Трохи аналітики або пастка в яку ми не потрапили. Нота рф передбачала визнання Україною незаконне порушення кордону з расієй. Тобто згода з нею повністю невілювала б рішення морського трибуналу, фактично Ураїна б визнавала провину. ЗЕ не з новин почув про це, йому певно зателефонували з РФ.
Він мовчав про моряків з моменту рішення трибуналу, а тут отямився.
План був погодитись з нотою,повернути моряків саме на умовах расії.
Що ж поганого запитав би зелохторат, Зе молодець Рф молодець. Але завжди є але. Справа в тому, що визнання провини з боку України поставило б хрест на усіх подальших судових процесах в міжнародних інстанціях,ми фактично визнали б себе винними і вже вироки морського трибуналу були б до жо.
Оскільки є така правова доктрина суперечливої повідінки.Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки) яка базується ще на римській максимі – «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.
Простіше кажучи Україна більше не змогла б стверджувати, що то НЕ кордон рф(!) фактично це визнання втрати Криму!
Далі справа техніки. Мовляв дивиться, Україна визнала провину моряків, тобто визнала в Криму кордон РФ, тобто визнала Крим територією РФ, отдже якщо сама Україна визнала, то чому ж не визнавати іншим?