Страхова медицина

[jack74]

Отже, стало цікаво, що суспільство думає на рахунок впровадження страхової медицини в Україні. Сам я не медик, стосується воно мене лише з "споживацького" боку.

Що таке "страхова медицина" в загальному, думаю, чули всі. (Те, що в самій медицині проблем, які не вирішуються цим, зрозуміло що ще багато, але це інша тема.)

Те, що медицина в нас давно платна, думаю, особливо розповідати та доводити не потрібно... Пішов в поліклініку, здати аналізи - голку купи, пробірку купи, серветку, рукавиці, плівку рентгена і т.д. - купи...

Викликав швидку? - максимум безкоштовно стандартний анальгін з дімедролом і направлення в лікарню...

А коли потрапляєш в лікарню, то взагалі не розумієш, ЩО в нас безплатне... Хворих змушують купувати абсолютно все, аж до пластирів, вати та рукавичок для медсестри... Безоплатно, певно, лише прання простирадл раз в тиждень, та й то нівелюється "благодійними внесками", до яких схиляють в муніципальну касу...

 

Я не вникав в механізми та тонкощі, але я особисто думаю, що давно пора переводити нашу медицину на страхову основу. 

 

Плюси?

Бігаєш не ти за ними, а вони за тобою.

Зайвих аналізів, ліків тобі не понавиписують, бо страхова їм не заплатить, а взує.

У випадку потраплянь в лікарню ти не шукаєш хто б тобі побігав по аптеках, щоб познаходити ліки.

і т.д, і т.д

 

Отже, я - "за". А хто що думає?

 

 

якась матчастина:

Вікіпедія

Медичне страхування та його розвиток в Україні

ОСНОВИ СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ

[paksivatova]

Проголосувала за все одно

Але

Я якби за страхову медицину , і за пенсійне накопичення,але

В нашій державі всі хороші ініціативи реалізовуються через одне місце

[katjka_9]

Страхова медицина круто, але! До прикладу в Росії вона працює ще 2007 року. У мене дідусь з бабцьою там живуть і коли 3 роки назад дід пішов здавати аналізи, бо почував себе погано у нього лише з 3 разу виявили рак. І коли вже його виявили була 4 стадія, лікувати відповідно вже пізно. Я до чого веду, чому так виявили не одразу? Тому що коли в наших країнах пострадянського союзу ніколи не було практики медичного страхування, то і працює воно через одне місце. Назначають сімейного лікаря на цілу сімю. Якщо щось хочете: провіритись, полікуватись чи щось болить - ви мусите обовязково прийти до нього першим, а не бігти скажімо до окуліста якщо око заболіло. Сімейний лікар має оглянути Вас (тобто уявіть скільки потрібно випустити спеціалістів, які будуть знати про здоровя і тіло все, щоб ставити діагноз), тоді він вже дає направлення до конкретного лікаря. Якщо там не підтверджується діагноз, знову та сама процедура. Так це змусить підвищити рівень кваліфікації лікарів, і це добрий +, але це час. Знаю ще, що сімейним лікарям буде надаватись премія до зп, якщо у нього немає хворих пацієнтів, тобто лікар буде сам зацікавлений у тому, щоб ви приходили на обстеження, робили це регулярно і якщо щось не так одразу лікувалися, тому що це його гроші і не малі. Так і сталося з моїм дідусем, оглядали його 3 різних лікаря, і це убло на протязі півроку. Перший не підтвердив діагнозу, другий лікар сказав що проблема зовсім інша, третій вже тільки сказав що у нього рак. І то навіть не той рак від якого він помер. Наша якість медицини зовсім не готова до цього. А хто ж буде чекати поки медицина стане кращою? Ми станемо "піддослідними кроликами")

