Це свято стало символом визнання великого внеску святих Кирила та Мефодія у розвиток слов'янської культури, освіти та писемності. Щороку 24 травня відзначається як День слов'янської писемності і культури, вшановуючи спадщину та духовне надбання братів. Хто такі Кирило і Мефодій? Кирило (Костянтин) та Мефодій були братами, які народилися у місті Солунь (нині Салоніки, Греція) у IX столітті. Вони походили з родини військового, але обрали шлях духовного служіння. Кирило здобув блискучу освіту в Константинополі і був відомий своєю ерудицією та знанням мов. Мефодій, на відміну від молодшого брата, спочатку обрав військову кар'єру. Однак після служби він також звернувся до духовного життя, прийнявши чернецтво в одному із монастирів на горі Олімп. Найважливішим досягненням братів було створення слов'янської абетки та переклад біблійних текстів на старослов'янську мову. Кирило і Мефодій розробили глаголицю, яка стала першою писемністю для слов'ян. Вона пізніше була модифікована і стала основою кирилиці, яку ми використовуємо і сьогодні. Місія Кирила і Мефодія не була легкою. Вони зіткнулися з опором з боку німецького духовенства, яке намагалося запровадити латинську мову як єдину літургійну мову. Попри це, брати продовжували свою працю, здобуваючи підтримку серед місцевого населення та духовенства. У 869 році Костянтин помер у Римі, взявши перед смертю схиму з іменем Кирило. Після його смерті Мефодій продовжив працю брата, ставши архієпископом Моравії та Панонії. Він продовжував перекладати біблійні тексти та літургійні книги, поширюючи слов'янську писемність та християнство. Крім того, Мефодій також мав багато учнів, які після його смерті продовжили просвітницьку справу. Переклад біблійних текстів на рідну мову мав величезне значення для розвитку слов'янської культури та релігії. Завдяки цьому християнство поширювалося серед народів у зрозумілому їм форматі, що сприяло зміцненню національної ідентичності та культурної самобутності. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/338000_339000/338228__2021-05-22_123159_new_960x380_0.webp"> Фото: з відкритих джерел / Пам’ятник Кирилу і Мефодію в Києво-Печерській лаврі День слов'янської писемності і культури Цей день нагадує нам про важливість збереження та розвитку рідної мови, культури та духовності. Він підкреслює роль писемності у формуванні національної свідомості та культурної ідентичності. В умовах глобалізації важливо пам'ятати про свої корені та культурну спадщину. Це свято спонукає нас до вивчення історії, мови та традицій нашого народу, а також до збереження та розвитку цих цінностей для майбутніх поколінь. В Україні цей день відзначають відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004. У тексті документу йдеться: "Установити в Україні День слов'янської писемності і культури, який відзначати щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія". Святкування цього дня нагадує нам про те, що мова і культура є фундаментом національної ідентичності. Вони об'єднують нас, допомагають зберегти наші традиції та цінності. Що не варто робити 24 травня? Предки уважно спостерігали за погодою цього дня, адже вважалося, що вона мала бути характерною для всього літа, могла визначати успішність врожаю та всіх сільськогосподарських робіт наступних місяців. У цей день вірували, що важливо захистити врожай від негоди. Тому, щоб посіви не потерпали від граду та штормів, люди обходили городи з іконою в руках. Для молодих дівчат 24 травня був особливим часом. Вони не працювали в полі, а замість цього обговорювали можливих женихів та пліткували про особисте життя. Крім того, саме цього дня люди боялися зустрічі з русалками — загадковими водяними істотами, якими, за легендою, ставали молоді дівчата-потопельниці. Тож, відповідно до народних вірувань, цього дня не варто: купатися в природних водоймах; займатися робою на городі, особливо сіяти чи садити рослини, інакше городину поб'є негода; купувати дорогу техніку та речі, адже вважається, що вони дуже швидко вийдуть з експлуатації.

Читати повністю