Перейти до змісту

Визнати дивізію "Галичина" просить Ющенка Тернопільська облрада


kudrom

Дивізія "Галичина"  

79 проголосували

Ви не маєте дозволу голосувати в цьому опитуванні або переглядати його результати. Будь ласка, войдите або зареєструйтесь для можливості голосування у цьому опитуванні.

Рекомендовані повідомлення

Пропоную закрити тему, оскільки дискусія перетворюється у будь-що, тільки не обговорення проблеми дивізії "Галичина"

проблем у дивізії немає. Кожний тут бачить те що хоче бачити.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 153
  • Створено
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

Топ авторів теми

Щодо воєнних втрат України сьогодні загальновизнано, що 2,5 мільйона українців загинули, воюючи на фронті. Так, лише під час Корсунь-Шевченківської операції маршал Жуков кинув на добре організовану німецьку оборону війська, доукомплектовані непідготовленими жителями навколишніх сіл. Кулями в спину «заградотряды» гнали ненавчених людей в одну за одною атаки. Радянські вояки навіть охрестили тактику Жукова «куча мала», гірко кепкуючи з того, що він брався до справи, лише маючи чисельну перевагу у 5-6 разів, і перемагав завдяки «гарматному м'ясу». Тоді впродовж 24 днів загинуло 770 тисяч вояків, переважно українців. При «звільненні» Києва, запланованому Сталіним до річниці революції в листопаді 1943 року, загинуло 417 тисяч червоноармійців, більшість з яких — українці. У самому Києві тоді перебувало всього 180 тисяч мешканців (з 900 тисяч — довоєнної кількості жителів). Найбільші втрати радянські війська зазнали при форсуванні Дніпра. Втрати цивільного населення в Україні були суттєво вищими — 5,5 мільйона чоловік.

Сьогодні ті, хто вбивав у смершах, «заградотрядах», тюрмах НКВС, і незчисленна армія слідчих, прокурорів, членів «особих совєщаній», вохрівців, які мордували українців у слідчих ізоляторах, в'язницях, таборах смерті, нюхаючи запах пороху не на фронті, а при розстрілі патріотів, — зараховані до лав «ветеранів» війни, а українським націоналістам і досі залишено тавро «співпрацівників з Гітлером». І твориться новий міф «Великої Перемоги». А її головним «здобутком» від перемоги, здобутої кров'ю мільйонів, стало збереження і зміцнення сталінської диктатури.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

romaxa11, что ж у тебя загранотряды прям всех в атаку гнали?

они были только за штрафниками. регурярные войска не заграждали...

то, что засыпали пушечным мясом - факт есть. но не всегда.

в таких глупых случаях, как "взять Киев к 7 ноября" - ты прав. но это было не всегда.

расчетные потери при ведении наступательных операций - 1 к 3

если при этом форсируется водная преграда - и того выше.

потери украинцев среди гражданского населения - тут я цифры не понял. это за всю войну?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ближче до суті хлопці!!!! а то почну чистити і відправляти у вимушену відпустку.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

давайте ж справді визнаємо "галичину" - ...

О, це нарешті по темі і ближче до реальності. Правда, найменше, що потрібно воякам "Галичини" - це визнання від [nd].

...завтра нам всім у ній служити.

Будете бігти записуватись в "Галичину" - не затопчіть в "ура-патріотичному", чи то пак "ура-фашистському", пориві бідолашних прагматиків, які прозаїчно вважають, що будь-яких "асвабадітєлєй" спокійніше зустрічати зі зброєю в руках.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Правда, найменше, що потрібно воякам "Галичини" - це визнання від [nd].

Воякам Галичини найменше потрібно щоб якийсь "геній" за них вирішував що їм треба, керуючись своїми амбіціями та політичними інтересами (вподобаннями).

