shooter

неактуально

Продам 600 євро по середньому. @5O 56О 92 72

продано

Продам 1000$ по середньому. О5О 56О 92 72

куплю 500$ по середньому (О5О) 560 92 72

Шукаю майстра для утеплення укосів. Зовні та всередині. Пріоритет — провести зовні до суттєвого похолодання (пінопласт + шпаклювання/армування клеєм з сіткою). Приватний будинок. Є риштування. Подробиці - в приват, або за номером тел. (О5О) 560 92 72

Так, але я акцентував що вживання "східна" той розділ вкорінює і посилює, але то вже таке. Згоден, завершуюємо, бо говоримо в різних площинах.

Прикольне "селфі", викладуй ще.

І на додачу. Поляк ніколи не скаже "Східна Польща", він скаже "східні креси", француз не допустить навіть згадки про дві Франції,...., бо є і мають звучати як одна цілісна країна, щоб жоден ззовні не взяв це за основу. А тут є словесна "карта" з чотирма (як мінімум) Українами. То якої з них маємо громадян робити? Чи таки може почнемо "єдиної" ростити?

"Результат" жодним чином не стосувався українськості дописувачів. "Результат" - це їх розуміння як необдумане (байдуже) вживання розділяючих словосполучень впливають на формування набагато потужніших процесів. Не втрачай ланцюжок переписки ) І щодо програми. Жодним словом не було заперечення програми. Ба більше - про комплекс. Але від першої фрази вказав на зміщення акцентів, бо неефективна програма після якої дитина " ... 3-го покоління прийшло до мами, і заявило, що хоче розмовляти українською, бо російською ніхто не розмовляє і це не модно", а лише через виховання громадянина, що вважає за гідність бути приналежним до нації можна мати залізобетонний результат в тому числі і щодо мови. Мода - примітивний рушій, і мінливий. Приклад з поляками був наведений тому що наших сусідів не безпідставно вважають однією з найпатріотичніших націй. І саме виховання громадянина забезпечило нероздільне існування поляка в Польщі що говорить польською. І учителі Галичан та Буковинців, що втікали від війни до Австрії, взявши за основу приклад поляків, виховали покоління, яке після того як втікло невизначеними "рутенами" чи "русинами" верталось назад з чітким усвідомленням приналежності до української нації.

Ну чому ж "ні до чого"? Я бачу результат: співрозмовники які аналізують глибше - прийняли до уваги і відписались в підтримку, за що їм вдячний. А програма має бути такою щоб та дитина не за модою слова вживати тягнулась, а в цілому себе ідентифікувала українцем з єдиною мовою, єдиною державою, єдиним народом. Бо мода міняється, і стрімко. ____________________________________________________________________________________ Як би не ставились до польської зверхності, але їхнє "Єстем поляк!" - це приклад закладеного з дитинства почуття гідності і належності до нації. Москалі теж мають таке (зачасту з приставкою в кінці) Але наскільки по різному це виховується і вживається. Ось написаний у 1900му катехізис польської дитини: — Kto ty jesteś? — Polak mały. — Jaki znak twój? — Orzeł biały. — Gdzie ty mieszkasz? — Między swemi. — W jakim kraju? — W polskiej ziemi. — Czem ta ziemia? — Mą Ojczyzną. — Czem zdobyta? — Krwią i blizną. — Czy ją kochasz? — Kocham szczerze. — A w co wierzysz? — W Polskę wierzę! — Coś ty dla niej? — Wdzięczne dziecię. — Coś jej winien? — Oddać życie. — Хто ти є? — Поляк малий. — Який знак твій? — Орел білий. — Де живеш ти? — Поміж своїх. — В якій країні? — На польській землі. — Що то за земля? — Моя вітчизна. — Чим здобута? — Кров'ю та рубцями. — Чи її кохаєш? — Кохаю щиро. — А в що віриш? — В Польщу вірю! — Хто ти для неї? — Вдячна дитина. — Що ти їй винен? — Життя віддати. Є кілька варіантів перекладу і адаптації під Україну, проте з втратою рифми. Нижче, датований 1915м, патріотичний вірш з листівки в таборі українців евакуйованих з Галичини і Буковини до Австрії. Цей віршик мали знати всі діти табору. Пропоную громаді до впровадження. Лише під сьогодення , і для зняття обмеження належності до Галичини, змінити деякі слова: Оригінал Правлена версія Хто ти? - Українець з роду. По що жиєш? - Для народу. Який знак твій? - Лев в блакиті. Любиш нарід? - Над все в світі. Не покинеш? - Радше згину! А у що віриш? - В Україну! Хто ти? - Українець з роду. По що живеш? - Для народу. Який знак твій? - Тризуб в блакиті. Любиш рід свій? - Над все в світі. Не покинеш? - Радше згину! А у що віриш? - В Україну!

