Тетяна Ігнатенко спеціалізується на представництві інтересів клієнтів в українських судах та Європейському суді з прав людини. Надає правову допомогу в кримінальних провадженнях за економічні та службові злочини, є сертифікованим медіатором.  З цього тексту ви дізнаєтеся: Що таке булінг та його типові ознаки Що робити, якщо дитина зазнала булінгу Яка відповідальність передбачена за булінг Чи цькують українських дітей в закордонних школах Що таке булінг та його типові ознаки У перекладі з англійської мови "булінг" (bullying) означає залякувати, знущатися, тероризувати, ображати тощо. В українському законодавстві також є визначення булінгу. Так, в Законі України "Про освіту" зазначено, шо булінгом є діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Для того, щоб кваліфікувати дії чи бездіяльність як правопорушення, у законодавстві визначено типові ознаки цькування, а саме:  систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Що робити, якщо дитина зазнала булінгу Перш за все, потрібно завжди звертати увагу на зміну поведінки дитини, бо далеко не завжди діти хочуть розповідати батькам про свої переживання. Дитина має знати, що факти булінгу не слід приховувати і що вони можуть почастішати, а тому це питання необхідно вирішувати і не запускати. Якщо дитина розповіла про образи та приниження, що мають місце в школі, необхідно обов’язково відреагувати та повідомити про це класного керівника. Можливо розмова вчителя з кривдником зупинить булінг і не буде необхідності вчиняти подальші дії. Проте, якщо булінг продовжується, необхідно звернутися із заявою до директора освітнього закладу. Своєю чергою, директор має повідомити про цей випадок Національну поліцію та службу у справах дітей та вчинити всі можливі дії, направлені на врегулювання конфлікту. У разі, якщо директор не буде вживати жодних заходів, за це передбачена відповідальність (буде йти мова нижче). Можна звернутися самостійно до Національної поліції, писати скарги в органи управління освітою, якщо в навчальному закладі жодним чином не реагують на кривдника тощо. <img alt="Булінг" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/312000_313000/312572_bullying_new_960x380_0.webp" title="Булінг"> Булінг. Фото: Pexels Яка відповідальність передбачена за булінг Чинним законодавством передбачена адміністративна відповідальність за булінг (стаття 175-4 Кодекс України про адміністративні правопорушення).  Види адміністративної відповідальності: За вчинення булінгу накладається штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (наразі це від 850 до 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, накладається штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Якщо булінг вчинено малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, накладається штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн)  або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За дане правопорушення, вчинене дітьми до 16 років, несуть відповідальність їх батьки, а з 16 років у правопорушників виникає вже особиста відповідальність. Також важливо звернути увагу, що законодавством передбачена адміністративна відповідальність за приховування випадків булінгу. За неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) на учасника освітнього процесу накладається штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. Окрім згаданої вище адміністративної відповідальності за булінг, слід пам’ятати про кримінальну відповідальність за такі види кримінальних правопорушень як заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості (ст.ст. 121, 122, 125 КК України), побої та мордування (ст. 126 КК України), катування (ст. 127 КК України), погроза вбивством (ст. 129 КК України), хуліганство (ст. 296 КК України). Кримінальна відповідальність передбачає як обмеження, так і позбавлення волі особи, яка вчинила таке кримінальне правопорушення. У разі, якщо так сталося, що дитині було нанесено тілесні ушкодження, необхідно обов’язково звернутися до медичного закладу, зафіксувати такі ушкодження та звернутися до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення. Також не потрібно забувати про свідків інциденту та проговорити з ними, чи зможуть надати свідчення того, що сталося.  Чи цькують українських дітей в закордонних школах На превеликий жаль, непоодинокі випадки, коли діти, які змушені були в умовах воєнного стану переїхати з батьками за кордон, зазнавали образ та цькування з боку іноземних дітей.  У таких випадках не слід зволікати та необхідно одразу ж звертатися до класного керівника або до директора школи, якщо розмова виявилася безрезультатною. Надалі, в залежності від того, в якій країні це відбувається, необхідно дізнаватися, які існують служби підтримки та органи управління освіти для здійснення захисту інтересів дитини. Також за необхідності звернутися в поліцію та інші правоохоронні органи. Приклад захисту інтересів та прав дитини в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).  Питання булінгу в школах стало на стільки поширеним і актуальним, що ЄСПЛ ухвалив рішення у справі F.O. versus Croatia (№ 29555/13), яким констатував, що цькування у формі словесних образ з боку вчителя стосовно учня становило втручання у його право на повагу приватного життя (стаття 8 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод) та присудив заявнику моральну сатисфакцію у розмірі 7500 євро. Коротко про суть справи  Заявник був учнем державної середньої школи, якого неодноразово ображав вчитель математики в присутності однокласників. У зв’язку з образами заявник звернувся за психологічною допомогою і було діагностовано "посттравматичний стресовий розлад".   Оскільки батько заявника був поліцейським, він не залишив дану ситуацію поза увагою і звернувся до адміністрації школи та до різних національних органів — Міністерство освіти, прокуратуру, Конституційний суд. Своєю чергою адміністрація школи намагалася розв'язувати проблему всередині школи шляхом бесіди з вчителем, батьком та учнем. Розмови зі шкільним психологом показали те, що батько заявника був дуже засмучений цією ситуацією і хотів належного реагування. Міністерство освіти дійшло висновку, що проблему потрібно вирішувати шляхом обговорення в школі. Державна прокуратура відмовила у відкритті кримінального провадження за відсутністю складу злочину. Конституційний суд визнав скарги неприйнятними. Звертаючись до ЄСПЛ, Заявник зазначив про те, що національні органи не змогли ефективно відповісти на всі скарги батька заявника щодо образ та агресії. І ЄСПЛ зробив висновок про те, що в цьому випадку є порушення статті 8, оскільки образи призвели до емоційного стресу заявника, який вплинув на його психологічне благополуччя, гідність і моральну цілісність. Крім того, образи були висловлені в присутності інших однокласників і, таким чином, могли принизити заявника в очах інших. Щобільше, образи, які були висловлені стосовно учня, вчинені вчителем, який мав над ним владу та контроль. На думку Суду, держава належним чином не відреагувала на дану ситуацію. Дана справа є прикладом того, що, якщо особа, яка зазнала цькування і не отримала захисту на національному рівні, може звернутися до ЄСПЛ.  

Читати повністю