В пошту приповзло

[sku]

Якось син до тата йде,

Почина розмову:

"Тату, шо воно таке -

Уркаїнська мова?"

Тато дунув косячок,

Шоб не пухли вуха,

І сказав йому:

"Синок, Розкажу. Послухай."

Якщо довго реготав,

Щелепа одвисла -

Пишеш: "Афтар, ну ти дав!

Я аж гепнув з крісла!"

А побачиш далі ще

Фішки та приколи -

То тоді пиши "Пече!

Просто зпопідстолу..."

Ти від сміху плакав так,

Шо аж текст не видко?

Це вже: "Вбивпаскудонах!

Ти пекельний дідько!"

Всі приколи "непіццтул",

Сто разів пробиті?

Напиши:"То ти гуцул?

Граєш на трембіті!"

А якщо гидке воно,

Наче ті кислички -

"Криотиф" - пиши - "гімно!

Афтара - допічки!"

Хочеться послати н*х

Чухаються руки?

"Вчи москальську! Незарах!

В Жидачів, тварюки!"

Афтар збоченець і псих?

Є у нас в народі

Слово влучнеє для них:

"Пісюнковий злодій".

А якщо чиїсь слова

Не звучать ефектно,

Напиши: "Твій дім - Москва,

Кобзо ти діхфектно!"

Щоб читати чийсь накат,

Треба водки літр?

Коментуй його: "Під кат!

Забагацько літер!"

Хай народ товстий роман

В каментах малює,

Ми ж напишемо:

"Їблан. Ф сотні й не хвилює..."

А щоб плюнути в мурло,

Злістному одміну,

Пишеш: "Встрель себе, мудло,

З ходу та об стіну!"

Там про тебе хтось створив

Тему злу та люту?

Напиши: "Опісюнів!

Афтар, пий отруту!"

Спілкування шось не йде,

Наче всіх прибито?

То спитай: "А цицьки де?

Тему не розкрито!"

Придовбається якщо

Демагог кульгавий,

Наша відповідь: "І що?

Цьом тебе, плюгавий!"

Щоб запалені мізки

Вмить охолодити -

"Ктулху фхтагн, хлопаки!

Прошу не будити!"

Якщо дурні гнуть "Під кат!"

Щось смішне та нове -

Кинь: "Писако, так тримать!

Не труїть, панове."

Якщо дівка дуже зла,

Їй на всіх начхати:

"Ти, доярко, із села?

А з якої хати?"

А якщо вона коли

Скаже добре слово -

То одразу похвали

"Кицю, гламурово!"

...Всіх приколів ти допер,

Можеш вийти в люди...

Укрнет тебе тепер

Поважати буде!

"Хоч у тебе в голові

Замість мозку - дуля!

Абісцятись, дайте дві!" -

Відповів синуля.

[Oushen]

Дибилизм еще тот.