини, пошук ворога. Риторика такого плану апріорі є риторикою невдах, десь глибоко невпевнених в собі і в своїх силах людей.Людей, що хворобливо потребують постійного самоствердження і самозвіряння.

Не таким я бачу українця, і не таким себе будую як українця.

Чому пеняти діфото чи урсі за російську мову? вони говорять нею у родинах з дитинства, вони нею думають, ми розуміємо один одного без перекладачів, вона поважають мою українськість, вони розуміють мою українську-це ж видно з їхнього ставлення. я роки знаю шуру, кепкую тихенько з його феноменальної пам"яті, бо я не пам"ятаю яким на смак був радянський шоколад, але він тут живе, дитину ростить і жодного разу зневажливо не відізвався про мою українську мову чи про мене як про українця.

мені подобається багато речей, які висловлюють шура(особливо що стосується сім"ї), діфото, урса- чому я повинен зневажати їх за російську мову, дозволяти собі висловлювання на кшталт "чємодан-вокзал" чи "запроданці"?вони люблять нашу спільну землю, ростять тут своїх дітей, вони роблять її кращою. І я надіюсь, що їхні діти, так як і їхні батьки, любитимуть Україну і набагато легше переходитимуть з рідної сімейної російської на уже рідну українську мову.

Ромаха, я тобі прямо скажу- ці люди талановитіші і цікавіші за тебе, і їхні ідеї, життєві захоплення, їхня творчість робить кращими і цікавішими багатьох людей, в більшості, я підозрюю, україномовних.а значить, цікавішою, гарнішою буде наша земля.

а чим ти прикрашаєш нашу землю? мізантропією і нетерпимістю?

Знаєте, років 15 тому українського було набагато менше: і ТБ, і музики, і літератури. І тоді я вирішив, що розширити український простір треба і можна. І почати треба з себе. Я сам є осередком українського в Україні. і чим більше буде українського в мені, чим більше буде таких як я, тим міцнішим буде українське. Я старався не переходити на російську, коли розмовляв з російськомовними, при тому лишався таким же привітним до людей, якщо вони були мені приємні. Я читав і слухав українське, я ходив на українські концерти. і з часом українського ставало більше, воно ставало різноманітнішим і цікавішим. і поряд так робило багато людей- усвідомлюючи чи не усвідомлюючи це. і мене україномовного прекрасно сприймали в криму, дніпрі, харкові, києві. я не міняв їх а вони мене. ми просто ставилися один до одного по людськи.

Vergil84 · 17 Вересня, 2008 в 16:06