ПОХОДЖЕННЯ МОСКВИНА

[romaxa11]

Література на яку посилається автор наведена тут короткий літературний списочок

КНИЖКА 1968 року!!!!!! (автор від репресій емігрував в Канаду де помер в 1980 році)

Однією чи не найголовнішою з багатьох московських вигадок є походження московського народу. Адже походження великою мірою впливає на духовність народу. А духовність є вирішальним чинником, бо "Дух животворить", тобто творить життя, в тому числі й матеріальне. Генетика вчить, що людина успадковує від предків не лише фізичні властивості, а й духовні4. Щоб пізнати духовність народу, треба вивчити його походження та природні й господарські умови, за яких він розвивався упродовж кількох десятків поколінь.

Прапредки теперішніх москвинів—угро-фінни примандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів передісторії. Літописець XI ст. згадує про московські племена чудь, лівь, водь, ямь, чухна, весь, пєрмь, мурома, мордва, мокша, мещера, чєрєміси, югра, пєчора, карєль, зирянь, єрзя, самоядь. Він пише, що то були дикуни: не мали жодних законів, звичайної моралі, жили в землянках, їли сире м'ясо і сиру рибу, не знали рільництва. Того самого часу (XI ст.), за свідченням чужинців, Київ був культурніший і багатший за Париж та Лондон. Праукраїна мала жваві торговельні та культурні зв'язки з усім культурним світом—Грецією, Малою Азією, Індією ще тисячу років до РХ. У північній Московщині носили ще й у XX ст. шкіряний одяг дикунського крою (один шмат з діркою на голову), що його носили мавполюди 6 тисяч років тому. Московський археолог пише, що слов'янських могил до Х ст. не знайдено ніде в Московщині5. Московський історик стверджує: "В жилах московського народу тече щонайменше 80% фінно-татарської крові”6. На захід від угро-фіннів жили предки теперішніх білорусів та литовців. На суміжних землях вони змішувалися з угро-фіннами і розчинилися без сліду в угро-фінському морі.

Географічні назви довготривалі. На теперішній карті Московщини більшість географічних назв—надто озер, річок—фінські. Навіть назва столиці фінська. "Москва" у фінській мові означає "каламутна вода". Тих угро-фіннів підбив у Хет. під свою владу український князь Святослав Великий і зробив їхні землі (теперішню Московщину) осадою (колонією) української держави. Правили нею прислані з Києва воєводи з військом та державними урядовцями. Київський митрополит висилав сюди місіонерів навертати предків теперішніх москвинів на християнську віру та будувати церкви і монастирі. Багатьох тих українських місіонерів москвини повбивали. Київські місіонери вишколювали прамосквинів-угро-фіннів на священиків. Київські воєводи призначали ватажків угро-фінських племен на урядові посади. Так помалу почала цивілізуватися верхівка московського народу. Нащадки ж київських цивілізаторів одружувалися з тими, дещо поцивілізованими, угро-фіннами. їхні діти розмовляли староукраїнською мовою, засміченою угро-фінськими словами7. Загал народу залишався суто угро-фінським. Навіть у XIX столітті лише за 80 км від Москви були села, де люди не знали московської мови. У східній частині Московщини були цілі повіти таких сіл8.

Ні в писаних пам'ятках, ні в усних давніх переказах московського народу немає жодних натяків на боротьбу слов'ян з тубільцями-фіннами. Теперішні фінські та слов'янські географічні назви не зосереджені на окремих обширах, а перемішані на всьому просторі від Оки до Білого моря. Це вказує, що слов'яни—осадники не наступали великою масою, а проходили малими гуртами весь простір і мирно змішувалися з тубільцями угро-фіннами. Виникла потрійна суміш: 1)релігійна, що стала основою теперішнього набоженського світогляду москвина, 2)расова-теперішній антропологічний москвин, 3)суспільна—початок рільничого стану9.