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Щодо воєнних втрат України сьогодні загальновизнано, що 2,5 мільйона українців загинули, воюючи на фронті. Так, лише під час Корсунь-Шевченківської операції маршал Жуков кинув на добре організовану німецьку оборону війська, доукомплектовані непідготовленими жителями навколишніх сіл. Кулями в спину «заградотряды» гнали ненавчених людей в одну за одною атаки. Радянські вояки навіть охрестили тактику Жукова «куча мала», гірко кепкуючи з того, що він брався до справи, лише маючи чисельну перевагу у 5-6 разів, і перемагав завдяки «гарматному м'ясу». Тоді впродовж 24 днів загинуло 770 тисяч вояків, переважно українців. При «звільненні» Києва, запланованому Сталіним до річниці революції в листопаді 1943 року, загинуло 417 тисяч червоноармійців, більшість з яких — українці. У самому Києві тоді перебувало всього 180 тисяч мешканців (з 900 тисяч — довоєнної кількості жителів). Найбільші втрати радянські війська зазнали при форсуванні Дніпра. Втрати цивільного населення в Україні були суттєво вищими — 5,5 мільйона чоловік.

Сьогодні ті, хто вбивав у смершах, «заградотрядах», тюрмах НКВС, і незчисленна армія слідчих, прокурорів, членів «особих совєщаній», вохрівців, які мордували українців у слідчих ізоляторах, в'язницях, таборах смерті, нюхаючи запах пороху не на фронті, а при розстрілі патріотів, — зараховані до лав «ветеранів» війни, а українським націоналістам і досі залишено тавро «співпрацівників з Гітлером». І твориться новий міф «Великої Перемоги». А її головним «здобутком» від перемоги, здобутої кров'ю мільйонів, стало збереження і зміцнення сталінської диктатури.

Ромакс, ну не красиво бросаться чем нибудь, хоть минимально не зная темы, ну согласись.

Корсунь-Шевченковскую операция Жуков лишь координировал, но тебе это ни о чем не говорит, конечно же. Вабще в результате операции 6 (ШЕСТЬ) полностью укомплектованых, развернутых дивизий военного времени вермахта , потеряв все тяжелое вооружение понеся тяжелейшие невосполнимые потери перестало принемать какое либо участие в войне.

Про стратегию и тактику Жукова - тебе стоит помолчать, ибо его гений признан всемирно. А твои выкрики по поводу численного преимущества - мягко говоря, просто бездарны, просто потому что при возможности так поступает любая армия.

Про заградотряды и штрафбаты тебя уже просвятили, единственственное могу сказать - заградотряды это абсолютно не войска НКВД, в заградотрядах были обычные солдаты регулярный войск.

О том что и как говорили солдаты - может быть, но тебе стоит задуматься что ты будешь говорить про человека который посылает тебя на смерть. И в то же время стоит подумать почему у Жукова была такая популярность в войсках? Э? Видать из за того что он упырь был...

Если "патриотов" исключительно расстреливали, то просвяти меня почему их столько осталось? ТЫ может не в курсе что расстреливали из патриотов действительно тех кто был виновен в преступлениях, мелкая шушара, посидела в лагерях, восстаналивала страну, и им простили все, и жили он долго и счастливо, работали без ограничений (кроме конечно же идеологических).

Кстати, наиболее кровавой операцией была Берлинская, но это так, к слову.

Сегодня тех кто действительно воевал уже нет в живых, все в могилах давно.

И мне все равно не понятно почему надо снимать клеймо фашистских пособников с тех кто действительно ими был?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

блін якийсь флуд без нормальної прагматики.

1. Західну україну приєднують до Усср.

2. Українці хлібом, сіллю, танцями зустрічають червону армію

3. За 2 тиждні повністю націоналізуються всі українські "фірми", селян розкуркулюють і заставляють працювати в колгоспах за трудодні, арештовують вчителів і закривають вузи і культурні осередки, арештовують діячів культури, директорів, власників магазинів незгодних вивозять до сибіру, розстрілюють. Діловодство переводять на росйську мову і заставляють насильно спілкуватись російською. (хіба ж не сукі)

4. Хто бил нікем той став партійним діячем, ПРИЗИВ В ЧЕРВОНУ АРМІЮ!!!!!

5. Початок агресії німеччиною, та окупація.

6. Українці хлібом сіллю та танцями зустрічають Фашистів, освободителів від репресій червоних. Відновлюються українські культурні осередки (гуртки, школи, вузи), відновлюється приватна власність, наладжується економіка та культура, українці мусять кормити німців.

7. Відновлюється влада, ПРИЗИВ В АРМІЮ (наприкл Галичина, Нахтігаль і т.д.)

То червоних визнали то давайте ще й СС визнаєм! А чим одні гірші чи кращі інших. Всіх треба визнати, зробити ветеранами, дати достойну пенсію і

ХАЙ ЗАСПОКОЇТЬСЯ СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОГО СОЛДАТА

Тут зародилась українська поговірка "Москалики соколики поїлис наші воленьки, а як ще раз прийдете, то й корівоньки поїсте" - з пісні слів не викинеш.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

5. Початок агресії німеччиною, та окупація.

6. відновлюється приватна власність, наладжується економіка та культура, українці мусять кормити німців.

при немцах?

народ, где вы очки покупали?

в супермаркете "Оптика", про который поет Михаил Борзыкин?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

5. Початок агресії німеччиною, та окупація.

6. відновлюється приватна власність, наладжується економіка та культура, українці мусять кормити німців.

при немцах?

народ, где вы очки покупали?

Так, саме при німцях! Справді дивно? Адже це і по історії ніколи не вчили ані по ЗМІ не пропагандують.

На фоні цієї теми на вихідних спеціально розпитав свого батька про ті часи, він зараз належить до категорії "діти війни", участі в бойових діях не брав бо слішком мал був, але літ мав достатньо щоб в пам’яті лишилось.

Німці дійсно в селі возобновили дію школи. Привозили навіть підручники по деяким предметам українською мовою, правда через потребу в продовольствії обмінювали ті підручники населенню на яйко-млєко.

Взагалі тоді в німців був простий принцип якщо в якомусь селі не вбили їхніх солдат/офіцерів то в тому селі не постраждала жодна людина від окупації. Селу мого батька якраз пощастило попасти до числа безінцидентних. Але ж на Волині активно діяли партизанські угруповування і такої участі постигли далеко не всі населені пункти.

Так німці ходили по подвір’ях збирали продукти, були непоодинокі випадки коли запитували яйко-млєко і господар жестами пояснював що є малі діти яких треба теж годувати то не забирали нічого і йшли геть. Що геть не уявляється про славетну пролетарську колективізацію, про голодомор взагалі мовчу.

І саме тому я вірю колишній заяві одного з істориків (імя не пригадаю) що німці в україні відкрили заново більшість шкіл закритих червоною владою.

І саме на основі такого контрасту я вважаю в українських поселеннях зустрічали німців як визволителів з хлібом та сіллю.

А зате пропагандою створений образ таких вже лютих звірських окупантів що просто йдуть все палять-ріжуть-гвалтують при тому що червоний солдат не брезгував робити те саме.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ще дивно на цьому всьому піднесені на крилах перемоги над фашизмом, український народ жодної пісні про цю війну не склав (саме народ а не комуністичні композитори і письменники), якщо знаєте якусь народну на українській мові, в студію. (а про козаків складав, про січових стрільців складав, про УПА складав), то може то була не народна (українського народу) перемога ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

У меня один очень важный вопрос: а какое отношение имеет красная армия, НКВД и Сталин к русскоязычному населению, России и ко мне в часности?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

мне сегодня в селе, где я купил дом, мои ближайшие соседи - _очевидцы событий_ рассказывали про километр крови убиенных односельчан, как закрывали тряпкой вываливающиеся кишки у людей и отправляли в госпиталь.

старые такие бабушка с дедушкой. грустили что день победы не празднуют.

да да. победы над фашистской германией.

странно, да ? :(

p.S. А вас послушать так фрицы чуть ли не свое отдавали и вообще были белые и пушистые.

Может пора уже с перегибами подвязывать ???

Убивали немцы. и просто так убивали и из удовольствия и из идей ницше о превосходстве рассы.

И помогали им полицаи и другие уроды всякие вовсе не из патриотизма, а просто страшно было чтобы

самих не убили. просто жрать хотелось в три горла, пока другие от голода дохли.

власти хотели. чтобы чмырить вчерашнего зажиточного и удачливого соседа.

такие мудаки всегда находятся. то они в пролетарии записываются по случаю как Шариковы, чтобы

раскулачить соседей. то в полицаи, потому что коньюктура такая, то в патриоты-националисты, чтобы

мочить тех же соседей по новому идеологическому соображению. И всегда у них флаги развиваются и

всегда нагайка наготове и всегда то им нужно моральное обоснование и историческое отбеление.

Конечно плять, банка варенья и пачка печенья это нифуя не высокоморально.

А вот защита родины, и не меньше, это покатит. Это уже звучит не так омерзительно как раньше.

:((

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Может пора уже с перегибами подвязывать ???

.. зашибіська пахне піська.... а які пане тут перегіби??? те що я задав очевидцю подій що мають відношення до теми цієї дискусії питання, на що отримав відповідь і поділився з оточенням вже трактується як перегіб??? То я так розумію кожне свідчення що буде розбігатися з єдиною лінією партії це язичництво і богохульство?

А раз дискусія уже вийшла за рамки лише дивізії, то хочу ще одною ссилочкою поділитись, теж про Україну і її місце у війні.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/montyan/4a088ac0a97f3/

для таких як я, кого лякає обіліє букоф, кілька сподобавшихся цитат:

"Модернізована" версія ініціативи Шойгу, однак, виглядає інакше: тепер пропонується оголошувати персонами нон-грата або й ув'язнювати тих не лише російських, але й іноземних громадян, які не тільки "виправдовують" нацизм, але й публічно говорять про злочини під час війни радянського режиму та Червоної армії.

...

Тобто за допомогою нового закону можна буде закрити рота не лише тим, хто, скажімо, досліджує факти масових зґвалтувань, скоєних в Німеччині радянськими бійцями, чи страту в Катині інтернованих польських офіцерів. Але й тим, хто наважиться назвати злочинним – чисто з моральної точки зору – пакт Молотова-Ріббентропа чи спільний радянсько-німецький парад у Бресті 1939 року.

Що ж до розламу між Україною Червоної армії та Україною УПА, то тут слід зрозуміти просту річ: в першу чергу, та війна – спільна українська трагедія. Що не заважає адекватно сприймати прояви персонального героїзму з обох сторін. Тим паче, що так само, як не буває війни без злочинів, війни без подвигів не буває теж.
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

мне сегодня в селе, где я купил дом, мои ближайшие соседи - _очевидцы событий_ рассказывали про километр крови убиенных односельчан, как закрывали тряпкой вываливающиеся кишки у людей и отправляли в госпиталь.

Невже тут хтось заперечував масові вбивства мирного населення при німцях? Але ось "кілометр крові" в пам'яті моїх рідних чомусь викликає стійку асоціацію з Луцькою тюрмою після відходу НКВД.

просто жрать хотелось в три горла, пока другие от голода дохли.

Не було в селах голоду при німцях, як би вам цього не хотілося.

А вас послушать так фрицы чуть ли не свое отдавали и вообще были белые и пушистые.

Так сталося, що після ВАШИХ - практично янголи во плоті. Все ж пізнається в порівнянні.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Не було в селах голоду при німцях, як би вам цього не хотілося.

а шоб ты пожил при оккупации - не трындел бы херни подобной.

аж желание возникает пожелать тебе такой сытости.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

а шоб ты пожил при оккупации - не трындел бы херни подобной.

Якраз ті, що пережили німецьку окупацію, ніколи не згадували про нестачу харчів... до приходу совєтів.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

а мне вот сдается что раз полицаям так хорошо жилось при немцах, как ты

рассказываешь за своих очевидцев то несложно сложить дважды два.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

а мне вот сдается что раз полицаям так хорошо жилось при немцах, как ты

рассказываешь за своих очевидцев то несложно сложить дважды два.

Константин, не мечи перед ним бисер, он свято верует в свою правоту, и никогда не поймет еле ходящих дряхлых старух и стариков, ковыляющих к памятникам, никогда не поймет для чего кто то воевал против фашизма. Его историю ему уже написали.

Так что, лучше детям поболе расскажем, что бы не выросли ограниченными.

Тобто за допомогою нового закону можна буде закрити рота не лише тим, хто, скажімо, досліджує факти масових зґвалтувань, скоєних в Німеччині радянськими бійцями, чи страту в Катині інтернованих польських офіцерів. Але й тим, хто наважиться назвати злочинним – чисто з моральної точки зору – пакт Молотова-Ріббентропа чи спільний радянсько-німецький парад у Бресті 1939 року.

Не стоит в жизни оперировать исключительно штампами

Уж не знаю скольких там изнасиловали массово, но я знаю какая была реакция начальства - расстрелы, не массовые, но достаточные, что бы за короткое время прекратить бардак, знаю так же откуда ростут ноги массовости и подобной чуши.

