Як часто ви пишете листи?

[SunSeth]

[Forever Autumn]

зато коми правильно розставляє))))

[_sergius]

Колись ще в школі листи писав регулярно. Спочатку бабці й діду, які жили далеко, а іншого способу зв'язку не було. Батьки завжди ці обов'язки написати листа покладали на мене. Потім почав переписуватись з другом з Сумщини, де ми згадували літні пригоди і будували плани на майбутнє. Писав друзям в армію. Були і любовні листи, з купою пристрасті, і відповіді на 15 сторінок дрібним почерком. Майже всі вони й досі зберігаються в мене.

Цього ніколи не забути, коли приходить лист, весь обклеєний марками, розірвавши його в ніздрі вривається запах паперу та чорнил, і ти стрічка за стрічкою читаєш, сторінка за сторінкою... А потім ще хто зна скільки раз цей лист перечитується.

Коли з'явився комп'ютер, почав набирати листи в ворді і роздруковувати, але часто писав і від руки. З появою мобільників, всі переписки закінчились. Іноді кілька смс-ок, пару зізвонились, і все. Свій вклад зробив і інтернет.

Зараз все листування і спілкування йде через аську та "мило", а звичайною поштою користуюсь в основному тільки по роботі, відправляючи документи та іншу кореспонденцію. Іноді на новорічні свята відправляю листівки знайомим та родичам, але цього року якось і це було дуже в обмеженій кількості. А останній лист від руки написав десь в вересні місяці минулого року, теж отак вирішив згадати колишні часи.

[fishka87]

Мабуть за останні три роки не написала жодного листа. Хіба що листівки розсилаю на свята.

Електронною поштою пишу листи щодня, але вже давно помітила що в справжніх набагато легше писати. Чомусь в таких листах легше розповісти про своє життя, свої почуття.

[Forever Autumn]

Ya vge protjagom doby pyshu lysty-rozdumy. samij sobi. zikavo, yaksho yogo potim vidredaguvaty - smishni vony budut chy sumni.

Pryemnym surprizom buly takog lysty vid deyakyh ludej na mij den narodgennja. hocha zym ludjam bulo nabagato prostishe napysaty meni v asku vitannja - vony vydilyly godynku i vse-taky stvoryly zhyvogo lysta. pryemno vragena.

[Forever Autumn]

Pyshu i vidchuvau, yake ze zadovolennia-vidchuvaty,wo ty tvprysh shos zhyve.slova inakshe llutsja,inakshe skladautsja rechennia, nizh po elektronnomu

[_sergius]

Pyshu i vidchuvau, yake ze zadovolennia-vidchuvaty,wo ty tvprysh shos zhyve.slova inakshe llutsja,inakshe skladautsja rechennia, nizh po elektronnomu

Згадую, як написавши листа, йшов на пошту щоб там вкинути в скриньку, а потім з нетерпінням чекаєш відповіді.

[Forever Autumn]

Оооо то можеш зараз уявити мій стан

[_sergius]

Уявляю. А особливо в той момент, коли відкриваєш вдома пошту, а там лежить довгождання відповідь.

[Forever Autumn]

Ну от і підбила я своїх далеких давніх друзів на живу переписку... Хотіла ще бордівців підбити, але тут зараз знайдеться купа бравих критиків, котрі скажуть: та фу! та нащо! а ще одне одному листи вживу слати? а що скажуть дома?..." Так що...

Справді, в листах є свій шарм, це ближче, ніж вордівський електронний неживий папір, ніж такі ж мертві однакові букви...

Коли людина пише, вона вкладає маленьку частинку себе у написане, у той лист. Це ж свого роду ручна робота

Справді. Дуже приємно відкривати скриньку і бачити листи. Людям не все одно. Люди пишуть Це вимагає набагато більше часу і енергії, ніж електронщина...але..кому треба - той напише незважаючи на це

"І губиться мій крик в безмежжі неозорім. Й нізвідки мовчки йдуть твої листи..." (С) Мну

[Andrew_Best]

Листи це напевно прикольно, але це точно не для мене, я ніяк от вже 2 місяці постачальникам накладні не можу відіслати, нема коли в почту зайти ... )

[Forever Autumn]

ну от. і я про те ж

шкода, що люди настільки погрузли в буденності, що знайти хвильку - це проблема

[Andrew_Best]

Який вихід?

[Forever Autumn]

прямокутний.

прямо в дверях

[lektoriy]

"І губиться мій крик в безмежжі неозорім. Й нізвідки мовчки йдуть твої листи..." (С) Мну

[/q Скажіть, а хто автор цих рядків?

