Перейти до змісту

16.06.2012. 300 км Львів AUDAX CLUB PARISIEN


KO3AKCIPKO

Рекомендовані повідомлення

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Їду точно!

Хто чим буде добиратися?

Я б не проти поїхати з Юрою Тимцом, якщо він звичайно буде їхати.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Їду точно!

Хто чим буде добиратися?

Я б не проти поїхати з Юрою Тимцом, якщо він звичайно буде їхати.

Тимцо напевне не поїде, а я зареєструвався.

Треба визначитись, як їхати, бо в 6.00 старт.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ну да старт буде там де і 200 стартували....

я теж їду...але поїду зарання..завтра зустрічаюсь з однокласником який там живе....і планую переночувати в нього...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Хто ще їде? Давайте обговоримо, щоб разом якось добратися.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Prokopiuk Serhii 17:04

Royko Serhiy 12:52

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Було важко, але тривалі відпочинки на КП давали можливість відновити сили та запас води в організмі. Дякую іменинниці Тетяні за пачку Регідрону, бо я втрачав багато води через потіння. На фініші гарна компанія дала мені відновитися повністю. Все було супер. Їдемо на 400км!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ох...звіт буде довгий..тому у кого слабкі нерви краще не читайте))

Перше що хочу зробити, це подякувати Шулаку Івану(E-one) за гостеприїмність...за ночівлю за терпіння і заодно вибачитись за те що не дали йому виспатись перед стартм smile.gif

А подруге подякувати організаторам за можливість помучити..випробувати свої сили.

Сказати що мені було важко їхати..мабуть нічого не сказати...

мені ще ніколи в житті не доводилось стіки прикладати моральних та фізичних зусиль для того щоб закінчити те, що вже почав робити..але все по порядку...

Зі старту вирішили з братом триматися за групою лідерів,до кінця скіки буде сил..

так і було спочатку але на одному з тягунів відвалились 36+ вгору і без контактів дало про себе знати..я ще потім не раз жалкував що немає контактів які полмав на останій ХС гонці..їдем двоє...замість повороту направо по головній їдем прямо на К-Бузьку..в результаті 4 лишніх км та втрата позицій..вертаємся,їдем позмінно доганяєм групу з чол 15...пристроюємся..брат все рветься вперед.

Десь під К-Бузькою почали трохи боліти ноги плюс..при ламанні передачі ноги починали голосно та боляче сваритись..як результат відвалююсь..темп все падає..пішов різкий упадок сили...і в цей момент на мене напав такий страшенний голод..що я дістаю декілька жмень кураги з інжиром з жадністю зїдаю..по троху кручу уже нікуди не спішу..бо поняв, що на цьому вже по гонках-перегонках))....тіки через пігодини десь відчув якусь ситність в животі і сили по трохи почали повертатись...по дорозі зустрічаю Макса(на червоному шосері...) у якого як виявилось були проблеми з насосом та потрібна була допомога з заклеюванням камери..як міг допоміг...вирішили їхати разом далі..що він що я уже втратили інтерес до того щоб когось там обігнати..тому вирішили поматрасити і як то кажуть не паритись за результат..після 1КП їдем 6-ро...дорога ледь не заколиса мене..ще б чучуть і заснув..з нетерпінням чекав розколбасу на якому не доводилось скучати...але десь після 15 км після Жовки почало пучити...поступово піднімалась якась не зрозуміла біль під правим ребром..захотілось по великому...попросив групу зупинитись...так і зробили...як виявилось не я 1 хотів ...по дорозі до 2 го кп знову приспічимло вже дуже різко заболіло під ребром ноги вдімовлялись крутити..зупиняти групу не наважився..совість не позволила..трошки притопив..відірвався...зробив діло і давай доганяти..здесь за хв 10 добрав групу так і доїхали до кп-2..короткий відпочинок..перекус..Макс питає чи я буду сходити..мол скоро буде дорога від якого до Львова буде не далеко і можна буде евакуюватися..