Українська держава ІХ-ХІІІ ст. була однією з найбільших держав Європи. Правити нею з Києва було нелегко, і тому українські князі поділили її на уділи, призначаючи своїх синів правити там під своєю зверхністю. Так Юрій Долгорукий княжив на Суздальщині. Там народився (від половчанки) і виріс його син Андрій. Українська держава була тоді дуже ослаблена невпинними війнами з азійськими ордами. Використовуючи це ослаблення, Андрій Боголюбський напав 1169 р. на Київ, спалив усе місто, вигубив людей у ньому, пограбував церкви. Після цього він заснував свою столицю в новозбудованому місті Володимирі на р.Клязьмі. Московський історик В.Ключевський уважає 1169-й роком народження Московської держави. Всі московські історики не згадують нищення Києва Андрієм Боголюбським, а твердять, що Київ зруйнували татари. А татари руйнували його 1240 року, тобто 70 років після Андрія. Тому наш літописець і записав: "Суздальці так дуже зруйнували 1169 року Київ, що татари не мали вже що руйнувати 1240 року". Як бачимо, традиція ненависті Московщини до Києва досить тривала. Від Андрія Боголюбського через Іванів, Петрів, Катерин, Миколаїв, Олександрів до Володимира 1917-го та Микити 50—60-х років.

Року 1237 Московщину завоювала Татарська Орда хана Батия. Московські князі стали підлеглими Батия, і він поставив по всій Московщині свої залоги. Татари були такими ж азіатами, як і угро-фінни, і ця їхня спорідненість сприяла злиттю обох народів в один—московський. Московський історик підтверджує: "Московські князі і не думали про боротьбу з татарами, розуміючи, що покорою та грішми вони осягнуть більше, ніж боротьбою. На відміну від українських князів, московські одразу визнали без застережень владу хана і встановили приятельські і навіть кровні зв'язки з татарами. Сам великий князь Михайло Тверськой оженився з татаркою, а за ним одружилися з татарками всі інші московські князі"10. За князями масово женилися обидва народи. Не важко уявити, якою мовою говорили їхні діти. Потатарщення (радше злиття) було загальним. По упадку влади Орди, татари масово переходили у християнську віру, і так з тої угро-фінно-татарської мішанини створився теперішній московський народ. Народ суто азійський, що й підтверджує аналіз їхньої крові. Азійські народи мають у крові групу "В", а індоєвропейські—групу "А". Москвини мають "В", а українці—"А". Москвинам притаманні первні монголоїдної раси, а українцям—європейської раси.

Тепер у Московщині більшість прізвищ простонароддя є фінськими і татарськими. Серед аристократії та дворянства—сотні тисяч. Наприклад, цар Борис Годунов був татарин. Татарами—князі: Хованський, Юсупов, Урусов, Салтиков, Ордин-Нащокін, Мансуров, Сумбатов і т.п. Татари—дворяни: Архалуков, Алімонов, Аракчєєв, Аксаков, Ахматов, Асланбєков, Артанов, Аргамаков, Армяков, Ахметьєв, Арабажін, Арбатов, Баскаков, Бурдюков, Бехметьєв.Бурнаков, Барабанов, Беклємишев, Базаров, Бакчєєв, Барханов, Балаханов, Берендєєв, Бакунін, Барсанов тощо. "Да, азиатьі—мьґ с раскосьіми й жадньіми очами!",—співає О.Блок. Москвини, що переселилися до Сибіру поміж тамтешніх азіатів: якутів, камчадалів, киргизів дуже скоро перебирали не лише мову тих народів, а й їхні звичаї, навіть віру (поганську), забуваючи свою (московську) мову і звичаї. Але ті москвини, що оселювалися в Україні чи в Польщі, не переймали українських чи польських звичаїв, української чи польської мови. Ось така сила расової спорідненості.

