Пророщена пшениця і цікавий сон

[PanTolik]

Вирішив трохи додати поживних речовин і поїсти пророщеної пшениці.

* * *

Купив зерна на базарі, перебрав 2,5 столові ложки, ретельно промив. Потім покалв на дно мисочки тканину (типу для вишивання, натуральна, структура як марля, але грубша). Залив водичкою, щоб зернятка ледве з неї виступали, зверху прикрив тією самою тканиною (куточки склались, як конвертик). Поставив під батарею, але трохи скраю, щоб не сильно нагрівалось. Місце вибрав у своїй кімнаті, - на кухні холодильник, всякі хвилі і шум. По ходу місце вийшло недалеко біля голови.

Через годин 6-8 ще раз промив, злив водичку, але трохи лишив, мізер, аби зерно було вологе. Перед тим, як лягати спати ще раз сполоснув.

Вночі сниться, як колосяться колоски. Прокидаюсь від потужного бажаня розпростатися. Лежу на спині (зазвичай сплю на боці), хребет, таке враження, мязи витягують догори. Ото сила, думаю, не тільки асфальт пробиває, і не встиг навіть з’їсти, як подіяло! Попотягувався і повитягувався, потім знов заснув.

Наступного дня прокинувся бадьорий на +100. Сполоснув зерняти (де-не-де вже почали показуватись білі цятки ростків). Зачекав приблизно до 12-13 години, поки білі ростки не стали 2-3 мм в довжину. Деякі менші, деяки трохи більші, але основна маса саме така. Почав їсти. По рецепту - треба дуже ретельно пережовувати до утворення маси, як водичка чи кисіль. Потрохи набираю чайною ложкою, жую. Утворюється якась суміш, як жуйка. В інтернеті відгуки різні, що залежить від сорту, що треба/не треба ковтати і т.д. Ну, як завжди. Хтось написав, що з дружиною їв одинакову пшеницю, і в нього не було жуйки, а неї була, але з’їдали обоє і результат був нормальний. Тому продовжив їсти, а жуйку по мірі утворення ковтаю, подрібнюючи зубами на шматочки (нічого поганого потім не було, так що пшенична жуйка - це норма).

Приблизно через 30 хвилин щелепи вже в шоці, а пшениці ще десь половина лишилась. Отут я себе пожурив за бажання отримати вітамінів по повній програмі . Але нічого не вдієш, довелось допрацювати, і воля все перемогла. Потім пробував ще декілька разів, але востаннє пророщував тільки одну ложку, та й ту не з верхом - все одно жування заняло хвилин 30+, правда в спокійнішому темпі.

* * *

Отакий от експеримент. Може, кому пригодиться такий рецепт 2-х компонентний (сама пшениця + пророщування біля голови). Мені чомусь здалося, що після такого сну і їсти вже нічого не треба було.

Цікаво, чи ще хтось таке пробував і чи були подібні несподіванки?