[4iter]

"І губиться мій крик в безмежжі неозорім. Й нізвідки мовчки йдуть твої листи..." (С) Мну

[/q Скажіть, а хто автор цих рядків?

написано ж, Мну..... хіба ти не знаєш цього митця?

П.С. Листи не пишу, і скриньку не перевіряю....за мене все робить The Bat! , згоден, що "живі" листи це прикольно, але неєфективно, з точки зору часу, ібо поки лист дойде - новини в ньому втратять свою актуальність. А просто так хфігньою страдати і вкладати частнку себе в клаптик паперу нема натхнення і часу.

[Andrew_Best]

А мені здається що це більш цікаво одиноким людям, хто ще не знайшов другої половинки і прагне комюніті, або ж звичайно людям який прожили свій вік, хоче пітримувати розмови зі своїми друзями дитинства, оскільки ж бабця не зайде на однокласники.ру і не почне шукати друзів по інету. А як на мене, мені це абсолютно не цікаво. Кому ж писати листа? Друзям які і так надоїдять в асьці за день (необразливо) ? Або родичам? Подумають з якого то дива "родствєнічек" надумав листа написать, небойсь шось хоче... нема мотивації писати листи.

А ось написав листа в суд з позовною заявою ... як не дивно також ДАІ не в захваті мому листу, кому писати????

[eNyk]

листи ж бувають не тільки поштові...

буває після чергового "генерального" прибирання знайду десь в кладовці коробку з старими зошитами і всякими шкільними бумажками, відкрию, а звідтіля прям так і повіє дитинством... ностальгія страшенна!!! береш якийсь зошит, а задні сторінки всі пописані, помальовані... знаходиш знайомі поччерки і з них виринають образи людей, спогади смішних і не дуже пригод... Всякі записочки, які кидалися з ряду на ряд, від парти до парти... Знайшов оце недавно навіть "мирний договір" хлопців з дівчатами, мол типу більше не будем сваритись, битись і т.п.

Хіба ж такі емоції почерпнеш з електронних пісюльок?... Листи - це відбиток людини, її переживань... Це сила.

пс: дякую, Осінь, за тему... Шкода, що раніше її не побачив... Ех, настрій зараз такий піднесений... Згадую, згадую, згадую...

[Forever Autumn]

Мну - це така китайська поетеса З претензією на творчість, тараканами в голові, котрі розжилися на поїзда і тепер не просто бігають по черепній коробці, а й поєздят там)))

Andrew_Best, дуже цікаво підмічено! Справді, Ваша думка може стати іншою стороною медалі! Але н ажаль Ви не врахували маленьку але значиму частку - духовну. Є різниця, коли читаєш звчайний е-мейл, а коли береш до рук шматок паперу з пролитою на нього кавою (слідами загорнутого сала і т.п. ггг)

eNyk, оооо!!! як це знайомо!!!на днях знайшла свій старий зошит , започаткований в 2000-му ще ) Всипаний віршами (деякі не втрималась і виклала на форумі ), вирізками, віршами приятеля з Харкова, навіть собі присвячений віршик надибала ))))))) Такі рчеі неварто забувати. Вони просто справді інколи помагають запалити в душі маленьку іскорку, якої так не вистачає.

[Otto Kreer]

із наївної творчості від 1981 року

"Почтальена жду я долго стоя у окна,

Многие мне пишут письма, только не она ..."

[Andrew_Best]

А коли ви в останній раз отримували по пошті листи від друзів, родичів? Я - непамятаю такого, ще на початку 90-х мої батьки відсилали листи на свята ну і нам приходили. А зара як побачу в почті листа - то це або реклама, або повістка сплатити штраф від ДАІ за порушення якого я не робив

[kleber]

Ніразу в житті не писав справжнього(паперового) листа, і якось всеодно. А взагалі не бачу ніякого виправдання таким листам "во век, когда наши спутники бороздят просторы театров"

А зара як побачу в почті листа - то це або реклама, або повістка сплатити штраф від ДАІ за порушення якого я не робив

або повістка в армію

[Forever Autumn]

suum quicue, судари

[Forever Autumn]

Пишу вже третю ніч підряд

То ручкою, то олівцем, то фарбами

Почерк нерівний

На листі вже пролита кава, сльози і думки.

Як почерк розберуть?... А хз.

[Varvara]

Востаннє писала біля місяці тому - бабусі. А от не отримувала давненько...