Покрова Пресвятої Богородиці

[Vlad3]

Головний мотив, який послужив для появи цього празника, це видіння св. Андрія Юридивого. Царгород (Константинополь) - столиця Візантії, була в облозі арабів. Ціле місто й народ був у великій тривозі. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася її риза, правилося всеночне Богослужіння, і храм був переповнений людьми, які щиро молилися. У натовпі ревно молився за спасіння міста св. Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа закінчилася. Втім св. Андрій побачив, як від царських дверей — так звалися у греків головні вхідні двері церкви — йшла світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі Святого Івана Хрестителя і святого Івана Богослова та при співі великого хору Святих. Божа Мати підходить до престола, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор (з грецької мафоріон), і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Св. Андрій і Епіфан, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб рятувати місто. Подія чуда блискавично рознеслася по всьому місті. Вороги відступили. Місто було врятоване. Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор стали символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.

 

 

Богородице Діво, радуйся. Благодатна Маріє, Господь з Тобою.

Благословенна Ти між жонами і благословенний Плід утроби Твоєї, бо Ти породила Христа Спаса душ наших.

Достойно є воістину, Тебе величати, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від Херувимів і незрівнянно славнішу від Серафимів, що без зотління Бога Слова породила, Сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Під Твою милість прибігаємо. Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, Єдина, Чиста і Благословенна. 

Преславна Приснодіво Богородиця, прийми молитви наші і донеси їх Синові Твоєму, Богу нашому, щоб спас задля Тебе душі наші.

Амінь.

 

Зі Святом усіх!