Перейти до змісту

Трохимброд - втрачене місто...


ODZER

Рекомендовані повідомлення

Ще десь на борді в історичних фото напевно 1941-45рр є фото з перехрестя з вказівником польською мовою на Ківерці і на Софіївку. От тільки знайти я його ніяк не можу. Ніби як Otto Kreer його викладав.

Пам"ятаю це фото але не можу згадати по якій ключовій фразі я його знайшов ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

http://download.maps.vlasenko.net/mapa-taktyczna-polski/P45_S41_Kiwerce.jpg

Карта 1923 року

http://download.maps.vlasenko.net/smtm200/m-35-08.jpg

Карта 1980 року

Софіївка знаходиться на схід від Гайового.

Як бачимо - зникли такі населені пункти - Дворище, Козакевичі, Паньов, Ігнатівка, Лозище, Софіївка, Великий Ліс, Йозефін, Мар"янівка, Добре, Майдан Йезірский, Лака, Язвін, Германовка, Гінін, Дерманка, Болярка. І це лише на площі приблизно 140 квадратних кілометрів, навколо Софіївки.

Першими почали знищувати людей і села німці. Розстрільні команди зігнали всіх євреїв з окрісних сіл в район Софіївки і там розстріляли. Село спалили. В 1943 році УПА почали вирізати поляків. В районі Гайового, тоді воно називалось Пшебража, зібралось до 20000 польських біженців. Вони організували самооборону, нарили окопів. Помогали їм радянські партизани. Звідси вони здійснювали рейди на українські села. Так в Тростянці знищили школу командирів УПА, перебивши її учнів. Підрозділам УПА так і не вдалося знищити Пшебраже і воно увійшло в героїку польського спротиву.

На мою думку саме це протистояння сприяло найбільшому запустінню края.

В радянські часи було вислано багато родин, причатних до УПА, проведена колективізація, укрупнення і ліквідація хуторів.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

На мою думку, запустінню цього краю міг сприяти ще такий фактор( з книги "«Біорізноманіття Цуманської пущі та питання його збереження»):

"...під час окупації нацистською Німеччиною , розташовані недалеко від м. Рівного ( там знаходився тимчасовий центр управління окупованою Україною) ліси Цуманської пущі з її багатим рослинним та тваринним світом сподобались німецькому наміснику райхскомісару Еріху Коху. Він віддав військам наказ виселити з території пущі 14 сіл, щоб перетворити ці ліси на суцільні мисливські угіддя.

Примусову евакуацію здійснили у грудні 1942 року. Тих , хто не бажав лишати власні домівки – розстрілювали...."

На Поліссі переважають соснові ліси , в Цуманська пуща - мішаний ліс , в якому дубові насадження з густим підліском займають великий відсоток. Тому тут чимало дичини.

Ось декілька історичних фактів:

Відомо, що у 1409 – 1411 роках, напередодні Грюнвальдської битви, у волинських лісах проводилися довготривалі полювання з метою заготівлі м'яса для війська.

У 1429 році Вітовт скликає у Луцьку з`їзд монархів Європи, на який прибули представники європейських держав. Планувалось проголосити Вітовта королем Литви. Гостям було віддано найкращі палаци та маєтки навколо Луцька. З`їзд вінценосних осіб тривав 2 місяці. Літопис повідомляє, як щодня королі, герцоги, князі та їхні слуги споживали м`ясо сотень зубрів, лосів, вепрів – постачальниками дичини стала Цуманська пуща.

До 1939 року Цуманська пуща більш ніж 426 років була володінням князів Радзивилів.

Між іншим, в тих же 30-х роках вищезгадані князі неодноразово влаштовували в Цуманських лісах великі полювання, на які запрошували шляхетних гостей з усієї Польщі. Під час таких ловів, загоничами в яких були сільські жителі, здобували сотні зайців , десятки кабанів та косуль.

Князі дбали про охорону лісів та дичини, фінансували єгерську службу.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Цікавий факт звідси http://elenakuzmina....rything-is.html

Що ж це за 2 документальних фільма? Хтось бачив їх?

"...Василий Мацюк, директор музея в Клубочине, рассказал мне о фашистской резне в его деревне и в соседнем Трохимброде, а также об украинской семье, уничтоженной фашистами за сокрытие евреев в Клубочине. Иван Филюк, пожилой свидетель тех событий, спасшийся от гибели в Клубочине, помнит, что вместе с несколькими другими украинскими детьми ходил в школу в Трахимброде. Валентина Штинько, журналист центральной региональной газеты «Волынь», опубликовала статью о мемориале в Трахимброде. По местному телевидению я видел два документальных фильма о еврейке, которая пережила резню в Трахимброде. Её прятала украинская семья, а затем спасли украинские партизаны. Эта женщина иммигрировала в Израиль, но позже вернулась в Украину и сейчас живет в Луцке...."

