Гірка правда із присмаком культури

[Irochka]

Щоб почати цю темку довелося чимало почути і шокуватися. Можливо завтра мені постукають "аттуда" і візьмуть під білі рученьки...

Отож довелося взнати гірку правду про наш драматичний академічний та ще й музичний дарамтеатр. Ходжу туди з самого малечку, оскільки там у нас ціла закулісна династія. І ось чим далі в ліс - тим товстіші партизани. Прикро спостерігати як з осередку мистецтва театр перетворюється на кубло. Або, якщо бути влучнішою, то на гніздо. Так, мова йде саме про нового-старого художнього керівника Петра Ластівку.

Не секрет, що драмтеатр уже давно поміж людей має прізвизько "ластівчине гніздо". Шкода тільки що до визначних місць не прирівняти та й екскурсій там не проводять. А шкода. Бо я думаю, що багато кому було б цікаво як усе виглядає насправді.

Не розцініть це як нишпоріння у чужій брудній білизні, але вже просто кипить.

Отож почнемо мабуть із того, що актори нашого театру (а це багато талановитих хороший людей) скоро почнуть жити у напівголодному обмороці, в той час, коли "особи прібліжонниє к імператору" міняють третю шубу за сезон та нарощують пальці на руках - даби умєстіть усі подаровані дорогоцінні персні.

Далі цікавіше. Задля того, щоб на сцені відтворити усю реалістичність дії - царь і вєлікій князь.... вимагає купувати РЕАЛЬНІ речі вжитку. Кефір, пиріжки, коньяк. Здавалося б непогано. І в роль можна вжитися і поїсти врешті-решт. Але це вже виходить за усякі межі розумного, коли постановник спектаклю вимагає придбавати аксесуари ціною 200-300 грн. актрисі задля яскравого виходу на сцену. А як же бутафорія? Чи може скоро глядачу будуть цінниками перед носом махати, мовляв "Ось як у нас все натурально".

Далі цікавіше. Скажіть мені куди йдуть гроші, виділені на фінансування нашого театру. Мабуть, відповідь відома. Однак, щоб "замилити" очі дядям і тьотям з посвідченнями і посадами робиться дуже проста схема оборудки. На театр закуповується супер-пупер модне-дороге-круте обладнання, яким досконало там користуватися не вміє, АЛЕ... Грошики витрачені - ось апарат, стоїть, є... Взяткі гладкі, як то кажуть. А потім це обладнання здають в оренду, або ж просто перепродають.

Відомий благодійник Луцька Ігор Палиця вирішив допомогти і собі і комусь іще - пожаловал шубу с барского плеча прийшов до директора, так мол і так.... Директор порозкинувши мізками заволав - небо!!! нам треба зоряне небо!!!! Колектив в шоці, грошей витрачено дуже багато.... питання лишилося тільки одне - НАХІБА?! невже це єдине, чого бракувало нашому театру?... Театр на гастролі їздить в стареньком автобусі, у якому уже в деяких місцях видно дорогу крізь підлогу. Актори хворіють, бо протяги у вікнах - це щось на межі катастрофи. Але ж ні! Це витратно. Задоволеним лишився лише директор та його син, який, до слова, працює там освітлювачем. У синулі і так напічками все за останім писком електроніки... там можна робити таке мега світлове шоу, що ах! ви це у нас бачили?...

І чомусь жодна перевірка цього не бачить, жоден контролюючий орган за запахом коньяку та повними кишенями відмовляться визнавати бодай якесь порушення...

Вже навіть не хочеться згадувати про відверто хамське відношення Ластівки до акторів, яких він вважає за непотріб. Це знають багато людей, але чомусь мовчать. хоча ви навіть не уявляєте як творчі люди, люди Мистецтва це болісно сприймають, як тонко вони це відчувають. От і маємо замість культури - відверту халтуру. А особи, що уявляють себе Богом театральних терен - уже незнають з якого жиру ще побіситися....

[Creator]

Ну по суті проекція усього державного апарату. Шкода дуже акторів. Думаю "крик душі" згодиться молодому поколінню, щоб не обирати професію актора як фах. Бо творчість творчістю, а їсти хочеться всім... Ще, мене правда мабуть закидають камінням, вважаю, що такі об'єкти потрібно переводити в приватні руки, хоча знову ж не з нашою державою.. Та і приватники переобладнають приміщення і здаватимуть на офіс, бо офіс - вигідно, культура і мистецтво не вигідно. Ще додам, особисто мені дуже подобається наш молодіжний театр Гармидер, все виглядає значно сучасніше..

[Андрій Віталійович]

в театрі, як й скрізь де керує "держава". нажаль.