Москвини вважали всіх немосквинів, навіть православних українців, за єретиків, грішників. Часто не пускали немосквинів-християн (навіть православних) до церкви. Татари були не християнами, а магометанами та поганами. Але москвини не вважали гріхом шлюб москвинів-християн з татарами-магометанами. Щобільше, Московська церква молилася за татарських ханів. Московський митрополит Феогност проклинав і відлучав від церкви тих, хто не виявляв беззастережної покори ханові Золотої Орди11. Московський письменник свідчить: "Ми, москвини, в Європі—гості, а в Азії ми—вдома"12. Азійський звичай продавати дівчат дожив у Московщині до XX ст. у формі т.зв. «кладки», тобто умовленої суми грошей, що її платили батьки хлопця батькам дівчини13. "...Не ззовні, а зсередини татарська духовність заволоділа душею москвина. Це духовне завоювання тривало водночас із політичним упадком Золотої Орди. В XV ст. тисячі охрещених і неохрещених татар ішли на службу до московського князя, вливаючись до лав майбутнього дворянства, Двохсотрічне татарське панування не знищило волі в Московщині. Воля в Московщині загинула власне після визволення з-під татарської влади"14. Наведене твердження московського патріота і науковця виглядає дивним. Але воно правдиве. Ми зникли вважати татар дикунами, грабіжниками, вони ж бо сторіччями плюндрували Україну, брали ясир тощо. Проте дику-нами-як на той час—вони не були, а військовими здобичниками, що за тих часів уважалося в Європі законним заняттям.

Татари прийшли з Азії, де вони жили побіч висококультурного Китаю. Від Китаю татари перебрали багато знань і культурних звичаїв. За татарських (монгольських) ханів завжди були китайські науковці, дорадники і керівники. Арабські історики ставлять татарську державну адміністрацію не нижче за римську. Чужоземні торгівці їздили зі своїм коштовним крамом по всій татарській державі безпечно. В Московщині було небезпечно подорожувати навіть у XVIII ст. Столиця Татарської Орди-Сарай була культурним містом з брукованими вулицями, водостоками, з мистецьки збудованим палацом. Щодо військової майстерності татари були не гірші за римлян.

Татари були значно культурнішими за прамосквинів-угро-фіннів. Це визнають і московські історики від М.Карамзіна (1766-1826) до М.Покровського (1868-1932). Всі вони пишуть, що московська держава завдячує своїм народженням татарам. В.Ключевський (1841-1911) пише, що в XVI-XVIII ст. 57% московської провідної верстви були татарського походження, а ідею Чінгіс-хана загарбати весь світ дала Московщині її аристократія татарського походження. Перший московський історик М.Карамзін був татарського походження. Силу татарського впливу у щоденному житті видно з того факту, що москвини молилися в церкві в шапках на голові аж до 1651 року.

У складі татарської держави Московщина була напівсамостійною (автономною) і тому називалася "Русский Улус". У татарському війську та уряді служило багато москвинів, а в московському війську і уряді татар. В Сараї постійно жило багато московських торгівців, вельмож і навіть московський єпископ. Так само і в московських містах було повно татарських торгівців, вельмож, ремісників. Цілком природно вони одружувалися з місцевими людьми, і коли впала Золота Орда, лишилися там, де жили. Таке мирне злиття обох народів московські історики називають "татарським ігом" (ярмом) і пишуть, що москвини збройною боротьбою скинули те ярмо. Це звична московська вигадка. Збройна боротьба була лише участю в боротьбі окремих ханів за владу. Зазвичай москвини завжди були на боці того, хто мав більше шансів на перемогу. Коли Золота Орда розпалася, ніяких змін у Московщині не сталося. Всі—і татари, і москвини—лишилися на своїх місцях, на старих посадах. Лише замість хана найвищим володарем став цар. Московський історик свідчить: "Не відділенням від Золотої Орди, не скиненням татарського нібито "ярма", але цілковито навпаки—перебранням усього ідейного спадку татар стала Московщина великою потугою"15. Расова спорідненість татар з предками москвинів не лише полегшила та прискорила потатарщення, що просякнуло дуже глибоко всі царини матеріального і духовного життя Московщини. Татарська кров дала лісовому угро-фіннові великий степовий розгін і розмах кочовика та нічим необмежений фанатизм. Ці суперечні властивості: боягузтво і розгін виявляються в сучасному москвинові. Він стихійно суне ордою підбивати, грабувати сусідні народи, але поза ордою достоту боягуз. Це бачимо в усій історії Московщини до сьогоднішнього дня. Пізніше домішалася до московської провідної верстви (лише до неї) невелика кількість європейської (української та німецької) крові, але вона розчинилася в морі азійської. Зрештою татарська доба Московщини тривала вдвічі довше, ніж її "європеїзована" (1709-1917) доба. Азійський духовний тип москвина виявився надзвичайно стійким. По XVIII ст. дещо змінилися форми, і то лише у вищих верствах, але зміст усього життя Московщини (матеріального і духовного) лишився через усі сторіччя і досі азійським. У XIX ст. московська інтелігенція ніби скинула з себе татарський "кафтан" і зодяглася в європейський фрак. Цей карикатурний "истино русский европеец" панує й дотепер.

