Нашумілі цитати очільників Банкової у TIME — нагадували зібрання купки інфоциган. А от колонка головнокомандувача ЗСУ у The Economist — спокійна чоловіча розмова про дуже непоказні речі. Чи не вперше хтось дорослий сказав, що війна не на 2-3 тижні, а навсправжки та надовго. Найперше, що треба визнати, Валерій Залужний визнав, що помилявся. Що оцінки нестійкості нашого ворога в особі Росії були перебільшеними. За минулий рік Росія зуміла адаптувати свою економіку до потреб воєнного часу і потреб безпосередньо на фронті. Говорити "я помилявся" непритаманно жодному українському політику. Зазвичай українські посадовці розказують, що їм дістався в спадок жахливий народ, дуже погані журналісти та  надзвичайно підступні опоненти. І нуль визнання власних помилок. Залужний зізнався: я допустив помилку, але я точно знаю, як її виправити, і ось, що нам потрібно. Читайте також: Як ставитися до корупції епохи Зеленського? Чи справді опитування "Демініціатив" хотіло зла президенту Тональність статті безумовно викликала скрегіт зубовний у Офісі президента. Не здивуюсь, якщо найближчим часом анонімні телеграм-канали активізують брудні накиди на Головнокомандувача, або почнеться серія звільнень високопоставлених військових. Цілком може бути, що раптове звільнення командувача ССО Віктора Хоренка без відома Залужного — було першим дзвіночком. Це може бути попередження Банкової як щодо інших високопоставлених армійців, так і самого Залужного. Бо мало хто любить голу правду про те, що війну ще не виграно, і сидіння в бункері в Києві — не є свідченням того, що ми виграли битву за незалежність. Виявляється, немає потреби в щоденних переможних відосиках, не варто тримати біля себе пул радників-підлабузників і давати орден журналістові, який потім роздере тебе, як лис  курку, на шпальтах TIME. Варто бути профі та раз на півроку вийти в люди — і тебе обговорюватиме весь світ. З головного, що варто запам’ятати зі статті Залужного, — ми всі стали заручниками ілюзій "вже скоро шашлики в Ялті" і "Росія ось-ось розвалиться". Натомість вийшло так, що Росія врахувала свої слабкі місця після харківського та херсонського наступів — і адаптувала економіку під потреби війни. Друге, Залужний констатує, що війна з Росією вийшла на нову фазу — позиційну. Класика Першої світової війни. А отже, віднині війна може тривати дуже довго, до виснаження однієї зі сторін. Переламати цю Сомму і Верден можуть сучасні технології — західні та наші. А отже, варто нарешті припинити сліпо засовувати сценаристів "Кварталу" в дронярські справи — і думати про глобальніші історії. Далі — між рядками читався докір нинішнім парламентарям та Верховному головнокомандувачу, які недостатньо зробили для реєстрів призову та мобілізації людей, молодших за 27 років. Про це говорить не лише Залужний, десь два місяці тому про потребу омолодити нашу армію, чий середній вік — 43 роки, казав і колишній очільник Мінборони Британії Бен Воллес. Тож найближчим часом ми зрозуміємо, чи почула щось Банкова із тих п‘яти пунктів, про які писав Залужний. На жаль, очевидно, що вище політичне керівництво більше цікавить питання виборів. Бо міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прямо сказав, що Зеленський "вивчає можливість" проведення виборі навесні 2024 року. Читайте також: Навіщо Банковій "Труха" та ескортниці? Як команда Зеленського збирається виграти вибори після війни Як ми знаємо, найгостріше питання тих виборів — братимуть у них участь військові чи ні. Матимуть право балотуватись у депутати люди, що мають досвід, бажання, але скуті призовом, присягою та безпосереднім перебуванням на передку? Так само холодним душем стали ідеї наших парламентів узяти й провести вибори лише на половині території України, бо в деокупованих та прикордонних регіонах — воно "не на часі". І найгостріше питання для Офісу президента — неймовірно високий рівень підтримки ЗСУ в усіх соціологічних опитуваннях. Залужний натомість дав конкретний рецепт тим нашим західним товаришам, які просять уже тут і зараз "рецепт перемоги України". Дайте більше сучасних технологій — і питання Росії буде вирішене на п’ятдесят найближчих років. Розв'яжімо питання мобілізації, бо не можна жити в наративі, що покоління двох революцій має здохнути в окопах, а молодь чіпати не будемо, бо їм ще за "Слуг Народу" голосувати. І абсолютно прошитим в кожному реченні був натяк — говорімо правду, сумну, але правду, українському суспільству. Аби перемогти у війні, нам точно треба відкинути переможні байки єдиного телемарафону, змінити конфігурацію влади, яка загрузла в корупційних грошах збройних закупівель та енергетики. І головне, облишити думки, що нам все надасть Захід, а самим не треба робити абсолютно жодного нічого. Читайте також: Найкритичніший момент російсько-української війни І нарешті, очевидно, що українським політичним лідерам варто перестати втручатись у справи військових, посилати їх брати Горлівку без підкріплень і арти лиш тому, що селфі з прапором захотілось. Час зняти брудні оливкові футболки та зайнятись економічним плануванням, дипломатичними переговорами, де на чільному місці мають бути підтримка та безпекові гарантії для України. А не, прости Господи, анонси виборів президента під обстрілами. Економіка воєнного часу не означає, що на снарядні заводи відправлять дітей 13 років. Це означає — перестати брехати, відмовитися від дрібної помсти війську, бо, борони Боже, Залужний чи ще хтось піде в політику. І точно не варто намагатися тут зробити мінікопію РФ. Бо плагіат не має шансів на виграш у багатого і досить міцного оригіналу. Спеціально для Еспресо Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю