На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 14 липня. Настав час Європі серйозно зайнятися власним захистом <img alt="на фото: винищувачі НАТО" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/294000_295000/294718_NATO_new_960x380_0.webp" title="на фото: винищувачі НАТО"> Фото: Міноборони Литви   Іноземні ЗМІ роздумують над тим, як Європі самостійно справлятися з військовими викликами, які стаються на континенті? The New York Times опублікували розлогу думку науковця, директора великої стратегічної програми в Defence Priorities Раджана Менона, що настав час для Європи постояти за себе, а не постійно очікувати на військову потугу США. "Незважаючи на 650 мільярдів доларів модернізації, яка стартувала в 2010 році, російська армія в Україні зазнала напрочуд великих втрат обладнання, десятків тисяч втрат, постійних матеріально-технічних збоїв і невдалих операцій загального збройного характеру. І все ж Європа діє так, наче не має можливості відбити напад Росії, продовжуючи звертатися до Сполучених Штатів за військовою підтримкою. На саміті у Вільнюсі союзники Вашингтона пообіцяли, як і майже десять років тому, збільшити свої військові витрати. Але між ними існують розбіжності щодо того, чи ця цифра повинна бути стелею чи підлогою загальних витрати?", - пише дослідник. У 2014 році на зустрічі країн НАТО вирішили, що члени Альянсу мають витрачати 2% ВВП на збройні сили і 20% військового бюджету на нове обладнання, дослідження та розробки. З 2016 по 2022 рік лише чотири-десять країн НАТО, включаючи Сполучені Штати, досягли 2-відсоткової цілі. Ця невдача виникла не через брак ресурсів, а політичної волі; мотиваційний дефіцит, що ґрунтується на його десятирічній залежності інших країн від США.   "Вашингтон, зі свого боку, культивував цю залежність, щоб збільшити доходи своєї збройової промисловості та, що не менш важливо, зміцнити європейську залежність від влади США. Твердження про те, що багаті, технологічно розвинені європейські країни не можуть об’єднати зусилля, щоб отримати достатню військову міць, щоб стримати або перемогти Росію, викликає мало довіри. 31-й і найновіший член НАТО, Фінляндія, і наступний член, Швеція, мають потужну армію, а українська армія — набагато краще оснащена, навчена та загартована, ніж це було до 2022 року — також майже напевно стане на захист Європи в разі російського нападу. Надійним доповненням буде також американська військова міць. Але, зрештою, реальність така, що європейці мають не лише засоби для захисту свого континенту, але й набагато більшу зацікавленість у цьому, ніж Сполучені Штати. Заклик до європейської самодостатності не еквівалентний відстоюванню скасування НАТО. Настав час Європі серйозно зайнятися власним захистом", - зазначає аналітик The New York Times. Цікаво, що після саміту НАТО президент США Джо Байден у четвер дозволив Пентагону мобілізувати до 3000 військових резервістів для служби в Європі, тим самим знову продемонструвавши, наскільки Європа потребує військової потуги Сполучених Штатів. "Офіційні особи Пентагону заявили, що цей крок не збільшить загальний рівень американських військ у Європі, який зараз становить близько 80 000, але потенційно змінить їх склад, дозволивши командирам розгортати додаткових резервістів. За словами офіційних осіб, підрозділи, які будуть розгорнуті, ще не визначені", - відзначають у The Washington Post. Голодна смерть <img alt="зерно, зернова угода" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/287000_288000/287583_zerno_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="зерно, зернова угода"> Фото: gettyimages   Також міжнародні видання звернули увагу на небажання Росії поновлювати зернову угоду. Зокрема, The Guardian написали про побоювання з приводу подорожчання продуктів харчування, якщо Москва не підтримає угоду про експорт зерна по Чорному морю. Росія перешкоджає переговорам про продовження угоди, яка дозволяла Україні експортувати зерно через Чорне море, попередив представник Великої Британії в ООН. Барбара Вудворд звинуватила Москву в "цинічному грабіжництві", що робить дедалі менш вірогідним те, що угоду буде поновлено до кінцевого терміну у вівторок. Вона сказала, що нездатність продовжити угоду призведе до зростання світових цін на продовольство, оскільки угода дозволила понад 32 мільйонам тонн експорту зерна та продовольства залишити Україну протягом минулого року, причому дві третини припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, а деякі перебувають на межі голодної смерті.

Читати повністю