так ото ж...

@vaz75 таке враження що читаєте по діагоналі. Я не декларую істини, я змушений був описати Вам як вживання певних словосполучень формує у свідомості ці "і так зрозумілі істини", призводить до виникнення "і так відомих процесів", слугує підкріпленням "і так бачимо як воно є". Адже Ви у своїх постах пропонуєте не зважати на "всього-навсього сполучення слів" (принаймі хоч прогляньте визначення "ідеологема"), іншими словами бачите результат, проте не хочете брати до уваги інструмент ("один з", щоб не зрозуміли неправильно) яким він твориться.

Залишилось лише визнати що слова складені у словосполучення, є не що інше як вербальне вираження ідеологем, - потужний інструмент, зброя в "умілих руках". Коли Ви говорите Донеччина і Волинь, повторюсь, - мова йде про реально існуючі області однієї країни, хай з населенням різним ментально (знаємо як воно там з'явилось) але в одній країні, що мусить мати одні закони, одні правила існування, єдину, об'єднану територію (як же ж старались впровадити "Єдина країна"). А при вживанні Східна і Західна Україна - Ви продовжуєте навіяну у свій час найманими піарниками і політологами лінію існування двох різних держав. І якщо для Вас це вживання не містить різниці, то для того ж сепаратиста це дотичне підтвердження достовірності "надутої" ідеології, підстава стверджувати що він "на сваєй зємлє, чьо ви к нам прішлі", в окремій країні яку "западенци (тє что живут на польскай тєріторіі) називают Васточнай Украіной", а він бажає називати "Наваросієй, патамушто так било да етава іскуствєннаво абразаванія - Акраіна" (Дугін танцює мамбу!). І це є на руку тим хто так старанно ділить, чи не так? ПиСи. Якщо пам'ятаєте, на момент виходу москальського фільму "Тарас Бульба" Бутка, дуже напружені і болючі дискусії велись в мережі та на екранах. Одним з піднятих питань була згадка щодо формування державності на території України. В якомусь з інтерв'ю один з росіян беззаперечно заявляв що "даже казаки говорили на русском! за Царя и атечество в бой шли! - посмотрите в фильме "Бульба" это есть", що мало свідчити про те що в ті часи був один "русский" народ, а на продовження - "уже потом прилепили ополяченых, и придумали Украину" ("для еще аднаго голаса в ООН,...., проста падарілі, спаслі хахлов"). Всього лиш слова, в потрібному місці, з потрібною картинкою...

Пане @vaz75 , мова йде не про свідоме уявлення Росії під час вживання певних словосполучень, а про підсвідоме формування розділу (розчленування) країни Україна, територіального розділу (адже свідомо говримо про дощ, проте у фоні про його випадання в окремій країні). Що у свою чергу дало змогу розвинути формулу ментальної різниці населення окремих регіонів однієї держави до фіксації у свідомості громадян належності їх до різних держав (назву умовно Східної Держави і Західної Держави). В свою чергу пропагандони в подальшому використали це для виправдання інакшості - "інакамисліє, другой язик, наши і ваши гєроі,...", а вдячний планктон підхопив і роздув протистояння до сьогодняшнього стану *** боїв. (якими ви все пробуєте перекрити подані вам аргументи - маніпуляція) Сподіваюсь не потрібно подавати більш заглиблений аналіз причинно-наслідкових зв'язків. Так, вживання окремих словосполучень не є глобальною рушійною силою, але це складова яка формує набагато масштабніші процеси. Невдала буде боротьба із забрудненням середовища закриттям сміттєзвалищ і нехтуванням кинутих недопалків, фантиків, пляшечок під ногами.