Після 1917 р. здавалося, що імперія втратила свою найсильнішу європейську підпору - Україну. Московщина повернеться до своїх природніх меж XV сторіччя. Перелякані такою можливістю москвини заходилися закладати ідеологічно-правні підвалини свого панування в Сибіру, щоб утримати бодай його. Група московських утікачів-професорів (очолив її малорос проф. Петро Савицький) заходилася розробляти доктрину т. зв. євразійства. Євразійці, визнаючи азійське походження московського народу, пропонували обіперти московську фізичну і духовну силу на Азію, на все азійське, їхній клич: "Москвини, обличчям до Азії!" означав ще: спиною до Європи. Вони обґрунтували тези, що Московщина є цілковито природньою історичною спадкоємницею політичного й ідейного капіталу Чингіс-хана.

Тим часом новому московському володареві В.Леніну пощастило повернути до імперії її європейську підвалину - Україну. Гострота імперської кризи минула, євразійська доктрина позірно ніби завмерла. Та не минула сама криза, і нова московська провідна верства кинулася поквапно розбудовувати господарство Сибіру, себто здійснювати доктрину євразійців. Розбудова Сибіру потребувала багато праці, і то тяжкої. І соціалістична влада пішла слідами своєї попередниці—монархічної: розбудовує Сибір руками і головою немосквинів. Тепер у Сибіру живе їх значно більше, ніж москвинів. Московщина тисячократне посилила московщення немосквинів, а насамперед— найнебезпечніших їй українців. Але й по тисячократне посиленому за останні півстоліття московщенні читаємо 1967 р. в часописах СРСР тривожні заклики боротися з націоналізмом немосковських народів. У державних архівах СРСР є безліч офіційних ухвал усіляких з'їздів, нарад урядів від найвищого—ЦК КПРС до найнижчих районних—нищити націоналістів і націоналізм немосковських народів. Але - не змосковщили. Чому? Москвин не знає відповіді і не зрозуміє, якщо хтось йому її підкаже, бо не бачить сили національного ДУХУ і ДУШІ немосковських народів. Не хоче вірити, що та сила передається з покоління в покоління, і що старший народ, то незнищимішою є його сила. Цього не розуміють і багато малоукраїнців. Тому доречно буде сказати кілька слів про нашу силу.

Антропологи поділяють народи за походженням на три культурні групи: рільничу, скотарську, мисливську. Духовність народів цих культур помітно відрізняється одна від одної. Українці—народ дуже давньої рільничої культури. Москвини—народ молодої мисливської. Ці дві культури протистоять одна одній, і ця їхня протиставність заіснувала тисячі років тому, вона виявляється в усіх—без жодного винятку—царинах фізичного і духовного життя обох народів. І власне вона—ця протиставність—визначала, визначає і визначатиме всі стосунки між ними через всю історію по сьогоднішній день.

Ми вже згадали, що москвини—азійської раси, а українці—європейської. З багатьох фізичних відмінностей згадаємо лише кілька для прикладу. Назагал українці високого зросту (1709 см.), а москвини—низького (1615 см.). Українці мають довгі ноги (54,6 см.), а москвини—короткі (50,1 см.)16. Українці—кулястоголові (брахіцефальність понад 80), а москвини—довгоголові (доліхоцефальність менше 75,9).

