У статті в Economist генерал Залужний, оцінюючи настрої московитського керівництва, визнав: "Це була моя помилка. Росія втратила, щонайменше, 150 тисяч загиблими. У будь-якій іншій країні такі втрати зупинили б війну". 1. Я теж робив цю помилку і визнав її з рік тому. Просто цивілізована людина не здатна оцінити той рівень дикунства, де людські життя не вартують нічого. Тому ми приречені помилятися щодо настроїв московитів чи, наприклад, арабів. 2. Багато хто, мабуть, здивувався, чому цифра втрат удвічі нижча за ту, котру Генштаб сам же й оприлюднює щодня. Я не уповноважений ГШ щось вам розʼяснювати (та й взагалі нульовий спец у військовій справі), але, наскільки мені відомо, в безповоротні втрати входять не лише вбиті, а й такі важкопоранені, котрі точно не повернуться в стрій (умовно, безрукі-безногі). Тому, цифри цілком корелюють. Читайте також: Про що написав Залужний? Думаю також, що Головнокомандувач не виніс би на західного читача дані, котрі йдуть у розріз з оцінками тамтешніх експертів. Тобто, ми дожили до часів, що хоч армія нам у суттєвих питаннях не бреше. 3. Найсумніше. Від початку війни в Ізраїлі, попри безпрецедентні втрати на початку, там щодня зачитують по центральних каналах прізвища загиблих із фото. Наша ж влада взагалі позбавила нас інформації про людські втрати. І якщо це сяк-так можна було пояснити на першому етапі московитського вторгнення, то зараз виглядає просто ганебно. До того ж цей підхід призвів до того, що головним критерієм демонстративного патріотизму стали лозунги про "до останнього сантиметра української землі", а фактор людських життів, котрими за це платять, до уваги практично не береться. Утім, це твердження не зовсім коректне. Ті, хто сидять у окопах, і члени їхніх сімей усе це цілком враховують. Лозунгами про "до останнього" оперують здебільшого люди з владних кабінетів або мʼяких диванів. Не знаю, як вам, а мені в теплій компанії московитів і арабів геть не затишно. Джерело Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю