День Не залежності

[romaxa11]

…Я виріс у маленькому містечку на краю світу, і, повірите, ще жодного разу не святкував День Незалежності. Жодного разу не був на параді, не їздив з друзями «на природу» і не скористався цим законним вихідним,щоб відпочити.

…«Мамо, а чому сьогодні День Незалежності?», - питав мій менший брат, знічев’я скручуючи травинку у вузлики. «Бо – НЕ ЗАЛЕЖИШСЯ», - відповідала мама, важко вганяючи заступ у всихлу на грудку землю.

… Про те, що у Москві почався путч, моя сім’я знала із вечірніх новин. Додатковою ознакою того, що у країні відбувається щось грандіозне, було те, що наш сусіда, партієць, пішов у запой. «Триндєц, - казав він, - Таку країну прос..али!». Проте нам було не до того – ми копали картоплю.

У маленьких містечках вже тоді широким поступом горбачовської перебудови йшла бідність. Колгоспи пускалися по світу з торбами. Красти хоч і почали ще раніше, а проте тепер навіть найдрібніший сільський начальник вважав за свій обов’язок потягнути все, що погано лежить. Сім’ї на кшталт моєї (обоє батьків - зоотехніки) мусили рятуватися картоплею. 24 серпня 1991 року ми зустріли на городі далеко за містом – з лопатами в руках. Про те, що на географічній карті постала нова держава, ми з татом дізналися від випадкового знайомого, коли, поклавши по два повні мішки на велосипед, котили картоплю додому – за сім кілометрів. І – жодних емоцій: коли ти йдеш по шосейці під палючим сонцем та котиш навантажений велік, жодні політичні пертурбації не грають ніякої ролі…

Так само усі наступні Дні Незалежності ми проводили на городі. Картоплі було багато, і щоб викопати її – банально не вистачало часу, адже батькам треба було ще ходити на роботу. А увечері багато не накопаєш, тим більше, що усі городи далеко, а із транспорту – лише велосипеди. Отож державний вихідний 24 серпня, особливо, коли він випадав на суботу чи неділю (тоді вихідним був і понеділок) – це був подарунок долі для нас, а проте зовсім у іншому сенсі, аніж про нього говорять кабінетні патріоти.

…Зате сім’я моєї майбутньої дружини чекала того дня давно. Як і ми, 24 серпня вони копали бульбу. Тато – художник і скульптор із вищою професійною освітою, який за життя жодного разу не ліпив Леніна і навіть не був членом партії. А тому працював підсобником у малярській бригаді, бо інші шляхи були заказані – сім’я жила у страшенній нужді.

Його тато, дід моєї дружини, був сотником УПА і десять років провів у «таборах відпочинку». Отож для них розвал тоталітарної імперії та здобуття Україною незалежності – це була подія надзвичайної ваги. Навіть на город вони прихопили радіоприймач і слухали пряму трансляцію засідання Верховної Ради. Моя дружина розказує, що коли Кравчук зачитав Акт проголошення незалежності, вони всі плакали і обнімалися, а тоді пішли – і на останні гроші купили морозива. На більше не вистачило…

…Я люблю свою країну. Я гордий за те, що у тому 1991 році ми знайшли у собі сили вирватися із міцних братніх обіймів «совка» і стати на свій шлях. Яким би він не був тернистим. «У своїй хаті – своя правда, і сила, і воля», - писав Шевченко, і додати до цього нічого. Тому я ніколи не переймався, що ще жодного разу за життя не бачив святкового параду – адже сенс цього дня зовсім у іншому.

І День Незалежності я все одно сприймаю так, як колись казала моя мама – бо НЕ ЗАЛЕЖИШСЯ. А тому ось зараз, дописавши ці рядки, - я біжу на вокзал. Їду до тестя. Копати картоплю.

Олексій Бик

Вітаю всіх з Днем Незалежності України!!! Слава Україні!

[Tolik_lt]

. Тато – художник і скульптор із вищою професійною освітою, який за життя жодного разу не ліпив Леніна і навіть не був членом партії. А тому працював підсобником у малярській бригаді, бо інші шляхи були заказані – сім’я жила у страшенній нужді.

....і менш художньо обдаровані та мистецьки освічені знаходили застосування своєму таланту: робили ремонти, надгробні пам"ятники, штукатурили та розмальовували оленями, кораблями, лебедями хати, робили чеканту по нержавіючій блясі для парканів, воріт, капітелів газдівських хат. а тут прям- повний попандос....підсобник у малярів.

але я радий, шо він радий, шо у країні свято.