14 жовтня - Днем українського козацтва

[rogus]

Вітаю усіх козаків, козачок і причетних до цього свята!!!

-------------------------------------------------------------------------------

14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва (згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999р.). Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам'яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України XVII – XVIII ст.

У світлий день Покрови Пречистої Богородиці, яка українцями завжди вважалася заступницею і покровителькою відзначається національне свято – День козацтва. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення.

Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.

Національно-культурне відродження наших днів великою мірою живиться традиціями славної козацької доби. Саме представникам козацьких громадських об’єднань належить велика роль в утвердженні національної свідомості, подоланні комплексу меншовартості.

Я козачка твоя

Струменіє зоря, і за обрій упав

Місяць яблуком червонобоким.

Я - козачка твоя, я - дружина твоя,

Пане полковнику мій синьоокий.

В полі ватри горять, вартовії не сплять,

Гей, розвіявся спокій на попіл.

Я - козачка твоя, я - дружина твоя,

Пане полковнику мій синьоокий.

Руку дам на коня, хай стріла обмина,

Полетімо удвох в степ широкий.

Я - козачка твоя, я - дружина твоя,

Пане полковнику мій синьоокий.

Ти на мене чекай і надій не втрачай

На шляхах світової толоки.

Я - козачка твоя, я - дружина твоя,

Пане полковнику мій синьоокий.

Ой крикнули сірі гуси

Слова: Тарас Шевченко

Музика: народна

Ой крикнули сірі гуси

В яру на ставу;

Стала слава на все село

Про тую вдову.

Не так слава, не так слава,

Як той поговір,

Що заїздив козак з Січі

До вдови удвір.

Вечеряли у світлиці,

Мед-вино пили

І в кімнаті на кроваті

Спочити лягли.

Не минула слава тая,

Не марно пройшла:

Удовиця у м'ясниці

Сина привела.

Вигодувала малого,

В школу оддала,

А із школи його взявши,

Коня купила.

Сіделечко шовком шила,

Жупан дорогий;

На коника посадила -

Гляньте, вороги!

Взяла коня за поводи,

Селом провела

Та й привела до обозу -

У Січ оддала!

Більше:

1) http://popka.blog.tut.ua/1196/4610/

2) http://www.sviato.in...n_kozatstva.php

[Tolik_lt]

а що у нас з відмінками у назві теми?

[rogus]

а що у нас з відмінками у назві теми?

Це просто швидка нехалатність. А змінити можливості не маю?