nTl

Forever Autumn, а зі мною побавитеся в "драбинку"? те, що це написано в Біблії, не є навіть для атеїста доказом напр, Великого Вибуху. хтось заважає досліджувати чи шукати висновки дослідників? чому автоматично заперечувати? дивно тим більше було б дурницею гнати на Біблію, не знаючи точно від Бога вона чи ні, правда чи вигадка, і при цьому вірити, що Ісус - був і мав знання, варті уваги. живу і зустрічаю на кожному кроці! всі штабелями просто каються... а толку? о, дас іст креатів! пробували використати такий аргумент на заліковій сесії? потужний? а якщо на суді вбивця заявлятиме про таку наругу - він теж правий? якщо стрибнути з балкону і вляпатися в асфальт - це наруга над волею і думкою Ікара? а якщо я хочу, щоб вишні були весь рік? ну імхо, креатив...але шо то за "маленьке світло", Ви про шо, фройлян? всі ми так кажемо...а реакція одна то ж про те й мова! тому й здається, що ми тут один одного не чуємо і часто на якесь слово-подразник все ще відключаємо мозок, рухаючись по заїждженій колії. по колу...

і таке буває. хоч взагалі, цю марксиську-ленінську версію нам втирали з перших класів, і до останніх курсів вступи всіх підручників і монографій (ті, які з періоду "щасливих років всього прогресивного людства") втюхували ці "святі" слова , щоб осіли вони баластом в питлівом мозгу "угнетенной твари" і прищемили хвіст всім шалудівим мислішкам "бессильного в борьбе с природой дикаря", "отдыхающего в мечтах о загробной жизни". круто ж нас "обделали" , якщо вже після стількох років розвалу системи ми продовжуємо співати ту саму "песню о Ленине", реагуючи нею на слова "Бог" і "релігія", як собака Павлова, мдя... хоч в Європі та Америці теж є подібні настрої, та там свої національні особливості зомбувань і свої штампи (траплялися їхні "вступи"), які ми теж готові захавати разом з продуктом... шукати автентику правди! стереотипи - гіп-гіп-маздай!

іронія зрозуміла. не зрозуміло, при чому Бог до проблем тих, хто і від слова "гроші" пускає слину.

Є привід «сказати дещо»(©Zibers)... а шо, хтось ще не чув, що Гагарін вже все перевірив?!? ну і далі попре многа букфф, кого це лякає, – гугліть «Гагарін» в картінкахЪ. 1. Логічно. А то де ж тоді відповідність? Бог – є Бог, і цим все сказано - «най» по всім параметрам. Значить, і найкрутіший гуру, і воїн, і програмер, райтер, поет, гітарист, прикаліст врешті-решт…і до нескінченності. Шикарний настільки, що приваблює всіх – і демонів, і ангелів, всіх. Не був би Богом. Логічно. Тоді уявлення про цю найкрутішу Особистість як про дідулю з нагайкою здається примітивним. Хоч, зрештою, хтО і щО для кого вишка, правда? У цьому ключі я погоджуюся з атеїстами: «Понятие народных масс о боге», говорил Ленин, «это тупость, темнота, забитость, совершенно так же, как народное представление о царе, о лешем, о таскании жен за волосы». Маркс: «Религиозное убожество есть в одно в одно и то же время выражение действительного убожества и протест против этого действительного убожества» 2. Ага, але тільки б не попастися на той самий викрут, бо протест проти примітивного розуміння Бога і примітивного світогляду(1) не= протесту проти Бога(2), як і протест проти Бога не= автоматично боротьбі за чистий від ілюзій світогляд. Якщо (1) викликане бажанням піднятися до реального розуміння, то (2) – небажанням визнати сам факт, що існує Той, хто завжди буде крутіший, скільки не пнися (не був би Богом). Заздрісно – жжжуть і злить страшно. Легше закрити очі і до нестями повторювати: я – найкрутіший, я –найкрутіший… і доводити, доводити - собі, всім, Богу врешті! (Маркс: «Хочу отомстить Тому, Кто правит там, в вышине») тому після остаточного розчарування закономірно приймається «все – ілюзія»...? (2ZaHare: о, а чи часом і не тому асури, вбиті Бхагаваном, зависають в брахмаджйоті, куди так прагнуть буддисти?) 3. та чи правильно я-n00b зрозуміла слова Шріли Прабхупади* не знаю – час покаже…втім, читайте самі. читати і перевіряти на власному досвіді не заборонено. * людина, що зробила доступними для Заходу знання давніх аріїв, переклавши санскритські тексти, які містять суть всієї ведичної філософії, англійською. І він мав на це дозвіл і право, бо належить до однієї з 4 авторитетних ліній учнівської послідовності, де споконвіку передаються знання від вчителя до учня так, щоб уникнути спотворення суті через власні трактування чи спекулятивні філософствування. Завдяки цьому прадавні знання дійшли до сьогодні незмінними. Але не всім подобається такий стан речей... етс, судьбінушка…

