Творчість Степана Руданського.

[toj_tu]

Кому чого бракує.
 

Було тісно під Москвою,
Просять козаків:
„Поможіте, Запорожці,
Убити ворогів!“
 — „Заплатіте, добрі люде,“
 Кажуть козаки, —
 „То вибємо Москву вашу
 З вражої руки.“
— „То ви бєтесь зза копійки?“
Кажуть Москалі:
„А миж бємось ізза чести,
Як Господь велів!“
 — „Та кому чого бракує!“
 Кажуть козаки:
 „Знать, у вас на честь посуха,
 В нас — на копійки!“

18. X. 1857.

[toj_tu]

ГУСАК.
Раз у баби перехідний
Москаль ночував,
Устав рано до походу
Та й гуску украв.
Доганяє його баба:
«Служба! Почекай!»
«А что, бабушка, мне скажешь?»
«Та гуску оддай».
«Ах ты, бог мой! Это гуска?..
Экой я дурак!..
Вазьми, бабка, ей-ей думал,
Что зто гусак!»

[toj_tu]

РАНА.

 

Перегнулась молодиця,
Шмаття віджимає,
А хлопчина під запаску
Ззаду заглядає.

Заглядає — що за рана?
Та й питає мами:
“А від чого то в вас рана
Помежи ногами?”

“Та то ми з батьком колись, — каже, —
Билися обоє.
Сокирою батько вдарив
Та й розтяв надвоє”.

“А розумний тато були!..
Добру міру знали!
Бо сокирою, як в око,
У поцьку попали!”

 

[toj_tu]

ПІП І ЖИД.

 

 

Ходить піп коло крамниці

Та й чогось питає.

Аж до нього такий хитрий

Жидок підбігає:

«Будьте добрі, добродію,

Трошка зачекайте:

Змолитвуйте мені ножик

Ім’я яке дайте!»

А піп, довго не гадавши,

Казав ножик дати,

Зломав його та і каже:

«Куцим будеш звати!..»

10 квітня [1858].

[toj_tu]

КОЛЬКА.

Що день божий, то й слабує
Жінка в мужика.
Мужик ходить, бабів зводить,
Попа і дяка…

Баби шепчуть, дяк ворожить,
Воду піп святить…
А у жінки — колька й колька,
Й голова болить.

Та коли б то справді колька,
То й хоть би не жаль…
А то, лихо його мамі,
Внадився москаль.

Молодиця москалеві —
Як води дає,
І щоб збути мужа з хати,
Слабу удає.

Мужик піде та й шукає
Баби до руки,
А москаль латає жінку
На всі заставки.

Але була в них дитина,
Хлопець років п’ять.
От той хлопець і підглянув
З ким мамуня сплять.

Тільки батько показався,
Хлопець і біжить:
“Вже здорова наша мати! —
Батькові кричить. —

Тільки-тільки не поспіли!..
Не виділи — жаль!
Оттакую з мами кольку
Витягнув москаль!”