edel Опубліковано 27 Січня, 2015 в 15:38 #1 Опубліковано 27 Січня, 2015 в 15:38 Хочу розповісти Вам про невеличку подорож цього літа. Ідея відправитись в місто Заліщики виникла після того, як у соц. мережі нам зустрілася панорама цього міста. Спочатку планувалась подорож, ще в липні, но через деякі обставини вона перенеслась на невизначений термін. 4 серпня, понеділок, я дзвоню до напарника і пропоную вже 6 числа їхати в нашу подорож. У вівторок ми купуємо квитки на наш перший потяг Луцьк-Коломия (правда залишились квитки лише у загальний вагон) і в середу в 19:23 ми відправляємось у Коломию. Вперше мені доводиться їхати у загальному вагоні на такі відстані. Проте у нашому вагоні на 1 купе до самого Львова сиділи лише ми у двох, навіть трішки виспались. У сусідньому купе їхали два хлопці, які воювали на сході. Вони слухали музику і саме пісню Ляпісів "Африка" вони слухали 5 раз підрят. Вона нам в*їлася в голову на наступні 3 дні, ми ходили і співали одну цю пісню, саме тому і подорож назвали ми "Африка". Шоста година ранку, ми приїжаємо в Коломию. До дизеля на Заліщики залишається дві з половиною години. Йдемо гуляти містом Купляємо в дорогу мінералки і сідаємо на дизель Коломия-Заліщики. Потяг виявився із нових, я на таких ще не їздив. Людей в поїзді було мало, то ми з Сашою добре виспались. Біля дванадцятої години прибуваємо в Заліщики. В наших планах було на наступний день відправлятись автостопом в Чернівці, але на крайній випадок ми вирішили піти на автостанцію і глянути коли ж їде автобус на Чернівці, бо це мав бути наш перший в житті автостоп. На вулиці жара +30 і першим ділом ми гуляючи по міста направляємось до річки Дністер, щоб скупнутись. На центральній площі міста стоїть сцена Євромайдану. Дійшли ми до річки, яка є своєрідним кордоном між Чернівецькою і Тернопільською областями. Вода була дуже теплою, річка не глибока, проте дно дуже кам*янисте. Трішки остудившись ми відправляємось в село Хрещатик, звідки відкривається незабутня панорама Заліщиків) Відпочивши після підйому, знайшовши місце для ночівлі, ми знову відправляємось в місто, щоб десь пообідати та підзарядити наші телефони. В місті находимо класну піцерію з помірними ціна і з розетками біля столиків. Біля сьомої години ми знову відправляємось на гору в село Хрещатик, купивши по дорозі хліб, шоколад та мінералку. Накрапає маленький дощ, який через 10 хвилин закінчився. Піднявишись нагору, ми починаємо розбивати табір, ставимо намет, збираємо дрова, сходили в село по воду. Біля восьмої години в нас гості. Приїхали молодята знімати запрошення на весілля. Десь годину ми за ними спостерігали) Зйомки закінчились і ми приступили варити вечерю. Сьогодні в нас макарони з салом і на десерт шоколад. Виснажені за день, близько 11 години ми лягаємо спати. Заснули відразу, спалось дуже добре, а встали аж в 11 годин ранку.
edel Опубліковано 27 Січня, 2015 в 15:50 Автор #2 Опубліковано 27 Січня, 2015 в 15:50 Добре виспавшись ми знову йдемо в село по воду, і варимо сніданок. Цього разу в нас варена картошка, бутерброди з паштетом та солоний чай. А ось такий вид був з нашої палатки. Палатку поставили за 2 метри до обриву. Ще трішки фото з місця ночівлі. https://lh5.googleus...lw=w958-h719-no Зібравшись відправляємось на трасу стопити машину до Чернівців. Вибрали підходяще місце з "карманом" для зупинки, намалювали табличку і вже через 15 хвилин ми в машині і їдемо в Чернівці. Сім*я їхала завозити документи абітурієнта в чернівецький університет, а саме він і є найбільш визначною пам*ятакою цього міста. https://lh5.googleus...