2 Зіберс: ну, якшо вже буянити вночі, то "на палубе тонущего корабля": Солнце умирает ночью, Птица в Африку летит. Обезумевший рабочий, Очарованный стоит. С неба звездочка упала И прожгла ему штаны. Он теперь со всей Вселенной В состоянии войны. тра-ля-ля-ля-кря

схоже, цей баян ближчий прихильникам езотерики, а не релігії

цікаво, що майже вгадали... про ціль Будди - в Шрімад-Бхагаватам, пісня 1, гл. 3, текст 24. куул! за моїм спостереженням, до буддизму приходять і ті, хто індуїзму зовсім не знає. чи воно помилкове? а якже вчення про ціль життя в Бхагват Гіті, поняття мокші, бхакті-йога? не тільки буддизм... як невідомо? в шастрах все конкретно розписано. і в Законах Ману... чи я щось плутаю?

Точно! Памятаю таке В мне була така ж реакція... Чудова тема! уважніше дивлюся навкруги і чекаю нових приколів

є ще думка один мудрець навів до цього приклад про батька, який карає своїх дітей за якісь провини. це називають вихованням. бо батько хоч і любить дитину, але хоче, щоб вона усвідомила, що зробила пагано, мала якісь критерії, вчилась на своїх помилках і т.д. в такій справі надмірна милість лише може нашкодити - розбещує. тому існує принцип "кнута и пряника", правда ж?

