Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 3 листопада. Північна Корея надсилає Росії тонни боєприпасів, Європа не може зробити те саме для України У перегонах за озброєння союзників Північна Корея випередила ЄС на мільйон артилерійських снарядів, пише Politico.  Попри обіцянку підтримати Україну мільйоном боєприпасів упродовж року, щоб допомогти їй відбити російське вторгнення, наголошує видання, виробники озброєнь в ЄС навіть не наблизилися до обсягів виробництва, необхідних для досягнення цієї мети до березня. Тим часом Північна Корея відправляє величезну кількість боєприпасів до Росії. Південнокорейський політик вважає, що Пхеньян вже відправив мільйон снарядів. Національна розвідувальна служба Південної Кореї повідомила депутатам під час закритого парламентського аудиту в середу, що з серпня Північна Корея здійснила щонайменше 10 поставок зброї до Росії. Із 31 травня Європейська комісія доставила в Україну 223 800 артилерійських снарядів за схемою відшкодування витрат для країн, які погодилися відправити свої запаси до Києва, повідомляє Politico і нагадує про те, що міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс нещодавно написав у Twitter, що поставки з країн ЄС становлять близько 300 тисяч снарядів. Нарощування поставок для значного збільшення обсягів відбувається дуже повільно. Минулого місяця міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню заявив, що з 2024 року Франція зможе щомісяця відправляти до Києва близько 3 тисяч боєприпасів калібру 155 міліметрів, збільшуючи обсяги порівняно із 1 тисячею, яку відправляє зараз. Проте це все одно становитиме лише 36 тисяч снарядів на рік з Франції. "Офіційна таблиця німецької військової допомоги Україні також малює жахливу картину: 27 500 155-мм снарядів, які заплановані або вже поставлені, і менше ніж 19 тисяч 155-мм фугасних снарядів, а також невизначена (але майже напевно значно менша) кількість 155-мм боєприпасів з точним наведенням, які вже поставлені, - це лише частина того, що Україна потребує щомісяця", — акцентує Politico. Проте, на думку видання, одним із багатообіцяючих сигналів є те, що сім країн ЄС замовили боєприпаси в рамках нової прискореної програми спільних закупівель Європейського оборонного агентства (EDA). Разом із тим, попри відставання у поставках, Україна вперше випередила Росію за кількістю снарядів, які вона випускає за день. На початку вторгнення московська армія випускала по українських силах 63 тисячі снарядів на день, тоді як у зворотному напрямку летіли лише 4 тисячі. Але станом на жовтень ситуація змінилася: Україна випускає 9 тисяч снарядів на день проти 7 тисяч у Росії, пише медіа із посиланням на ЗСУ. Поставки з Північної Кореї можуть допомогти Росії відновити перевагу, додавши до її власного величезного виробництва. "Росіяни все ще займають перше місце у світі за виробництвом снарядів на місяць — 125 тисяч", — каже український військовий аналітик Петро Черник, зазначаючи, що США натомість збільшать виробництво до 80 тисяч лише до 2025 року. Однією із причин того, що мета в мільйон набоїв така далека від досягнення, є те, що країни ЄС не погоджуються включати боєприпаси, вироблені за межами ЄС. Якщо вони не можуть отримати доступ до заводів за межами ЄС, керівники оборонних відомств кажуть, що їм потрібні довгострокові контракти, щоб виправдати інвестиції в нові виробничі лінії. Як пояснюють експерти, нездатність відреагувати на війну в Україні швидким зростанням виробництва частково пояснюється архітектурою безпеки, що бере свій початок ще з часів холодної війни.  "Західні військові планувальники уявляли, що війна з СРСР триватиме лише кілька тижнів до розгортання ядерної зброї, а це означає, що вони не очікували тривалої війни в стилі Першої світової, яку ми зараз спостерігаємо в Україні", — зазначають у виданні. Окрім того, багато західних армій використовують різні системи озброєнь, що збільшує витрати. Голова військового комітету НАТО, голландський адмірал Роб Бауер, закликає країни до консолідації технологій, говорячи про зростання вартості виробництва простого артилерійського снаряда — із 2 тисяч євро до нападу Росії на Україну і до 8 тисяч євро сьогодні, коли попит на них стрімко росте. "Занадто багато людей, можливо, в урядах, якщо не в міністерствах оборони, вважають, що можна збільшити виробництво озброєнь так само, як виробництво велосипедів", — говорить представник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Тревор Тейлор. — Це не так". <img alt="Снаряди 155-мм США" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/282000_283000/282967_Screenshot_3-gigapixel-height-900px-2_new_960x380_0.webp" title="Снаряди 155-мм США"> Фото: Міноборони США Німеччина пропонує інноваційну дорожню карту країнам-кандидатам на вступ до ЄС Німеччина запропонувала детальну та інноваційну дорожню карту розширення ЄС, яка надасть країнам-кандидатам, таким як Україна, ранні переваги, включаючи статус спостерігача на самітах лідерів у Брюсселі до повного членства, пише The Guardian. Як пояснює видання, пропозиція міністрки закордонних справ Анналена Бербок є способом інтеграції країн-кандидатів у секції ЄС задовго до завершення технічних переговорів про членство, які можуть затягнутися на роки. Ба більше, вона також заявила, що Німеччина буде готова відмовитися від своєї гарантованої посади єврокомісара, щоб звільнити місце для нових членів. "Ми повинні запитати себе, як ми можемо подбати про провадження процесу вступу таким чином, щоб не залишити ціле покоління в залі очікування з Європейським Союзом до кінця свого життя", — говорить Бербок. Україна та Молдова були додані минулого літа до черги офіційних кандидатів, до якої входять Албанія, Сербія, Косово, Туреччина, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина, а Грузія перебуває в активному процесі подання заявки. <img alt="Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/261000_262000/261829_2022-10-15T123246Z_276692853_RC2O1X9EWK8A_RTRMADP_3_GERMANY-POLITICS-GREENS_new_960x380_0.webp" title="Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини"> Фото: Reuters Свій виступ вона зосередила на тому, як розблокувати процес вступу, який, за її словами, став для деяких країн "забороненою темою" через занепокоєння щодо збільшення бюджету, розміру парламенту та прийняття рішень у блоці із 35 країн, які постійно блокуються правом кожної країни накладати вето на політичні рішення. "Чому б нам, наприклад, не запросити ті країни, які завершили окремі розділи процедури вступу до ЄС, на відповідні засідання Ради в ролі спостерігачів? Вони були б там, наприклад, коли ми вирішували б наше спільне майбутнє, замість того, щоб запрошувати їх лише раз на рік для того, щоб вони слухали звіти про прогрес у роботі комісії", — деталізує вона свою позицію. Анналена Бербок також додає: "Ми повинні подбати про те, щоб люди з цих країн, особливо молодь, отримали можливість користуватися перевагами Європейського Союзу на більш ранній стадії, ще до того, як їхня країна стане повноправним членом ЄС".

Читати повністю