-M=w958-h719-no Друга година дня і ми в Чернівцях. Йдемо в університет, охорона хоче збити з нас по 10 грн за вхід, но ми ж з Волині і проходимо туди безкоштовно. Університет просто як замок, такого університета я ще не зустрічав в жодному місті. Він шикарний. Гуляючи містом,обійшли ми весь центр, купили сувенірів, перекусили хот-догом і зрозуміли, що півтора дня робити тут немає що. Поїзд на Луцьк аж завтра в 20 годині. І тут виникає ідея, їдемо в Карпати, а саме в Яремче. Не довго думаючи ми сідаємо на тролейбус і їдемо на вокзал питати чи взагалі є квитки на наш потяг. Квитків виявилось вдосталь і ми йдемо на трасу стопити. Малюємо нову табличку. Спочатку в наших планах було добратись до Коломиї, там заночувати десь в лісі, а потім зранку в 8 годин поїздом доїхати до Яремче. Отож виходимо ми на трасу, купили афігенно смачну булочку з яблуками і згущонкою та й присіли перекусити. Тільки но ми доїли, піднімаємо тамбличку і палець вверх і буквально через 30 секунд зупиняється машина, яка їде прямо до Коломиї. Ми з повним ротом булки завалюємся в машину. Цього разу водієм був терапевт з коломиї, всю дорогу бесіди про війну, майдан і політику. Під*їжаючи до Коломиї починається злива. Нас висадили в центрі міста і ми стали обдумувати наші подальші плани. Дощ лив як з відра, ночувати в палатці тут було без варіантів, думали йти на вокзал. Но в останній момент ми передумуємо і вирішили йти стопити до Яремче, але спочатку заходимо до знаменитої писанки. Кілометрів з п*ять ми йдемо до траси. Дощ не зупиняється, починає темніти. Шанси зловити машину зменшуються з кожною хвилиною. Простоявши 30 хвилин ніхто навіть не зупинився. Ми думали, що це вже все, зараз будемо йти назад на вокзал. І тут неочікувано нам підвернулася удача. Зупиняється дідуля і каже, що він їде до Делятина(13 км від Яремче). Він виявився справжнім шумахером. На своїй "двойці" на ямах завість того, щоб притормажувати він давив на газ, справжній гуцульський шумахер. Довіз він нам до Делятина, де в центрі стояв його друг Роман Михайлович, який чекав автобус з відпочивальниками з Сокаля на поселення в Яремче. І сказав нам, щоб ми з ним почекали і він нас підвезе.Півтори години ми слухали цікаві історії Романа Михайловича про різних відпочивальників, сам він працює екскурсоводом. Нарешті ми дочекались автобус , сіли в нього і їдемо до Яремче. Там в годелі Під Скалої жили наші знайомі і ми мали залишити їм свої телефони на зарядку. Подзвонивши до них вони кажуть шо двері готеля закриваються з 12 ночі до 6 ранку. Їдемо в автобусі, на часах 23:52. В Яремче ми вилітаємо з автобуса і що є духу біжимо до готелю. Прибігли ми в 23:58. Встигли) Залишаємо телефони і йдемо ставити палатку біля річки на, як оказалось зранку, гарній, квітучій галявині. Залазимо в палатку, з*їдаємо по шоколодці, яка за день паро раз розтавала і лягаємо спати.
edel Опубліковано 27 Січня, 2015 в 16:13 Автор #3 Опубліковано 27 Січня, 2015 в 16:13 Просинаємось біля 10 години, вмиваємось в річці, йдемо в село по воду і варимо на сніданок макарони та чай з булкою. Сонечко вийшло із-за гори і ми почали сушити наші речі після вчорашнього доща. Ось наше місце ночівлі. Збираємо намет, заносимо всю снарягу в готель до знайомих і йдем гуляти по Яремче. Спочатку відправились на вокзал і глянули в скільки годин наш поїзд до Франківська, після чого пішли на водопад Пробій. По дорозі знайшли маленьку зміючку) Сам водопад Погуляли біля річки. Вернулись в готель і забрали в знайомих спорядження, до поїзда залишалось 2 години. Пішли прогулятись на навісний міст. Трішки там відпочивши, йдемо на вокзал. Раховоз, як завжди забитий. Біля восьмої години приїжаємо в Франківськ.Купуємо квитки на потяг Франківськ - Луцк. Забираємо два останні квитки в плацкарті. Гуляємо центром. Найшли безкоштовний вай фай) Купляємо хліб і просту воду та йдемо в центральний парк вечеряти. Розстелили карімат, поставили на горелку катілок і варимо чай. Відкрили паштет і робимо бутерброди. Люди, які проходили поряд були просто в шоці з цієї картини. Після цього йдемо на вокзал. Сідаємо в поїзд і зразу вирубаємось. Зранку будить проводнік і каже шо вже Луцьк) Восьма година ранку і я вдома. Ось така історія. Ну і на завершення відео.Приємного перегляду)
edel Опубліковано 27 Січня, 2015 в 17:14 Автор #5 Опубліковано 27 Січня, 2015 в 17:14 А чому Африка?) В першоиу пості, в першому абзаці пише))
AnimaNoir Опубліковано 27 Січня, 2015 в 17:16 #6 Опубліковано 27 Січня, 2015 в 17:16 А чому Африка?) В першоиу пості, в першому абзаці пише)) Ясно, каюсь текст не читав)
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.