200 років із Дня народження Т.Г.Шевченка.

[Nokian]

Вітаю всіх українців та все прогресивне людство з цією знаменною датою.

Важко уявити,якими ми були б без нашого Тараса Григоровича.

І його в сім,ї великій, в сім,ї вольній новій

Не забудьмо помянути незлим,тихим словом.

[drap]

Гугл порадовал по этому поводу.Оперативно среагировал.

[Tolik_lt]

к. х. б.

Тарас Григорович Шевченко

зітхнув поважно й непричетно

дістав годинника старого

і рушив повагом в дорогу

він йшов врочисто тихим містом

в пивницях пиво пив імлисте

стріляв цигарку в перехожих

такий живий такий несхожий

дівчата парфумами вкриті

просили в нього закурити

їм отвічав не вельми чемно

Тарас Григорович Шевченко

він врешті втік із цього міста

він зник із сяючого місива

і в черешневій квітній піні

Його зустріли перші півні

Жадан

[Amelie]

Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть.

— «Чи ми ще зійдемося знову?..»; 19-30.V 1847, С.-Петербург

[-=Mr.BrooX=-]

Вітаю українців із цим святом !

[Volyniaka]

 

Сюрреалізм в образотворчому мистецтві Т. Г. Шевченка

 

У Тараса Григоровича Шевченка є досить оригінальний малюнок який називається, одним словом - „Натюрморт", якщо судити це за виданням IV тому (1857 - 1861) мистецької спадщини художника виданого у 1963 році.

Отже, „Натюрморт" Шевченко виконав у 1860 році у С.-Петербурзі на папері олівцем і сепією. Розмір малюнка - 32,7 х 24,4 см. Зліва вгорі рукою Шевченка позначено номер, що зараз напіввідрізаний: „З" або „5".

В літературі інколи помилково датувався роками заслання.

За списком Честахівського цей малюнок разом з малюнком „Хлопчик-натурщик" (Папір, сепія, червоний олівець; 36,3 х25,8) визначено як роботи, „рисовані в Петербурзі 1860 року" (№ 69 і 71). Дата підтверджується також зображенням на малюнку тих речей (настінного годинника, килима, різної скульптури та ін.), про які згадує Честахівський у списку предметів, що залишилися в майстерні Шевченка після його смерті1. Але існує ще один варіант року написання сепії - це 1859 рік!

Малюнок відомий під назвами: „Жіноча спина"2, „Мертва голова"3, „Гіпсовий торс"4.

На цьому натюрморті зображена жіноча статуетка зі спини, а на стіні у невиразному інтер'єрі по якому і не зрозуміло, де інтер'єр починається, та де він закінчується, одним словом - відкритий простір, і на цьому просторі „прибитий" цвяхом годинник... без стрілочок, як це згодом, 100 років потому, повторилося у кінокартині Інгмара Бергмана „Полунична галявина". І, найголовніше, що ця статуетка, на якій зображено просто живе тіло! Дивишся на малюнок, то враз видно, що це жива натура, а придивишся уважніше, то помічаєш, що ця статуетка на постаменті: Господи! Це ж чистішої води сюрреалізм! Як міг Шевченко таке намалювати?!

Так, коли ж у світовому мистецтві з'явився сюрреалізм?

Вивчаючи образотворче мистецтво Т. Г. Шевченка, французький мистецтвознавець Валентина Маркаде у своїй книжці „Історія українського мистецтва" вперше звернула увагу на цей малюнок художника. Вона називала це явище в українському образотворчому мистецтві - прикладом сюрреалізму XIX століття!

Сьогоднішні мистецтвознавці-традиціоналісти заперечують цей факт і вороже ставляться до авангардизму Шевченка. Навіть не можуть змиритися з концепцією французької дослідниці мадам Маркаде. Про це й знати не хочуть. Ну що ж. Але факт є факт! Те, що не вкладається в уже сформовану концепцію, просто проходить повз свідомості.

Вивчаючи цей малюнок, то враз помічаєш безліч символів, які розташовані навколо оголеного жіночого торсу на підставці - це, зокрема, маленька дитина, яка протягла вгору руки, повернувши своє тіло до жіночого торсу; вгорі „звисає" годинник, в якому відсутні стрілки. Щодо годинника, то у класика сюрреалізма іспанця Сальвадора Далі теж є подібне зображення відносно годинника. Справа від торсу намальована в'юнка рослина в горщику, а спереду – чистий аркуш білого паперу, де помітно намальований якийсь нерозбірливий начерк.

 

http://www.rusnauka.com/27_NNM_2009/Philosophia/52835.doc.htm