Боржава

[Set]

Доброї пори, з'явилось трохи часу, а саме головне бажання поділитись своєю вилазкою на Боржавську полонинну. Так ось, оскільки прямих поїздів немає, прийшлось видумувати як краще добратись, вибрав на мою думку один з оптимальних варіантів. Вечором, крайньою маршруткою я виїхав до Дубного (19:50 автостанція 30 грн. ) о 21:10 я вже був у Дубно (на центральній площі сідаю на місцеву  маршрутку їду до ЖД 3 грн), далі довелось чекати потяга Київ-Ужгород, який проходив Дубно і зупинявся о 00:11, посадка (64 грн). Посадка, чуть більше 5ти годин і я у Воловці. Оскільки в горах вже давно не був і йшов сам тому завчасно вибрав простіший початок. Двинути на Пилипець, далі пішки до водоспаду Шипіт, а вже з нього на гору Гимбу, частину підойму мав подолати на підйомнику. Ну а тепер про все по-порядку, оскільки потяг прибуває надто рано а саме о 5:36 а до Пилипця можна добратись лише стопом, прийшлось погаятись трохи на ЖД, ближче до 7 пішов у сторону автостанції, де є камера схову на відміну від ЖД (там я залишив чисті речі щоб в них потім їхати додому і не нести їх з собою, 10грн. як на мене суто символічна ціна за майже 5ть днів зберігання) купив квиток до Пилипця (до 9 грн). Далі майже 40-50 очікування, але вони пройшли приємно тому що познайомився з місцевим гуцулом, Роман його звали якщо пам'ять не підводить, не можу його не згадати дядько був дуже доброзичливий і допоміг, підказав що до Пилипця не варто їхати а краще вийти у Подобовці (на повороті) від нього ґрунтовкою набагато менше йти, тим паче там на зупинці якраз два магазина для дозакупки провізії. Та і пригостив напевно самою смачною кавою (кав'ярня 48.714244, 23.189427 ) за приємною і корисною розмовою минув час очікування маршрутки. Вийшов ось тут (48.670885, 23.290003) далі магазин дві плитки шоколаду на перекуси і пішки до Шипоту, далеко йти не прийшлось майже за метрів 200 застопив буса, і водій підвіз 48.660783, 23.286674 (халява).

 

 

 

Пішки до Шипоту по дорозі перекус був понеділок, хмарно і дуже висока вологість, тому на Шипоті туристів майже не було (10-20 людей які зустрілись по дорозі це не багато) пару фото на згадку і назад до підйомників(10 грн прохід до водоспаду і 60 грн підйомник). 

 

 

Фото з підйомників
 

 

Hide  

На крайній точці у хлопчини який слідкував за посадкою висадкою з підйомника розпитав за джерело  (48.6437620, 23.2732940) далі рушив на Гимбу.

Якось все надто легко давалось і складувалось аж надто підозріло, окрім підйому далось в знаки давня відсутність в горах було доволі пітстопів хоча підніматись фактично було не багато.По дорозі постійно наганяли холодні але такі приємні хмаринки, це неймовірне відчуття йти крізь хмари (хоча і видимість була на відстані 20-40 метрів). А далі почалось як тільки я піднявся на Гимбу, в 10-20 метрах від стовпа накрила злива. Показала мені всю мою не готовність до походу промок до ниток, в  зливу вдалось згорем пополам розставити верхній тент від палатки і тим самим вже будучи мокрим але в затишку перечекати зливу з грозою. Було  доволі моторошно будучи на самій вершині попід  блискавками сидіти і чекати погоди. Все закінчилось але не надовго, принаймні вдалось найти більш менш затишніше місце на вершині і поставити палатку вже повністю,і знову дощ, і знову блискавки і грім,"кашмарило" тоді знатно мабуть рази три а може і більше мене накривало. Далі був вечір, вечеря в палатці, холодна ніч, і такий же ранок. Чесно кажучи такий початок походу дуже сильно деморалізував мене, і в голові вже літали думки про спуск в долину, про тепле житло, і похід на "легкоході".