Так, вона потрібна, і тільки з часом почне працювати як годинник, але боюсь уявити скільки часу має пройти) Плюс будьте готові до того, що вона дійсно дорога. Вивчала пакети однієї компанії, мені пропозиція не сподобалась оскільки чим більше ти пунктів хочеш включити в пакет тим ціна стає набагато більшою. В дешевому (базовому) пакеті скажімо за 600 грн річних, взагалі ніяких переваг лікування немає. Ціни і пропозиції медичного страхування у всіх компаній приблизно одинакові. А не забуваєм що ці гроші платяться кожного року, і якщо відповідно Ви ними не скористались - то вони лишаються в компанії. Я про те що багато сімей будуть морально не готові до такого, не з нашим менталітетом і зарплатами. З віком доречі обслуговування медичне тільки дорожчає, наприклад для 49 річного сумма може бути 2300 річна, а для 50 річного вже 6000 грн, а після 60 взагалі немає страхування, тому готуйтесь відкладати, бо як захворієте рідні можуть не потянути ваше лікування. Якщо хочете перекрити ризики по захворюванню онко чи ще будь яких смертельних хвороб, там взагалі ппц ціни на пакети. Доречі ще нюанс: захворіли ви на рак, вас вилікували, але більше страховки на цю хворобу вам не дадуть і так з будь якою хворобою.

Вот вам і медичне страхування є +, є і -. На словах це завжди все гарно, а на практиці може виниктаи купу недоліків.

Проголосувала за все одно

Але

Я якби за страхову медицину , і за пенсійне накопичення,але

В нашій державі всі хороші ініціативи реалізовуються через одне місце

за медичну згодна, а пенсійну ні

[jack74]

Назначають сімейного лікаря на цілу сімю. Якщо щось хочете: провіритись, полікуватись чи щось болить - ви мусите обовязково прийти до нього першим, а не бігти скажімо до окуліста якщо око заболіло.

буквально вчора в черзі в реєстратурі мужик переді мною просить талончика до ендокринолога, жіночка за віконечком каже, що спочатку йому потрібно до терапевта, а той вже вирішить. Мужик пояснює, що в нього "це" не вперше, і він не бажає висиджувати чергу до терапевта, щоб той потім все-одно направив до ендокринолога. Баришня у віконечку все-одно стоїть на своєму, що спочатку до терапевта. Мужик вже на підвищених тонах кидає "То я взагалі тоді ні до кого не піду", за вікном знизує плечима, даючи зрозуміти, що їй пофіг, мужик розвертається і йде.

То зара краще?

 

...що коли в наших країнах пострадянського союзу ніколи не було практики медичного страхування, то і працює воно через одне місце.

... Так, вона потрібна, і тільки з часом почне працювати як годинник, але боюсь уявити скільки часу має пройти) 

в нас ще багато що "працює" через "ж", але якщо не починати, то точно ніколи не запрацює, правда ж

 

[madkot]

очевидно ви вживу не стикались із страховою медициною, так. певні плюси є, але мінус у тому, що кожна страхова має домовленості з певними лікарнями, чи лікарями і як правило це у великих містах, попавши у глибинку страхова медицина перетворюється на звичайну.

[katjka_9]

Назначають сімейного лікаря на цілу сімю. Якщо щось хочете: провіритись, полікуватись чи щось болить - ви мусите обовязково прийти до нього першим, а не бігти скажімо до окуліста якщо око заболіло.

буквально вчора в черзі в реєстратурі мужик переді мною просить талончика до ендокринолога, жіночка за віконечком каже, що спочатку йому потрібно до терапевта, а той вже вирішить. Мужик пояснює, що в нього "це" не вперше, і він не бажає висиджувати чергу до терапевта, щоб той потім все-одно направив до ендокринолога. Баришня у віконечку все-одно стоїть на своєму, що спочатку до терапевта. Мужик вже на підвищених тонах кидає "То я взагалі тоді ні до кого не піду", за вікном знизує плечима, даючи зрозуміти, що їй пофіг, мужик розвертається і йде.

То зара краще?

 

Взагалі кожен сам має розуміти свою відповідальність перед собою, тому його вибір це його, насилу вас ніхто нічого не заставить. Медичне страхування це не змінить, ситуація була б така сама, тільки лікар не отримала би бонус)

[jack74]

очевидно ви вживу не стикались із страховою медициною, так.

не зрозумів, а ви стикались? Росія і "добровільне медичне страхування", то зовсім не те, а в Україні її, як такої, досі не існувало, то де?

 

 

кожна страхова має домовленості з певними лікарнями, чи лікарями

можна конкретніше, в чому полягає та "домовленість" і як вона впливає на моє лікування?

Те, що я допоки чув від людей (від "наших", котрі проживають в Англії, Португалії) про стан справ за кордоном в цьому питанні, залишає тільки почуття заздрості

 

Я не присікуюсь, просто дійсно цікаво почути думки фахівців, якщо такі є

[jack74]

а добровільним медичним страхуванням, до речі, хтось користується?

 

ПиСи: перепрошую, по "добровільному м.с." знайшов відповідну тему

[jack74]

хм... А сусіди навпаки відмовляються... чи я просто не зрозумів їхніх "тєлодвіженій"?

Із 2018 року в Польщі ліквідують поняття медичного страхування

Цитувати

«Не може бути так, щоб право на опіку в громадській системі охорони здоров’я залежало від того, чи хтось заможний, чи ні», – говорив у студії «TVP Info» міністр охорони здоров’я. У четвер Константи Радзівіл представив деталі ліквідації Національного фонду здоров’я та реформу галузі охорони здоров’я.

Ліквідація Національного фонду здоров’я, запровадження Національної служби здоров’я та створення мережі лікарень – це одні з основних планів департаменту охорони здоров’я на найближчий час. «Це буде непроста реформа. Наша головна мета – дотримання прав пацієнтів», – коментував прем’єр-міністр під час прес-конференції. Про деталі представленого у четвер Беаті Шидло проекту ліквідації Національного фонду здоров’я розповідав у студії «TVP Info» Константи Радзівіл.

«Із січня 2018 р. не буде поняття медичного страхування. Таку ситуацію спостерігаємо в багатьох інших країнах, тобто це не рішення невідомо звідки», – зазначив міністр. Радзівіл наголосив, що подібні рішення запровадили, наприклад, Скандинавія, а також Великобританія, Ірландія, Іспанія та Італія.

Як пояснив урядовець, у цих країнах «кожен, хто потребує медичної опіки, може її отримати». «І так само буде у нас», – запевнив глава департаменту охорони здоров’я. Мета реформи, як вказав міністр, – виключення ситуацій, коли хворі відмовляються від лікування, бо не мають страховки. Константи Радзівіл підкреслив, що право на опіку в громадській системі охорони здоров’я не має залежати від заможності пацієнтів.

Джерело: wprost.pl

 

[fishka87]

Я за медичне страхування. Я одна з сім"ї, хто часто хворіє, і мені звісно набридають ці безкінечні круги ада від терапевта до спеціаліста і потім назад, купа грошей на непотрібні аналізи, або вибивання тих які я вважаю мені необхідні. Мої рідні слава Богу рідко бувають у лікарні. Тобто якщо взяти грубо для мене медичне страхування вигідне, для них ні. Але якщо родина буде витрачати гроші на страхування, і це буде гарантувати, що у випадку винекнення ситуації людина буде обслужена правильно, швидко і якісно, то я обома руками і ногами за! 

Якщо ми (громадяни України)  почнемо перехід, то будемо мати шанс що наша страхова медицина рано чи пізно дійде рівня Європи. Якщо ж всі плюнуть, то я боюся уявляти до якого рівня скотиться наш наявний рівень....

[jack74]

Обіцяного три роки чекають: Чому в Україні буксує впровадження обов'язкового медичного страхування

Цитувати

Ярослав Заблоцький

Доктор медичних наук

15:39 29.11.2018 

У комітетах ВРУ лежить близько десятка законопроектів про обов'язкове медичне страхування, і жоден з них не пройшов навіть перше слухання. Водночас у Міністерстві охорони здоров'я вважають, що страхова медицина почне функціонувати вже через рік - у 2020 році. До такого повороту подій ще не готові ні інституційні органи, ні саме мислення українців

Можливість отримати медичний поліс в українців з'явилася ще в 2000-х роках, коли приватні страхові компанії вирішили включити таку послугу в свій сервіс. Нині на ринку працює близько 50 страхових компаній, але привілеями добровільного медичного страхування користуютьсяменше 10% українців. При цьому більшість з них оформили страховку не за особистою ініціативою: її переважно надають великі компанії-роботодавці, які борються за людський ресурс і дорожать своїми співробітниками.