звісно що ці думки вже приходили раніше...але не для того я їхав сюди..щоб сходити та показувати свою слабкість..і відповідаю що поки я можу сидіти в сідлі і крутити педалі я не зійду..десь перед Яворів знову скрутило..мовчки зупиняюсь...але догнати групу уже не зміг після того.......виїхав на хорошу дорогу в надії на ній добрати групу..але не там було..через 1.5-2 км...ноги буквально відмовились крутити педалі...неймовірна слабкість в ногах...не можливість зконцентруватися на дороі...я ледь не заснув на ходу..після 2го кп я вже нічого не їв бо зрозумів що пучить мене саме від сухофруктів..почав шукати очима магазин чи заправку..але де там...ці км 18 були мабуть найващі у моєму житті..скільки часу я їх їхав я не знаю..але думаю години дві не меньше...ледь стримувався щоб не зупинитись і не лягти поспати десь на сонечку..я насправді ледь не заснув на ходу..зупинився присів на хвилинку закрив очі..трохи попустило..

їду мучаюсь..хочу їсти..але тої клятої заправки все немає і немає...але довгожданний оазис зявився на горизонті я до туда..але там нема нічого перекусити ..але була холодна водичка..і задоволенням попив залив що залишилось у другу флягу питаю де у вас тут магазин..їду до нього(якщо я не помиляюсь це був Новояворівськ) захожу в магазин про себе проклинаю ці сухофрукти і клянусь сам собі що більш нікои не візьму їх на марфон..купую сосиски прошу продавщицю нарізати хліба..відхожу метрів 20 сідаю в тіньок під деревом...поїв...але розумію що від сосисок сили прийдуь тки пізніше...але потрошки покрутив педалі..сили ще далеко не ті але уже морально краще і веселіше їхати..на наступній заправці купую дві пачечки маленьких чіпсів із надзивичайно великим задоволенням їх зїдаю на ходу..і як не дивно після цього почали по трошку вертатися сили..до третього кп якось доїхав...хоча сонливість прошла тіки після повороту направо з основної дороги..якось доїхав до 3-го кп..їсти якось спочатку не хотілось..але поїв і поняв що якщо я зара поїду то просто напросто засну на ходу...лягаю на лавочку..ноги спираю на перило до верху..15 хв полежав..і поїхав далі..да тепер їхалось зовсім по іншому..сили вже були хоч якісь..хоча звісно що не такі як мені того хотілось...

І тут стався один цікавий момент який..зі мною порівнявся один мотоцикліст і питає чи я їду 300км..кажу що так...він відповідає що теж мав сьогодні їхати марафон але мол не склалося..побажав удачі і сказав щоб я не перживав і що все буде гаразд..очевидно він прекрасно розумів в якому я стані..або ж просто прочитав усе по моєму втомленому обличчі smile.gif

але такі банальні слова на перший погляд добряче підняли настрій і далі поїхалось вже веселіше...далі вже не було нічого цікавого..так і доїхав до фінішу...

да ці 300км виявились на порядок для мене складнішими..я двічі конкретно заголодав на дистанціїї..плюс проблеми зі шлунком через не правильне харчування..плюс відсітність будь-яких тренувань за 2 тижні до марафону..відсутність котакних педалей..несправний перклюк який мучив мене всю дорогу і в горку не хоітв нормально перключатися..також відсутність повноцінного сну на передодні старту..усе це в купі добряче вплинуло на мій результат..

Але всежтаки головна причина це не правельне харчування..я зовсім забув про печиво...вафлі ..зефір..шоколад...баточики мюслі(в Сільпо є класні і не дорогі)...

так приїхав я останній чи перед останній уже не суть важно..втішає хоч трошки головний девіз бреветів*доїхав значить переміг...*

Я ж навіть фонарика не взяв з собою був такий самовпевнений що приїду за світла...а приїхав уже в начало дванадцятого....

висновки зроблені..шкода звісно що до них довелось прийти таким тернистим шляхом..але не дарма в народі кажуть що на помилках вчаться..

E-One казав щоб я задумався над тим чи варто їхати мені 400км....скажу твердо що так варто їхати і що я хочу їхати..і докладу максимум зусиль щоб мої вчорашні помилки більше не повторились.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...