Поговорим про кино?

[Liberta]

Теж у вільній послідовності з різних жанрів:

"Форест Гамп"

"Легенди осені"

"Сонце ацтеків" (англійською називається "Im Juli" тому попадається і під такою назвою)

"Водный мир"

"Унесенные ветром"

Це ті, що передивляюсь неодноразово протягом багатьох жанрів, крім того, є фільми, які настільки западають в душу, що можу дивитись їх 2-3 рази з інтервалом 1-2 дні, але до категорії "вічна любов" вони в мене не попадають, так було, наприклад, з фільмом "Миллионер из трущоб", "Соблазн", а зараз в мене таким фільмом є "Водка-лимон"...

Сюжет цього фільму: Сюжет стрічки «Горілка-лимон» розгортається в курдських поселеннях на Кавказі. Головний герой – відставний офіцер радянської армії, якому вже перевалило за шістдесят. Він удівець, обходиться старим гардеробом, військовою формою, тішиться радянських часів телевізором і не відмовляє собі ні в чому на дивовижну пенсію у сім долярів. (Його сини, яких також не забуде оповідь – по світу). А наш герой щодня рушає на цвинтар і змітає сніг з портрету небіжчиці-дружини на її могилі. Неподалік іще одна така ж самотність – вродлива п’ятдесятилітня вдова… Цікаво, що ж із цього всього вийде далі?

Постановник фільму «Горілка-лимон» Гінер Саалем (якого можна побачити у фінальному епізоді стрічки в ролі потенційного покупця піаніна) народився 1964 року в «іракському» Курдистані. Сімнадцятилітнім був змушений втекти зі своєї країни від режиму Саддама Гусейна і протягом 23 років як політичний еміґрант не міг туди повернутися. Він завжди боровся проти Гуссейна, а також за визнання прав курдського району в Іраку. Головний засіб цієї боротьби – його фільми, вони всі так чи так торкаються курдської проблеми.

Коротка її історія така… За Лозаннським мирним договором 1923 року, який юридично оформив розпад Оттоманської імперії, Курдистан поділили між чотирма державами. Тавим чином, у Туреччині нині проживає 20 мільйонів курдів, в Ірані – 9 мільйонів, в Іраку – 6 мільйонів і в Сирії – 2 мільйони. Також існують курдські громади в інших країнах, зокрема, у Вірменії та Грузії – понад 300 тисяч, потужна діаспора в Західній Європі – 650 тисяч. Назагал у світі нараховують десь біля 38 мільйонів курдів. І це найбільша нація, що не має своєї незалежної держави. Курди ж є корінним населенням Західної Азії, нащадками античних мідійців і мали власну писемність від VII століття. За вірою нині вони переважно мусульмани-сунніти, і це наслідок перебування під владою Оттоманської імперії. Але досі збереглися громади, що сповідують езідизм (він має спільне із зороастризмом) і, власне, називають себе езидами. Їх нині, до речі, немало живе і в Києві. Ну а Гінер Салеем «Горілку-лимон» фільмував також в езідських поселеннях, у Вірменії. Саме в неприступних долинах південного Кавказу десь від XV століття, переховуючись від репресій оттоманів, зберігали нечіпаними свої релігійні звичаї й духовність сонцепоклонники езіди...).