Діти від расове споріднених батька-матері успадковують їхні властивості, які передають своїм дітям, онукам, правнукам, якщо й далі поєднуються расове споріднені. Властивості, успадковані від расове неспоріднених батька-матері, виплоджуються (дегенерують) у другому, а ще більше в третьому і подальших поколіннях. Діти москвина-татарки чи татарина-московки передають їхні властивості нащадкам, якщо й далі спаровуватимуться татари-москвини. Але діти москвина-українки, чи українця-московки є типовими покручами (гібридами). Вони дають звироднілих нащадків, що мають протилежні властивості, а ті. заперечуючись взаємно, викликають душевну боротьбу, душевний безлад, що часто скінчається трагічно17. Переконливі приклади цього читач знайде, дослідивши життєпис та твори тих московських письменників, в жилах яких тече частина немосковської (української) крові. До речі, всі більші московські письменники, музиканти, митці не є питомими москвинами. Чимало з них не мають ні краплини московської крові, а дехто кінчав життя трагічно, бо їхня немосковська душа не витримувала московського духовного ґвалту, наприклад М.Гоголь. Психологічний аналіз життя і творів московських письменників, митців—покручів дав би тисячі конкретних доказів згубності кровного змішування азіатів (москвинів) з європейцями (українцями).

Дуже промовистим для соціолога є той факт, що московсько-українські шлюби були лише серед інтелігенції та напівінтелігенції. Український же простий народ—надто селяни—інстинктивно уникали шлюбу з москвинами. Вони бридилися всім московським. Коли московський уряд привіз із Московщини в XVIII-XIX ст. сотні тисяч москвинів і оселив їх в Україні окремими селами поміж українськими, за кількасот років там не було московсько-українських шлюбів. Українські села, узброївшись сокирами, вилами, виганяли 1917 р. з України такі московські села, хоч москволюбний уряд УНР боронив тих зайд. Так само і московські «деревни» виганяли з Московщини (Саратовщини) тамтешні українські села. Московський уряд не боронив тих українців, навпаки—сам виганяв. Московський уряд, заселюючи Сибір, розміщував упереміш москвинів і українців, щоб створився "единьій русский '' народ (як бачимо, ідею "единьій советский народ" позичила московська "демократія" у своєї аристократії. Лише аристократія була чесніша: казала відверто "русский", а не ховалася за личиною "советский"). За кілька років українці скупчувалися на одному боці села, а москвини—на протилежному. Звичайно на суміжних між двома народами територіях утворюються говірки з мішаних двох мов. Наприклад, українці на суміжжі польському, білоруському, словацькому мають мішані говірки. Але на московському—як ножем відтята—відрубність, ані натяку на змішання мов. На московсько-українському суміжжі українські села і московські "деревни" були двома цілковито протилежними світами фізично і духовно. Між ними не згасала взаємна неприязнь, ворожнеча. Так саме життя довело не лише непримиренну різницю, але й протиставність народів московського й українського.

[romaxa11]

Для чого це все? Просто потрібно хоча б щось знати про народ, який насьогодні окуповує своєю армією частину твоєї території, нехтуючи законами твоєї держави і підбурює до розколу твоєї країни.

Доцільно було б сказати, що більшість нами обраних партій, політиків і купа всяких організацій, рухів, течій і взагалі купа людей, що проживають на території України їм в цьому усердно помагають.

[lumax]

А я бы за такие темы давал РО, а то и краткосрочный бан....

Но решать будет модер...

Ромаха, тебе скажу одно: такую статью можно за полчаса склепать о ЛЮБОМ народе...

[Vergil84]

romaxa11 --- ЯК ти ж "ЛЮБИШ" Росію , хоча за такий довгий і грамотний "монолог" +1

[romaxa11]

А я бы за такие темы давал РО, а то и краткосрочный бан....

Но решать будет модер...

Ромаха, тебе скажу одно: такую статью можно за полчаса склепать о ЛЮБОМ народе...

Це книжка написана до 1968 року вона упускає сучасні події, автор загинув 1980 в Канаді, в еміграції. Деякі речі зараз здаються архаїчними і примітивними, але то данина часу. Головне, що суть поданої інформації фактично об'єктивна, для прикладу, росіяни впринципі неможуть перебрати української культури живучи декілька поколінь на тириторії України, чому? А автор дає пояснення, якщо ти зможеш пояснити це краще будь-ласка.

А банити думаю непотрібно, потрібно ознайомитись, проаналізувати і розібратись.

[Vergil84]

А я бы за такие темы давал РО, а то и краткосрочный бан....

Но решать будет модер...

