Великі філософи

[Єретик]

Діоген.

 

Над всією Грецією не було жодної хмаринки, а на блакитному небі ясно світило сонечко, зігріваючи все довкола. Діоген ліниво лежав на пісочку, купаючись в лагідних сонячних промінчиках, та слухав спів пташок, яких завжди було вдосталь на благодатній грецькій землі. Поруч лежала його не замінима вірна подруга та супутниця – бочка, яка служила Діогену справжнісінькою домівкою та фортецею. Аж ось зненацька ідилію порушив гучний гуркіт та тупіт чисельних копит з ногами – це сам гордий завойовник Греції, Олександр Македонський власною персоною в компанії свого війська наближався до оселі філософа. Вельми цікаво було великому завойовнику власними очами глянути та поспілкуватись з великим філософом, слава про якого лунала по всій Греції.

- Я великий цар Олександр, – скромно промовив Олександр.
- А я пес Діоген. Гав, гав. – ввічливо прогавкав Діоген.
- Чого ж ти пес? – здивувався Олександр
- Хто щось дасть, тому виляю, хто відмовить – облаю, хто злий – вкушу.

Олександр був глибоко вражений простотою та аскетизмом Діогена, він вирішив його чимось нагородити:
- Проси що хочеш, все виконаю, – заявив Олександр, зі скромністю властивою всім великим царям.
- Відійди в сторону, ти мені сонце заступаєш., – відповів Діоген, і далі, як ні в чому не бувало, продовжував ніжитись на сонечку…

Кажуть, Олександр пізніше зізнався: “Якби я не був Олександром, я б волів стати Діогеном”.

[iiron]

Ага, це на той випадок як-що у когось ще були сумніви

[Єретик]

5 хвилин тому, iiron сказано:

сумніви

 

Думаєте, це легенда? Я, звичайно, не буду стверджувати в істинності цієї історії. Але помоєму історія філософська.