У межах медичної реформи в 2020 році має стартувати обов'язкове медичне страхування, яке б покрило близько 90% населення країни. Чіткої моделі, за якою воно буде працювати, поки немає. Передбачається, що спеціальна Служба з тарифів установить певні розцінки на базовий пакет медичних послуг, які мають бути однаковими для всіх лікувальних закладів. Ті послуги, які увійдуть до переліку медичного страхування, будуть повністю оплачувати держава (для пенсіонерів, дітей і безробітних) і роботодавці (для офіційно працевлаштованих громадян). Інші послуги, які не увійдуть до базового переліку, треба буде оплачувати зі своєї кишені – безпосередньо в касу лікувального закладу або оформивши додаткову страховку в приватній компанії. Скористатися страховкою можна буде в будь-якій лікарні: як приватній, так і в державній. Щось схоже працює вже сьогодні. 47 приватних клінік підписали договір з Національною службою здоров'я, і послуги лікарів первинної ланки (терапевти, педіатри, сімейні лікарі) оплачуються державою (якщо пацієнт уклав відповідний договір з лікарем). 

Однак такий підхід має певні ризики. По-перше, якщо роботодавцям доведеться додатково сплачувати внески в державний фонд страхування, це збільшить податкове навантаження і, як наслідок, відхід бізнесу в тінь. По-друге, грошей з держбюджету не вистачить на повне забезпечення громадян медичними послугами. Нині, наприклад, медична галузь недофінансовується майже на половину, а сума дотацій становить близько 3% ВВП (за рекомендаціями ВООЗ, ця сума має бути не менше 6%).

Але треба сказати, що самі українці теж не готові до таких змін. Для того щоб розібратися, чому страхова медицина не користується популярністю в нашого народу, зазначу 3 принципові особливості.

1. Українці звикли звертатися до лікарні, коли вже "припекло". Водночас у всіх європейських країнах страхування працює за принципом профілактичної медицини. Воно включає регулярні медогляди, щоб діагностувати хворобу на ранній стадії. Якщо людина на них не ходить, а потім у неї виявлять певну хворобу, якій можна було б запобігти, то лікування треба буде оплатити зі своєї кишені: страховка такі випадки не покриває. Страх того, що за операцію доведеться заплатити шалені гроші, змушує людей регулярно ходити на профілактику. В Україні такої культури, на жаль, немає.

2.  Українці вважають, що зможуть вирішити свою проблему швидко і дешево без страховки. Поки в нас всі лікарні відкрито і лікарі в принципі готові надати допомогу, туди звертаються за необхідності. Можна домовитися про прийом через знайомих, сунути, зрештою, лікарю в кишеню гроші. Після впровадження обов'язкового медичного страхування лікарні не зможуть приймати пацієнта без страховки.

3. Українці переживають за якість послуг, сплачених страховими компаніями. В інтересах останніх – економити на витратних матеріалах і препаратах. В Європі те саме: за страховкою люди чекають проведення планової операції роками, але якщо сплачувати всю суму на місці, то на операцію беруть мало не наступного дня. 

Наостанок варто додати, що пацієнти не цінують ті медичні послуги, які на 100% оплачує роботодавець або держава. На заході половину страховки оплачує роботодавець, а половину – працівник, що стимулює більш відповідально ставитися до питання здоров'я.

Однак необхідність часткової оплати страховки в Україні зумовлена переважно економічною ситуацією. Українці до такого не готові й зустрінуть цю новину без захвату. Напередодні виборів депутати не будуть голосувати за непопулярні в суспільстві рішення. Перша версія законопроекту від Міністерства охорони здоров'я, який включав можливість часткової оплати страхового внеску застрахованими особами, голосування під куполом ВРУ не пройшла. Але чудес не буває, грошей нема де взяти. Рано чи пізно такий законопроект все одно мають ухвалити: якщо не за нинішнього парламентського скликання, так за наступного. Так чи інакше медичне страхування діє майже в усіх країнах і допомагає розвиватися медичній галузі в цілому. Адже тепер фінансувати будуть не утримання ліжко-місця в лікарні, а конкретні медичні послуги. У перспективі це означає, що якість послуг у приватних і комунальних лікувальних закладах має зрівнятися і конкурувати між собою.

Ярослав Заблоцький