Про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у facebook. "Мрія полярного метеоролога - спостерігати за один день одразу кілька явищ, які дуже рідкісні чи взагалі відсутні в наших краях. Таке "комбо" якраз нещодавно випало українським метеорологам на "Вернадському", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що зранку на небі з'явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари. Це овальні хмари, витягнуті по горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок. "Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців", - зазначили метеорологи. <img alt='На станції "Академік Вернадський" вчені зафіксували два незвичайні явища' src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/297000_298000/297242_355169254_657550619741698_602755244413642894_n_new_960x380_0.webp" title='На станції "Академік Вернадський" вчені зафіксували два незвичайні явища'> Фото: Facebook Національного антарктичного наукового центру До того ж через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе зависають в одній точці. Тож поки вони висіли над "Вернадським", сонце опустилося над горизонтом, підсвітивши небо в рожевий колір. Пополудні на небосхилі проявилися перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації.  <img alt='На станції "Академік Вернадський" вчені зафіксували два незвичайні явища' src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/297000_298000/297245_357120755_657550719741688_585881745156612288_n_new_960x380_0.webp" title='На станції "Академік Вернадський" вчені зафіксували два незвичайні явища'> Фото: Facebook Національного антарктичного наукового центру І сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні перешкоди, які оминатиме потік повітря, – зазвичай гірські хребти. Однак, вчені також відзначили, що ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у вологій тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові – у сухій стратосфері й складаються з кристаликів льоду. "Тож мрія метеорологів 28-ї УАЕ вже частково здійснилася. Чому частково? Бо вони ще чекають на білу веселку, міражі, паргелій та інші цікаві явища", - зазначили вчені. 8 липня повідомлялося, що українські полярники на науковій станції "Академік Вернадський" зафіксували рекордно високу температуру в липні за весь період спостережень.

Читати повністю