Та й посадками їх назвати вже не можна. Просто понівечені стовбури дерев, які стирчать між окопів, ходів сполучення, бліндажів та перекритих щілин. У російських окупантів був час все ретельно підготувати. Не просто замінувати все навколо, (і потім замінувати знов), а побудувати систему інженерних загороджень. І все це тепер треба зламати. Через треба пройти піхоті. Кожен крок своєю землею, кожна звільнена від росіян посадка, дається великою ціною. Але бійці вперто йдуть вперед. Зверху висять наші пташки. Прикриваючи. Роздивляючись. А вище них інші пташки, які шукають арту, - Точка 1200, десь там був вихід міномета! Пітон, знайдіть швидко ту падлюку і дайте терміново координати! - Пітон плюс. Шукаємо. - Я Птах-1. Від околиці села працює танк. Записуйте цифри. Ще буду вести його десять хвилин. - Птах, я Тернопіль! Плюс. Наводимось… Читайте також: "Нужно просто перестать…" І так постійно. Цілодобова гра зі смертю. Російська авіація розсипає пʼятсоткілограмові КАБи, наче горох. Цим вже нікого не здивувати. У відповідь на це, окупантів боляче кусають "Хаймарси". Одна біла траса в небі. Друга. Третя… Шоста. Сьома… Працюють повними пакетами. Можна тільки уявити результати їх філігранної роботи. Повітря здригається від артилерійської дуелі. Спека. Піт. Кров. Смерть. Все змішалось тут, під українським сонцем. Серед посадок, полів та… співу птахів в той час, коли на лічені хвилини все стихає і бійці штурмових відділень, взводів та рот, переводять подих, перед черговим штурмом, чергової укріпленої посадки. Все теж саме, що було годину тому. Міномети, стрекотня, навколо міни, а треба йти вперед! Попри все, треба йти вперед! І хлопці йдуть, просуваючись метр за метром по своїй землі. Читайте також: У вирві війни - Виходжу на бруствер забрати дрон, а там кабан. - В сенсі, кабан? - Справжній… Метрів десять від мене стоїть. В теплік його роздивився. Ледве не вс*ався. - Хто, кабан? - Та я! (Регоче). - А як він там вижив? - Та хто зна… Якось! Джерело Про автора. Олексій Петров, ветеран АТО, блогер Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю