Перший матеріал був опублікований у журналі Time, де журналіст Саймон Шустер описує те, що відбувалося в Офісі президента (ОП). Він багато пише про те, що співробітники цього Офісу не вірять в перемогу. Лише Зеленський вірить. Зі слів самого Зеленського: "Тільки я, тільки я один, і ніхто, як я, не вірить в нашу перемогу". Звідки взявся такий песимізм? І тут, фактично за декілька днів, виходить ще один матеріал. Це стаття, а згодом й інтерв'ю Головнокомандувача Валерія Залужного авторитетному журналу The Economist.  В чому різниця між цими матеріалами? В статті, яку написав Шустер, фактично показується песимізм і безпорадність Офісу президента. Але насправді мета Шустера була зовсім іншою. Він хотів показати Володимира Зеленського як героя, і не просто так хотів, бо саме Шустера нагородив минулого року державною нагородою президент Зеленський. Але Шустер пише, врешті, про те, що він бачить. Як професійний журналіст. Я і сам, коли працював з журналістом колись, робив так само: пишу про те, що бачу. Сподіваючись розставити акценти, які допоможуть герою, але ці акценти політично героям інколи шкодять. Так сталося і з Володимиром Зеленським. А от стаття Залужного в The Economist була зовсім іншою. І її неправильно трактували. Саме після публікації цієї статті Офіс президента обурився. Вони сприйняли те, що написано в статті, як те, що Україна фактично зайшла в тупик, в тому щоб наступати й перемагати в цій війні.  Залужний пише: ми перейшли до позиційної війни. Що таке позиційна війна? Це коли жодна зі сторін не може наступати та обидві сторони тримають лінію фронту. А як же контрнаступ і ті шалені успіхи, які обіцяв Офіс президента українцям? чому їх немає? Володимир Зеленський хоче утвердитися не лише як об'єднувач нації, а і як великий полководець. Саме на це направлена вся риторика ОП, і тут раптом виявляється, що полководець не він один, і що є ще генерал Залужний, і що генерал Залужний каже речі, які не співпадають з тим, що обіцяв Зеленський. Він і люди з його Офісу обіцяли контрнаступ, успіх, швидке закінчення війни, відвоювання всіх територій… Невже цього не буде? Невже це випливає зі статті Залужного? Насправді зовсім ні. Тому що Залужний написав статтю про те, що ми зайшли в позиційну війну, маючи на увазі зовсім не те, що так буде вічно. Він пояснив, що саме потрібно зробити з технологічної точки зору, чого саме нам бракує для того, щоб ми могли перейти до війни маневреної, чому ми не можемо воювати так, як ми воювали в контрнаступі на Харків, чому ми не можемо швидко звільнити території так, як ми їх звільнили навколо Херсона, та й саме місто Херсон. Тому що в нас немає відповідного обладнання і відповідного озброєння. Саме для цього статтю писав Залужний. Ця стаття адресована, перш за все, нашим західним партнерам, тому й вийшла в журналі The Economist. І тут починається інтрига. В національній телемарафон виходить співробітник Офісу президента Ігор Жовква, який відповідає за міжнародні справи. Пан Жовква каже, що на місці військових він, напевно б, найменше, щоб робив, – це коментував для преси, для відкритої публіки те, що відбувається на фронті, те, що може відбутися на фронті, тому що ми ж тоді полегшуємо роботу агресору… Чому Головнокомандувач ЗСУ не може коментувати і для українців, і для наших західних союзників те, що відбувається на фронті? Але це не все, що сказав Жовква в цьому монопольному телемарафоні. Перед тим Жовква привідчинив двері дипломатичної таємниці. "Перед тим як я прийшов у студію, —  він каже, — до мене був дзвінок одного з керівників кабінетів лідерів, і вони просто в паніці мене запитують, що доповідати моєму лідерові? Ви дійсно в тупику? Ми цього ефекту намагаємося досягти цієї статтею?". І це вже, звичайно, повний абсурд. Бо за моєю інформацією стаття Залужного була написана раніше, напередодні візиту президента Зеленського у США, щоб допомогти країні отримати таку необхідну на фронті зброю, але журнал відклав публікацію і видав її саме тоді, коли увага до ситуації в Україні у світі зросла. Чому ж так образився Жовква? Про це я детально розповідаю у своєму відеоблозі "Княжицький.Політика".  Також у відео ви знайдете більше інформації про інші важливі події тижня:  80% українців проти виборів під час війни найближчим часом. Чому тоді про них так активно говорять, у тому числі й міністр іноземних справ?  Історичний крок: Україна починає підготовку до вступу до ЄС. Як пришвидшити цей процес і переконати тих представників Євросоюзу, хто проти? Бюджет на рік прийдешній. Верховна Рада ухвалила закон про державний кошторис. Які корисні статті видатків нам вдалося відстояти? На які абсурдні речі влада продовжить витрачати величезні гроші? Та чому забрати кошти з місцевих бюджетів — погана ідея? Канал "Княжицький. Політика" — це моя правда, мій погляд на події тижня, що минув. Там ексклюзивна інформація, яку я отримав як депутат Верховної Ради. Там я розповідаю не лише про своє ставлення до тих чи інших подій, а й про те, що я зробив, щоб вони відбулися. Або навпаки — що я намагався зробити, як політик, щоб поганого не сталося. Підписуйтеся, щоби бути в курсі: https://bit.ly/3RCbtHH Спеціально для Еспресо Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів

Читати повністю