Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в етері Еспресо. "Якщо "зернова ініціатива" не працюватиме, у перспективі є альтернативні шляхи. Зокрема Дунайські порти, які досить непогано зарекомендували. Їхня потужність становить понад 2 млн тонн, є потенціал наростити ще до 1 млн тонн. Сукупно щомісяця можна експортувати близько 3 млн тонн із портів Дунаю до Румунуї, а далі - до третіх країн", - наголосив він. За словами Дениса Марчука, для цього потрібно поглибити гирло Дунаю й обговорити можливість перевалки зерна з кораблів на кораблі біля порту румунської Констанци. "Те, що це дорожче, - факт. Приблизно на $40 - 45 за тонну дорожчою буде перевалка за ту, яка триває морськими коридорами. Коли українські виробники понад рік працюють збитково, ця логістика проблемна. Наші ставки - на продовження "зернової ініціативи", проте ті, хто живе ближче до Бессарабії, також користуватиметься цим напрямком. Західний регіон просуватиме продукцію автошляхами та залізницею", - додав експерт. 17 травня дію "зернової угоди" продовжили на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили. 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати зернову ініціативу. Сумніви в продовженні "зернової угоди" 4 липня озвучили й у Великій Британії. 5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив 8 липня, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки.  12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити "зернову угоду" в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше. 13 липня Путін заявив, що РФ подумає над продовженням "зернової угоди", та висунув умови.

Читати повністю