По Катыни слишком много не ясно (конечно же только не для детей демократии и поляков) для того что бы прямо заявлять о том что виновно СССР. Горби не зря получил премию мира, и отрабатывал стараясь привить чувство вины, причем вины не заслуженной. Полезно почитать том что некоторые поляки принимавшее участие в раскопках фашистам же не подписали документов в признании советов виновными, видимо настолько родное правительство на английской стороне не любили.

Пакт Риббентропа-Молотова, с чисто моральной точки зрения - блестящий ход во внешней политике СССР +полюбовная аннексия территорий. Абсолютному большинству, кричащему про этот "преступный договор" не известно про Мюнхеский договор, который прекратил существование страны Чехословакия, не известно также что СССР было готово военными силами воспрепятствовать завоеванию Чехословакии Германией и Польшей. Где там, со злорадной любовью вспоминают только совместный парад в Бресте, которого и не было никогда, а было то всего уход немецких войск, приход советских - передача города согласно договора.

В общем, рекомендую всем, прежде чем бросать штампы в массы, хоть немного вникните в суть вопроса, это не так сложно.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вот мені ще цікаво яке відношення мають росіяни до НКВД, ЧА і т.д. не такее ж саме як німці до СС і т.д.

Знімав 2=й поверх в Німеччині, як вчився, дик там теж діти фронтовиків, і батько казав їм як сидів в лагері для полонених, як рускі солдати підкормлювали їх, як українські селяни допомагали втікати - "ПАТАМУЧТО всі ЧЕЛОВЕКІ"

Дійсно той факт що на українській мові є тільки повстанські пісні про боротьбу УПА є прямим доказом масової підтримки українським народом УПА а не післявоєнною пропагандою - як пісні фронтові ЧА

Але суть не в тому.

Є солдати українці які боролись за свою україну одні в лавах червоних окупантів, другі в лавах коричневих окупантів, треті в лавах УПА проти всіх окупантів - ДАЙТЕ ЇМ ДОЖИТИ МИРНО, а то поділили їх в одних є всі пільги а в інших немаає ніфіга, одні герої інші ізгої. Тут багато можна писати, але поки в солдатів є діти доти живе память про них і НАМ є кому розказати ПРАВДУ. Звичайно важко зламати в собі стереотипи і прийняти історію такою як вона була але все таки це прийдеться зробити інакше будуть на вас дивитись як на диваків...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Звичайно важко зламати в собі стереотипи і прийняти історію такою як вона була але все таки це прийдеться зробити інакше будуть на вас дивитись як на диваків...

основная проблема в том, что мы уже вряд ли узнаем, какая была история на самом деле.

лжи со всех сторон гораждо больше допустимой нормы.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Добре тоді і не Черв. Армію.

Визнаєм тільки тих хто боровся за Україну, не Радянську і не Фашистську, а Українську Україну, визнаєм тільки УПА.

Ось як енді сам та допомогою інших логічно дойшов до логічно висновку.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

упа боролися на боці фашистів зброєю фашистів за допомоги фашистів і за вказівками фашистів.

:D:D:D:D

тема вже є на борді такшо флуд прошу далі не розвивати

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

тема вже є на борді такшо флуд прошу далі не розвивати

опять за больное место кусают? ))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Машина Времени "Разговор в поезде"

Вагонные споры - последнее дело, когда уже нечего пить.

Но поезд идет, в окошке стемнело, и тянет поговорить.

И двое сошлись не на страх, а на совесть - колеса прогнали сон.

Один говорил - наша жизнь - это поезд. Другой говорил - перрон.

Один утверждал - на пути нашем чисто, другой говорил - не до жиру.

Один говорил, мол, мы машинисты, второй говорил - пассажиры.

Один говорил нам свобода - награда, мы поезд куда надо ведем

Второй говорил: задаваться не надо, как сели в него, так и сойдем

А первый кричал - нам открыта дорога на много, на много лет.

Второй отвечал, не так уж и много - все дело в цене на билет.

А первый кричал - куда хотим, туда едем, и можем если надо свернуть,

Второй отвечал, что поезд проедет лишь там, где проложен путь.

И оба сошли где-то под Таганрогом, среди бескрайних полей.

И каждый пошел своей дорогой, а поезд пошел своей.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...