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Агітую ODZERА з ночівкою. Через Звірівокотовські ліси. А так я більше мотоциклом, але ним зараз туди не заїдеш.

пропоную історію не тільки писати,але й переповідати)

з радістю б приєднався й послухав

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

деяка інформація до теми:

Количество еврейского населения в тот период представляло такую картину:

1.Берестечко – 2625 (декабрь 1937 г.)

2.Владимир-Волынский – 20000 (1942 г.)

3.Дружкополь – 925 (июнь 1941 г.)

4.Горохов – 3800 (1942 г.)

5.Игнатовка – 685 (июнь 1941 г.)

6.Камень—Каширский – 3399 {июнь 1941 г.)

7. Колки – 860 (декабрь 1937 г.)

8.Ковель – 15000 (1942 г.)

9.Локачи – 1350 (1942 г.)

10.Любомль – 8000(1942 г.)

11.Луцк – 20000 (1942 г.)

12.Маневичи – 1000(1942 г.)

13.Луков (Мацеев) – 2621 (июнь 1941 г.)

14.Мельница – 1200 (1942 г.)

15.Несухоиже – 517 (июнь 1941 г.)

16.0лыка – 3500(1942 г.)

17.Опалин – 582(1942 г.)

18.0эютичи – 879(июнь 1941 г.)

19.Порицк – 1432(июнь 1941 г.)

20.Ратно – 2500(1942 г.)

21.Рожищв – 3100 (июнь 1941 г.)

22.Софиевка – 3000(1942 г.)

23.Торчин – 3000 (1942 г.)

24.Турийск – 1500(1942 г.)

25. Устилуг – 3000 (1942 г.)

Майже повністю єврейське населення, окрім Софіївки(Трохимброду) , було також в Несухоїже, Дружкополі та Мельниці.

Села Несухоїже зараз немає - лишилась тільки назва станції на залізн. гілці Ковель - Камінь-Каширський

"....О жестокости нацистов свидетельствует Арон Бабух, перенесший ужасы гетто во Владимире-Волынске: «Гебитскомиссар города Вестерхейде всегда ходил с плеткой. Не раз видел, как он бил ею за то, что не вовремя ставали в строй. За несколько дней до массового расстрела Вестерхайде застрелил из пистолета члена юденрата Симху Бергмана». Он также видел, что и помощница гебитскомиссара, немка Иоганна Альтфатер вырывала из рук матерей детей и, держа их за ноги, убивала ударом головы о стены зданий или выстрелами в рот женщин и детей.

Приказ об окончательном решении «еврейского вопроса» фашистские власти получили летом 1942 года. С этого времени здесь начали осуществляться акции по ликвидации гетто.

Первыми жертвами массового расстрела стали евреи из гетто старинного небольшого городка Олыка Киверцовского района. 28 июля колонны с тысячами его обитателей под конвоем полицаев потянулись в урочище Кемпа, где их ждали заранее выкопанные самими же евреями глубокие рвы и расстрельная команда. Таким же методом, со свойственною немцам педантичностью и порядком расстрелы проводились и в других населенных пунктах Волыни.

Завершена ликвидация была в указанные в таблице даты:

Берестечко – 7 – 9 сентября 1942 г.

Владимир-Волынский – 1–15 сентября 1942 г.

Горохов – 15 сентября 1942 г.

Камень-Каширский – 10 августа 1942 г.

Ковель – 19 августа 1942 г.

Колки – сентябрь 1942 г.

Локачи – 13 сентября 1942 г.

Любомль – 1 - 7 октября 1942 г.

Любешов – 28 августа 1942 г.

Луцк – 23 августа 1942 г.

Маневичи – 5 сентября 1942 г.

Мацеев /Луков/ – сентябрь 1942 г.

Ратно – август 1942 г.

Рожище – 23 августа 1942 г.

Торчин – 22 августа 1942 г.

Турийск – август 1942 г.

Устилуг – 1 –15 сентября 1942 г.

Летом – осенью этого же года были полностью ликвидированы еврейские штетеле Несухоиже, Софиевка, Мельница, Дружкополь а также расстреляны большие группы евреев в селах Трояновка Старый Чорторийск, Хотяшов, Крымно, Новая Выжевка, Озеряны, Купичев, Тур, Млыново, Тростянец, Лавров, Воротнев, Порицк Голобы, Озютичи, Кисилин, Несвичи и др...."

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Читав, що одна єврейська сім"я переховувалась в землянці в лісі між Софіївкою і Городищем. Їх підгодовувала українська сім"я. Але зимою їх знайшли по слідах і знищили. Ось дві фото з цьго лісу.post-21429-0-08451200-1373122104_thumb.jpost-21429-0-36151300-1373122098_thumb.j

Фотографував осінню 2012 року.

А це фото з місця розстрілу під Оликоюpost-21429-0-19503200-1373122109_thumb.j

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...