Ромаха, тебе скажу одно: такую статью можно за полчаса склепать о ЛЮБОМ народе...

Велико шановний ----lumax--- Тут вам не Росія, зі своїм "басманним судом", людина виражає свою думку операючись на історичні факти а не на емоції і при цьому культурно, без нецензурної лексики!

Дай вам волю, ви б пів україни забанили.

[romaxa11]

Ще раз наголошую, тут викладена думка автора на основі історії. Дана концепція дає пояснення, чому в близьких територіально "братніх" народів були такі різні ролі: один був "катом" а інший "овечкою на закланні". Можливо що ми не зовсім братні і нам потрібно щось змінювати в стосунках в майбутньому, вже без псевдобратності, а нарешті врахувавши історію перейти до практичних дій і почати жити кожен своїм еволюційним життям.

[lumax]

Саму тематику подобных статей я расцениваю, как разжигание межнациональной розни.

Если вы считаете, что вот это:

"Москвин не має найвартнішого, що має людина—це здібності відчувати моральне добро і зло. А ця здібність є основою всієї людської культури. Отже москвини не є ще людськими істотами''

можно назвать как-то еще - просветите меня, пожалуйста...

для прикладу, росіяни впринципі неможуть перебрати української культури живучи декілька поколінь на тириторії України, чому?

Зато украинцы как-только вырываются куда-то, тут же ДОБРОВОЛЬНО ассимилируются и отказываются от своей культуры. Попал в Москву - сразу стал "мАсквичом", в Нью-Йорк - так сразу же "а вот у нас в Америке". Либо же, как альтернативный вариант, есть прямо противоположные примеры вроде канадской диаспоры, которая третье поколение ходит в вышиванках и на каждом углу плачет о любви к Родине и "великій печалі та тузі за нашою Ненькою", но тем не менее все так же сидит у себя в Канаде и сюда ехать не спешит.

Вот эта проблема мне кажется более насущной для украинского народа и его культуры. А собирать пакостные досье на "москалей, ляхов, жидов и т.д." - ничего нового, уже проходили...

[romaxa11]

Останні репліки автора і мені не додуші, але він писав про це в важкі часи.

Доречі ти правий азійський культурний тип получається сильнішим за європейський

Дозволив собі удалити останні фрази автора бо на даний час вони явно некорекні і вважаю за необхідне їх не друкувати

Впринципі у світі всюди так: людина приїзджаючи в інші країну вивчає її культуру і традиції, але є і так звані "Чайнатауни". Мабуть ви не знайдете німецького гетто чи французького та й і українського також важко знайти.

[lumax]

людина виражає свою думку операючись на історичні факти

"Историю пишут победители..."

[lumax]

Дозволив собі удалити останні фрази автора бо на даний час вони явно некорекні і вважаю за необхідне їх не друкувати

Что ж мне теперь - все свои посты в этой теме удалять?

[romaxa11]

Хлопці перестаньте переписувати історію під ваших побєдітєлєй. Вона є така як є і все. А на рахунок ненавісті, то я щось не пригадую щоб в Україні когось щемили по національному признаку, чого не скажу про сусідню країну

[lumax]

А на рахунок ненавісті, то я щось не пригадую щоб в Україні когось щемили по національному признаку

На бытовом уровне - повсеместно. Покурите надписи на заборах...

[restart2]

romaxa11

Краще б ти написав це все в якомусь *.doc документі і приклеїв до теми ніж отут гортати нам - у випадку якщо сам писав, а якщо ж писав не сам - в такому разі виложуй ссылку на сайт з якого скопіював.

[romaxa11]

Це розділ з книги Павла Штепи "Московство" заведіть на гуглі, там купа місць де можна її стягнути. А виклав це все тут тому, що як показує практика, майже ніхто цього б не прочитав. Відповідно, освітньо-простітницький аспект даної теми залишився б нереалізованим.

А на рахунок ненавісті, то я щось не пригадую щоб в Україні когось щемили по національному признаку

На бытовом уровне - повсеместно. Покурите надписи на заборах...

