Від вщент зруйнованих цегляних будівель Нью-Йорка до сплетіння з лініями траншей, що межують із сірою зоною між українською та російською арміями. Одна ландшафтна впадина розмежувала й зупинила час на цій ділянці з 2014 року. Військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила готуються до зими, розчищаючи окопи, роблячи їх ширшими, аби "не втопитися в багнюці, як перша злива піде". <img alt="Спостережний пункт за 600 м від росіян." src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311550_New_York_trenches_Nika_Logo-2_new_960x380_0.webp" title="Спостережний пункт за 600 м від росіян."> Cпостережний пунки за 600 метрів від росіян. Фото: Donbas Frontliner Ця система траншей тут з 2014 року, лише деякі з них оновлюються на місці старих, що обвалилися або змилися дощами й снігом. Зараз йде оновлення та відбудова позицій, укріплення та утеплення бліндажів. Використовується все: килими, мішки з піском, фолія. Деінде встановлюють двері та віконниці, аби закривати всі можливі діри та щілини. <img alt="Мішки з піском використовують і від холоду, і від куль" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311640_New_York_trenches_Nika_Logo-1_new_960x380_0.webp" title="Мішки з піском використовують і від холоду, і від куль"> Мішки з піском використовують і від холоду, і від куль. Фото: Donbas Frontliner Військові згадують, якою була зима торік. Василь під час боїв за Бахмут у січні отримав обмороження кінцівок, провівши в траншеях добу. Тоді температура назовні сягала -10 градусів за Цельсієм і нижче. Жодних засобів обігріву хлопці не мали, адже активні бойові дії не давали часу на те. Коли Василя евакуювали до Часового Яру, він не міг самостійно вийти з автівки через те, що не відчував свого тіла. Зараз — намагаються отримати якомога більше теплих речей, аби не наражати своє здоровʼя на ще одну небезпеку й не повторювати тогорічних обморожень. <img alt="Військовослужбовець Василь біля свого бліндажа, в якому він живе з місяць." src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311552_New_York_trenches_Nika_Logo-5_1_new_960x380_0.webp" title="Військовослужбовець Василь біля свого бліндажа, в якому він живе з місяць."> Військовослужбовець Василь біля бліндажу, в якому живе вже місяць. Фото: Donbas Frontliner "Думаю, що миші в нас тут одні на двох, бо спимо за 600 метрів від кацапів" - каже Віктор, який утеплив свій спостережний пункт килимом, - “поміж того, аби робити позиції теплішими, ми ще й спостерігаємо за "сусідами". Поки що все стабільно, але їх може в будь-який момент переклинити, й вони почнуть ескалацію… Останні дні, наприклад, знову почали кусатися. Дроном позавчора вдарили, одного контузило, одного поранило. Вночі обстрілюють. Проте чого вони намагаються домогтися — незрозуміло. Між нами величезна ландшафтна прірва, западина, вони не зможуть піти в наступ. А якщо й підуть — так всі й загинуть. Ми в такій самій позиції. Тому лінія фронту тут роками стала, незмінна". <img alt="Військовий Віктор утеплив килимом свій спостережний пункт." src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311553_New_York_trenches_Nika_Logo-6_new_960x380_0.webp" title="Військовий Віктор утеплив килимом свій спостережний пункт."> Військовий Віктор утеплив климом свій спостережний пункт. Фото: Donbas Frontliner Прямуємо з кілометр за командиром роти Богданом. Він розповідає про роботи в окопах, сміється: "Ось тут хлопці знайшли росіянина-жмура… Не знаю, звідки він там взявся, але сморід від нього після чищення стояв із тиждень. Добре, що зараз знайшли, а то так би й плавав потім тут човном у багнюці. Зараз робимо додаткові нові укриття, так звані лисячі нори, робимо сітки протяжністю в сотні метрів, аби дрони нас не бачили, коли снігом засипатиме". <img alt="Командир 3-ї мотопіхотної роти 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила оглядає підготовані до зими траншеї" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311554_New_York_trenches_Nika_Logo-8_new_960x380_0.webp" title="Командир 3-ї мотопіхотної роти 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила оглядає підготовані до зими траншеї"> Командир 3-ї мотопіхотної роти 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оглядає підготовані до зими траншеї. Фото: Donbas Frontliner 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила є однією з найстаріших в Україні, вона на службі з 1992 року. Під час російського вторгнення в Україну 2022 року бригада обороняла Попасну і Лисичанськ, після ротації брала участь у визволенні правобережжя півдня України, а також у боях за Бахмут на Донеччині. Автор: Ніколєтта Стоянова Фото: Ніколєтта Стоянова Репортаж створений у межах партнерства Еспресо і  Donbas Frontliner.  Читайте також створені у межах партнерства репортажі про стабілізаційний пункт біля Бахмуту, навчання військових на Донеччині, наслідки катастрофи на Каховській ГЕС, ракети на Київ та ситуацію в селах на березі річки Інгулець, які потерпають від затоплення. Donbas Frontliner – незалежне репортерське медіа, яке розповідає про війну, розвʼязану РФ проти України. У фокусі уваги – події на лінії фронту, нещодавно звільнених територіях, у тилу; документування доказів та свідчень очевидців щодо воєнних злочинів Росії. У 2022 році команда стала переможцем Free Media Award 2022; засновник медіа Андрій Дубчак – лауреат премії імені Георгія Гонгадзе 2023 року. Соцмережі Donbas Frontliner.

Читати повністю