Визначні особи Луцька та Волині

[ODZER]

з вікіпедії http://uk.wikipedia..../wiki/Ян_Фітцке

Ян Юзеф Фітцке (пол.Jan Józef Fitzke) (20 січня1909, Гдув — 1940) — польський історик, археолог, організатор музейної справи у місті Луцьку та на Волині.

Протягом 1936—1939 років молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Найвідоміші дослідження і знахідки були зроблені у Луцьку (в районах Красне, Гнідава, Яровиця), де досліджувалися поселення культури лінійно-стрічкової кераміки; смт. Торчині — могильник стжижовської культури епохи бронзи; с. Піддубцях — розкопано кургани Х-ХІІ ст. з тілопокладними похованнями із супровідним матеріалом (предмети побуту, прикраси, зброя), м. Любомлі — дослідження на давньоруському городищі Х-ХІІІ ст.; с. Боратині та с. Шепель — розкопано кургани епохи бронзи; у с. Дружкополі та с. Черську — кремаційні могильники лужицької культури; у с. Берестяни — давньоруські кургани. Фітцке здійснив також розвідки на поселеннях і городищах у місті Рожище, селах Кульчин, Жидичин, Коршів, Маркостав, Амбуків, Дерев'яне, Баїв, Буяни, Линів, Білосток, Несвіч.

Меморіальна табличка Яну Фітцке у м. Луцьку на будинку, де був у 1930-ті роки музей (вул. Б.Хмельницького,12). Автор-скульптор Ірина Дацюк.

Активну участь брав Ян Фітцке і в роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. І. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубно та Крем'янці.

Важливе значення мала для молодого дослідника і робота у редакційному комітеті щомісячника «Земля Волинська» — органу Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, що був присвячений культурним та краєзнавчим проблематикам. Опублікував тут статті «Праісторичний Любомль», «Над Случчю», «Важливі відкриття у замку Любарта в Луцьку» та ін..

Роботу молодого і перспективного дослідника перервала друга світова війна. За день до її початку, як підпоручик запасу, Ян Фітцке був призваний до Польської армії. Разом із своєю частиною він відбуває до Нового Сончу, а потім до Бережан. За кілька днів піхотна частина, у якій служив Ян Фітцке, потрапляє у полон до підрозділів Червоної Армії. Разом з тисячами інших польських офіцерів він опиняється у таборі для військовополонених у Козельську на Смоленщині, звідки написав до рідних у Краків в листопаді 1939 р. останнього листа. Наприкінці квітня 1940 року, під час ліквідації табору у Катинському лісі, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС.

Як зазначає відома дослідниця Анна Кульчицька-Лецеєвич «…діяльність Яна Фітцке була імпонуюча. Адже він зробив диплом лише в 1933 році, а в 1939 все закінчилося».

Ян Фітцке увічнений на пам'ятній таблиці Ягеллонського університету у Кракові. Не завершені ним археологічні дослідження на теренах Волині були продовжені у радянські часи та за роки незалежності України: у Торчині — М. Пелещишиним, Берестянах — В. Гупало, Шеплі — М. Кучінком, у Луцьку — М. Кучінком, Г. Охріменком та О. Златогорським.

Найважливіші публікації (волинський період):

• Badania w Grodku pow.Luckim // Swiatowit. Warszawa, 1937. T.XVII;
  
• Wczesnohistoryczne kurhany w Poddubcach w pow.Luckim // Wiadomosci archeologiczne. Warszawa, 1939. T.XVI;
  
• Luboml przedhistoryczny // Ziemia Wolynska. Luck, 1938. № 8-9;
  
• Cmentarzysko kultury ceramiki sznurowej w Torczynie, pow.Luckim // Sprawozdanie Polskiej Akademii Umijetnosci. — Krakow, 1938. — T.XLIII.
  
• Археологічна спадщина Яна Фітцке / Упор. Г. Охріменко, О. Златогорський, Пер. з польської Г. Охріменко, В. Дмитрук, О. Златогорський. — Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2005. — 488 с.
  
• Jan Fitzke. «Z Wołynia 1936—1939» pod red. Andrzeja Gaczoła i ks. Witolda Józefa Kowalowa, Biały Dunajec — Ostróg 2009 (Бібліотека «Волання з Волині» т. 63).
  

[Otto Kreer]

Хто з нас не пам"ятає Шурика що декламує вірш :

Вдоль маленьких домиков белых

акация душно цветет.

Хорошая девочка Лида

на улице Южной живет.

Так ось, цей і багато інших чудових віршів написав наш земляк - Ярослав Васильович Смеляков, що родився у Луцьку у 1913 році. ( а Сашко Котис забув згадати його на вікі !)

Загально ж відомо "чьто если человек родился в Адессе Луцке - то это навсегда !"

Ес­ли я за­бо­лею,

к вра­чам об­ра­щать­ся не ста­ну.

Об­ра­ща­юсь к дру­зь­ям

(не со­чти­те, что это в бре­ду)...

[kotykS]

тільки я не формував список відомих лучан)

[ODZER]

Андроник Григорович Лазарчук

( 15.01.1870, с. Уховецьк Ковельського пов. Волинської губ., тепер Ковельського р-ну Волинської обл. — 06.09.1934, м. Борзна, тепер Чернігівської обл.)

Видатний український художник, педагог, просвітитель.

Закінчив Петербурзьку Академію мистецтв (1897), учень І. Рєпіна, В. Маковського.

Реаліст, жанрист, портретист, оспівувач краси рідного краю. Підтримував стосунки з родиною Леси Українки, ілюстрував журнали «Рідний край» і «Молода Україна», які видавала Олена Пчілка.

Брав участь у розписах церков Почаївської Лаври.

Вніс вагомий творчий доробок в історію культури України.

Його учні:

• І.А. Лазарчук – заслужений діяч мистецтв України (1968) – зачинатель Української мультиплікації
  
• професор В. Костецький
  
• народний художник України О. Саєнко
  
• художник-графік М. Фрадкін
  
• Хворостецький І.Ф.
  

Став ініціатором заснування Борзенського краєзнавчого музею, де зібрав твори М. Ге.

Завідував музеєм у 1922-1925 рр.

Деякі його роботи можна переглянути тут https://www.facebook...68286892&type=1

Статті

http://www.viche.lut...nu-volyn-id562/

http://arhiv.orthodo...ua/ru/node/3537

http://www.volyn.com...icle=1&arch=302