 

Високий Верх вид з Гори Гимба (зліва кусочок гори Стій)

 

гора Стій вид з гори Гимба  

Hide  

Лише одне, заставило мене продовжити шлях, і пройти запланований маршрут від початку до кінця. 5 година ранку сніданок, залишивши речі і палатку я пішов гуляти на Магура-Жиде, вернувся вже після 6, коли зійшло сонце.Воно добавило оптимізму і бажання йти далі, просушив палатку пішов далі, в сторону Високого Верху на саму гору не піймався а пішов по траверсу в напрямку гори Стій. 

 

На привалі наздогнав дідусь(на вигляд за 60), розговорились він був одним з групи, яка курсувала в напрямку гори Стій йшов попереду, напевно хвилин 20 з ним поговорили, сам він з Чехії, хоча народився в Новій Зеландії, і жив у Великобританії (говорили за гори, він трохи розповів про себе, чому тут, і взагалі) гарна була розмова але йому і мені пора. 

 

 

Далі вже гора Стій, і майже дві години на ній, коли були люди я лежав на схилі і слухав музику дивлячись в далечінь, а потім просто лежав насолоджувався тишею і файною погодою, це було те заради чого варто іти в гори.

At this point I had everything I needed..  

ide  

 

Перекус і далі по маршруту закинута військова частина, йшов туди бо наступний день по прогнозу мав бути цілий день дощ, а там якщо що є де води (48.598828, 23.208559) набрати і сховатись якщо пагода вкрай виявиться "суровою". 

Фото військової частини  

 

Hide  

На військовій частині я провів майже два дні(дві ночівлі), прогноз справдився і третій день подорожі майже весь день йшов дощ, який відбив особливо бажання кудись йти, облазив усі споруди побував у кожному закапелку. В день це просто закинута старі споруди, а в ввечері при світлі повного місяця це вже страшні та моторошні об'єкти що давали зайвий привід нервувати, сказати що було не страшно збрехати, так було моторошно,але воно того було варте. 4 тий день, світанок з кавою в руках, снідаю і сушу палатку. 0 10:00 спакувавшись рухаюсь далі, по маршруту до гори Високий Верх, там привал і перекус, пару фото по ходу(на підйомі до Високого Верху  ловить 3G, принаймні від КС точно, листав погоду і відсилав фото по вайберу)):

Фото по дорозі до Високого Верху  

Hide  

Всією дорогою отримував неймовірна задоволення від краєвидів, хоч і бачив їх уже не вперше, а чорниці це окрема тема якби не вони дійшов би набагато бистріше, ну ось і гора Високий Верх, перекус пару фото на згадку для холодних осінніх вечорів), і далі в дорогу по маршруту до гори Плай. По дорозі зустрів декілька груп туристів, у кожного були свої напрямки та цілі, були Чехи,Словавки і Поляки. Гора Плай метеостанція перекус, далі на стару сироварню і крайній нічліг перед дорогою додому. Фото з місця і вже на спускові до Воловця, у Воловці душ, перекус і переодягання і повернення в цивілізацію. Потяг о 21:38 Ужгород-Київ, о 3:18 я у Дубно майже 3 години на ЖД, потім маршрутка до автостанції і у 6:15 пуста маршрутка до Луцька.

 

Фото із Старої Сироварні і по ходу спуску до Воловця  

Hide  

За ці дні я отримав масу позитивних емоцій, і не секунди не шкодував що все саме так склалось, що був один, що був дощ, що було холодно. Це те що було так потрібно, і тиждень відпустки потраченої зовсім не дарма. Гарних Вам мандрівок і позитивних вражень.

 

З.І.: Сорі за орфографічні помилки і якість фото, фотам на шматок мила від самсунга (фотоапарат зайва і не дозволена розкіш в якості ваги, коли йдеш сам). І якщо чесно йшов за враженнями, а не за фото, дуже часто  знеохотою їх робив. 

З.І.І.: Дякую за досвід і за враження Боржава))

 

[Kiolan]

Молодець, що знаходиш час на такі подорожі  і двічі молодець, що навіть сам, без нікого їздиш.!

[Set]

3 годин тому, Kiolan сказано:

Молодець, що знаходиш час на такі подорожі  і двічі молодець, що навіть сам, без нікого їздиш.!

Дякую, дуже приємно  . 

[Polehan]

Ніколи не зрозумію як люди самі ходять в гори) За шо вам велика повага) Фото клас, а випробування то добре, шо нас не вбиває, то робить нас сильнішими)

[Kiolan]

Вчора був в тих місцях