на рахунок надписів на парканах, то не прояв націоналізму чи ксенофобії - це таке мистецтво андеграунду "графіті"

[lumax]

на рахунок надписів на парканах, то не прояв націоналізму чи ксенофобії - це таке мистецтво андеграунду "графіті"

Как ни крути, а это тоже "глас народа" , тем более это не единичный пример

[Vergil84]

Шановний--- lumax ---------- єдина нація, яку щемлять в Україні, це УКРАЇНЦІ! І навіть більше! Росіяни змогли зробити не реальне по міркам людства. Вони заставили повріти українця, що він бидло, що його нація - помилка природи а культура - плагіат! І тепер зустрічяєш деяких людей-мавп, які яро на українській мові доказують, що українці - сміття, а не нація! А що по телевізору можна почюти про нас, візми хоть "ренатTV"(ТРК Україна) ---------------- "Украинцы ети малоросы, они-же нашы рабы всегда у нас в шестьорках были" ---

[imp13]

lumax, а ти віриш всьому що на заборах пишуть? o_O

[lumax]

Вони заставили повріти українця, що він бидло, що його нація - помилка природи а культура - плагіат!

А он взял и поверил. И кто ж тут виноват? Конечно, чужой дядя...

А що по телевізору можна почюти про нас, візми хоть "ренатTV"(ТРК Україна) ---------------- "Украинцы ети малоросы, они-же нашы рабы всегда у нас в шестьорках были"

А можно поконкретней, в какой передаче, когда и кем это было сказано?

[romaxa11]

Та не так просто було повірити. Потрібно було повирізувати, заморити голодом, повистрілювати, репресувати мільйони людей, позбавити власної граматики, позакривати купу освітніх і культурних закладів і ще багато інших операцій зробити.

[Vergil84]

А що по телевізору можна почюти про нас, візми хоть "ренатTV"(ТРК Україна) ---------------- "Украинцы ети малоросы, они-же нашы рабы всегда у нас в шестьорках были"

А можно поконкретней, в какой передаче, когда и кем это было сказано?

Да візьми хочь фразу Путіна на саміті НАТО ---------------- "Ти ж розумієш, Джордж, що Україна — це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій — це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!" І тут він дуже прозоро натякнув, що якщо Україну все-таки приймуть у НАТО, ця держава проста припинить існування" ------------------ тобі цього мало?? Я висловлювання інших Путінських шутів-полоумків(Вітренко, Жириновській, Чорновіл менший, Яник, і інші друзі по розуму) писати не буду!

lumax ---------- існує певна межа мудрості, за яку, заходити не буду і тобі не ражу! Але факт на лице, --- "Ти ж розумієш, Джордж, що Україна — це навіть не держава!"!

[kostya]

Честно говоря если меня кто то шибко анноит я ему сразу в табло и пофиг украинец он, русский или татаро монгол.

Потому что нефиг. А идеологическую базу подводить на предмет что они _все_ такие и поэтому ... и так далее...

право имею... это все для трусливых шакалов, неуверенных в собственной полноценности.

[lumax]

А можно поконкретней, в какой передаче, когда и кем это было сказано?

Ответа на этот вопрос я так и не увидел...

"Ти ж розумієш, Джордж, що Україна — це навіть не держава!"!

Очень сомневаюсь, что лидеры двух супердержав станут общаться на таком панибратском уровне

P.S. : Просто для справки: я абсолютно поддерживаю суверенитет и независимость Украины, как и любого другого государства на нашей планете...

[romaxa11]

Давайте не опускатись до примітивізмів.

Тут надана можливість дослідження походження Московської імперії, і абсолютно непотрібно в даній темі бити морди монголо-татарам і іншим...Хоча книга вже має багато років але інформація якою вона володіє відома дуже малому колу читачів.

Доречі з неї випливає, що можливим і природнім є злиття в майбутньому Китаю з Росією, що зможе призвести до надмогутнього утворення і вже реальної небезпеки для нашої держави, яка на той час буде активним членом безпекової політики НАТО Історія багато чому вчить.

До того ж виключається можливість зворотнього об'єднання з Західною цивілізацією.

[kostya]

ромаха: мож тебе в президенты россии подацо ?

тама таких как ты поводырей сусаниных в истории было чуток.

одним больше - одним меньше )