щодо звязку наукового підходу з прийманням на віру та з вірою у Бога. -- виявляється, це все штампи. що дасть зрозуміти навіть міні-дослідження зі слів тих самих науковців. в науці на віру приймається практично все (постулати, аксіоми), а решта при доказах грунтується на тій частині, яку принято на віру. Вам ніяка наука нічого не зможе довести, якщо ви відмовитеся приняти на віру її фундаментальні постулати . Приклади: каждая наука принимает на веру известные данные, предоставляя другим отделам философии подвергать критике их истинность и значение. Так, все естественные науки верят в абсолютно не зависящее от познающего ума существование мира материи, невзирая на то, что более глубокий философский анализ этого вопроса ведет к идеализму. Механика приписывает материи обладание массой, проявление силы, определяя данные понятия чисто феноменальным образом и не смущаясь теми иррациональностями, которые можно вскрыть в этих понятиях при дальнейшем анализе. Подобным образом движение принимается в механике за нечто абсолютно не зависящее от познающего объекта, несмотря на затруднения, к которым приводит такое утверждение. Подобным же некритическим путем в физике допускается существование атомов, действия на расстоянии и т.д.; химия берет на веру все данные физики, а физиология – все данные химии. Психология, как естественная наука, рассматривает явления с такой же односторонней и временно-условной точки зрения. "Принципы психологии" В.Джемс (1890) Совершенно очевидно, что на сегодняшний день экология представляет собой своеобразную форму религиозного мировоззрения, теории и гипотезы которого напрямую зависят от принятых на веру положений, каковым на первую очередь является предпосылка об естественном прогрессе всего сущего. Явное же несоответствие принятой на веру идеи прогресса реально наблюдаемым фактам (вымирание видов, генетическая деградация, увеличение вредоносных мутаций, и проч.) воспринимается как кризис самой реальности, а не принятого подхода, «непогрешимость» которого — вне обсуждения.Экологический кризис или кризис экологического учения? і ще трохи, вже для мешканців далеких гірських повітів : АКСИОМЫ ИЗ МАТЕМАТИКИ БЕСКОНЕЧНОГО, АКСИОМЫ, НЕДОКАЗУЕМЫЕ УТВЕРЖДЕНИЯ РЕЛИГИОЗНАЯ СУЩНОСТЬ НАУЧНОГО МЕТОДА: Спочатку створюється гіпотеза, заснована на припущеннях-аксіомах (Так, дарвиновская модель видообразования покоится на умозрительных положениях униформизма и прогресса, геометрическая модель Лобачевского - на аксиоме пересекаемости параллельных прямых; диалектическая модель Гегеля - на признании первичности идеального начала, и т. п.). Другий етап: научная модель, удовлетворительным образом описывающая накопленные на момент ее создания факты (в том числе - неверно истолковываемые), как правило становится рабочей моделью и получает широкое распространение, при цьому условные по форме и религиозные по сути исходные предположения модели постепенно оказываются вне системы рассматриваемых вопросов, либо приравниваются к описываемым моделью объективно наблюдаемым фактам, формируя феномен логического порочного круга, как, например, в случае с сосанием пальца младенцем - у Фрейда, или выживанием наиболее приспособленного - у Дарвина. Третій: Вера в предполагаемую истинность предпосылок сменяется верой в истинность самой модели. На этом этапе происходит отождествление массовым сознанием самой модели и описываемой ею реальности, а также утрата ясного понимания границ применимости модели. В результате неизбежно возникают неадекватные синкретические концепции. Например – понятия « диалектический материализм» или «эволюция неживой материи»… Далі у статті ще про відносність результатів практичних дослідів (2й рівень логічного порочного кола); наслідки відриву наукового методу від релігійно-морального коріння ( "Мы рождены, чтоб сказку сделать былью"); в чому обмеженність наукового підходу, чому атеїст і матеріаліст - в результаті скептик, соліпсист чи агностик; що наука почалася з віри і в чому тут взагалі «заковика»… хочете – читайте В НАУКЕ МЫ МНОГОЕ ПРИНИМАЕМ НА ВЕРУ . Ученые всегда имеют дело с чем-то нерешенным, наука – это внедрение в неизвестное. Нередко, исследуя “Х”, мы временно оставляем другие параметры исследуемого – “Y” или “Z” – почти “на веру”. Далее мы должны “подчистить” эти “Y” и “Z”, или, во всяком случае, сказать, что что-то еще не дается. Так, например, мы развивали важнейшее направление – физиологию мозга человека. Меня как работника науки вовсе не пугает что-то, чего я не могу сейчас полностью доказать. Н. БЕХТЕРЕВА, акад. РАН, науч. рук. Ин-та мозга человека РАН, Санкт-Петербург ПРОТИВОПОСТАВЛЕНИЕ ВЕРЫ РАЗУМУ - НЕДАВНЕЕ ЯВЛЕНИЕ . На самом деле, если посмотреть на историю существования человеческого общества, противопоставление веры разуму – относительно недавнее явление. И восходит оно примерно к середине-концу восемнадцатого столетия, к трудам так называемых “французских энциклопедистов”. Даже в светской философии Нового времени, в трудах Джона Локка, Томаса Гоббса читатель без труда найдет массу ссылок на Священное Писание. Более того, эти философы, как правило, выводили свои основные тезисы как раз из книг Нового и Ветхого завета! Если говорить о русской философии, то как раз серебряный век ее, конец XIX – начало XX века, демонстрирует нам целую плеяду известных ученых, которые пытались вернуть человеческому восприятию утраченное органическое единство разума и веры. Это Николай Лосский, Владимир Соловьев, братья Трубецкие, о.Павел Флоренский – философы, которых совершенно невозможно упрекнуть в отсутствии разума! А. Величко, д. юрид. н… ЗНАНИЯ ТОЛЬКО УКРЕПЛЯЮТ ВЕРУ. Помните слова Хрущева о том, что космонавты были в космосе и не увидели там Бога, и “значит Бога нет”? Примитивизм такого рассуждения легко опровергается разумом. Разум и знания позволяют не принимать на ложную веру “научную” критику книги Бытия по поводу возраста Земли и сотворения человека. Например, анатомически человек похож на обезьяну, но иммуннохимически – на свинью… Да, человек имеет общие черты с представителями млекопитающих (“ризы кожаные”), но по совокупности различных уровней организации тела, по особенностям психофизиологии у человека нет животных предков. А. Сыроешкин, доктор биологических наук, Москва РАЗУМ НЕ ПРОТИВОРЕЧИТ ВЕРЕ, подобно тому как наука не противостоит религии: просто они решают разные задачи, у них различные предмет и методы исследования, если угодно. Более того, и разум, и вера нужны как в науке, так и в религии. Любая мировая религия, помимо оснований веры, активно использует и рациональные выкладки: достаточно ознакомиться хотя бы с азами христианского или мусульманского богословия, чтобы понять, что это так. Но и в науке присутствует вера: и как психологическая составляющая научного поиска, и как гипотетическое допущение. вера – это ценностная категория, она является следствием свободного выбора человека в тех вопросах, где разум бессилен или ограничен. Поэтому в вере ВСЕГДА ЕСТЬ РИСК (Николай Бердяев называл веру прыжком в пропасть: человек не знает наверное, разобьется ли он об острые камни, или спасется, несмотря на большую высоту). Рациональное же познание в каком-то смысле не оставляет свободы выбора – нельзя просто сказать, что мне не нравится тот или иной физический закон или математическое доказательство. А.Торкунов, чл.-кор. РАН, ректор МГИМО, Москва напрошується висновок, що віра в Бога НЕ завжди БЕЗДУМНА І СЛІПА, і НЕобовязково, хто вірить - БОЇТЬСЯ реальності... зате буває і навпаки: зневіра - наслідок упереджень, незнання, а також небажання чи страху визнати свої помилки в поглядах або вчинках ( з власного досвіду)

Дуже дякую zaHARE за розяснення і Gabriel за 1. і за 2. - були відповіді на мої запитання. тільки чому, особливо після 2, знову повторюють те саме: складається враження, що або люди не уважно читають, або

silia, ну зізнайтеся - Ви потайки цитуєте з башоргу rotfl