На одному з минулих засідань ВРП розглянула повідомлення судді Вищого антикорупційного суду  Олега Ткаченка про тиск і втручання в його діяльність. Виявилось, що суддя також звернувся з заявою і до правоохоронців. Приводом для цього став пост в телеграм-каналі Центру протидії корупції про те, як Ткаченко звільнив від арешту Ярослава Лугового – підозрюваного у справі про заволодіння понад 9-ма мільярдами гривень "Приватбанку". <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311061_Foto2_new_960x380_0.webp"> Суддя ВАКС Ткаченко запевняє, що публікації, які вказують на неточності в роботі деяких суддів ВАКС, є втручанням в його діяльність як судді і поєднані вони з "відвертим публічним морально-психологічним тиском". <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311059_Foto3_new_960x380_0.webp"> Втім голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков переконаний, що нічого протизаконного в ЦПК не робили: "Це абсолютно законна, в межах статутної діяльності організації, робота з висвітлення того, що відбувається в судах. З призвищами конкретних суддів. Очевидно, судовій мафії це не подобається і вона використовує свої важелі всередині ВРП для того, щоби назвати це чимось страшним. Втім, нас не зупинити кримінальними справами, якимись наклепами, ми не будемо припиняти нашу діяльність через це". <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311058_Foto4_new_960x380_0.webp"> Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Офісу генпрокурора, аби дізнатися про стан розслідування справи, відкритої на підставі звернення судді Ткаченка, за статтею про втручання у здійснення правосуддя. Та член ВРП Сергій Бурлаков, який виступав доповідачем у цьому кейсі, вже надав свою оцінку: "Слід зазначити, що опублікована інформація не є оціночним судженням, оскільки містить конкретні твердження про факти щодо ухвалення суддею конкретного рішення у конкретній справі, які можна перевірити, і містить вимогу про мотивування судового рішення певними доводами, що мають задовольнити автора публікації". <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/311000_312000/311062_Foto5_new_960x380_0.webp"> Одним із аргументів, який свідчить про здійснення тиску на суддю, доповідач - член ВРП Бурлаков називає кількість підписників телеграм-каналів, на яких було розміщено пост:  "13 тисяч 400 підписників ТГ-каналу ЦПК та 16 тисяч 100 підписників ТГ Шабунін отримали повідомлення, зміст яких наведено вище. Аудиторію у розмірі 29 тисяч 500 абонентів слід вважати достатньо великою, щоб завдати шкоди авторитету правосуддя. У такий спосіб здійснюється тиск на суддю, що може вплинути на його подальшу діяльність. Зокрема, на прийняття певного судового рішення у конкретній справі". Рішення про звернення Вищої ради правосуддя до Офісу Генпрокурора  підтримали 7-ро з 12-ти членів ВРП, які брали участь у голосуванні. І цей прецедент є небезпечним для подальшого контролю з боку громадськості. Така позиція ВРП ставить під загрозу будь-кого, хто висловлює свою думку про зміст судових рішень, навіть в інтернеті, - наполягає Михайло Жернаков: "Така практика може створювати великі складнощі для інших організацій, таких, які хочуть висвітлювати і збираються висвітлювати діяльність судів. Тому що будь-яка критика, будь-яке слово, яке не сподобається суддям, може бути інтерпретоване так, як ніби втручання в діяльність судової влади. Мені здається, що хтось у ВРП забув, що в нас не Янукович і не Путін, а в нас демократична Україна. Хотілось би побажати членам ВРП, які проголосували, все таки спуститись на землю і прочитати  Конституцію". Громадські організації, журналісти та активісти виконують важливу функцію стеження за діяльністю судів та доброчесністю суддів. Тож тепер, якщо будь-яка негативна оцінка буде трактуватися як тиск, за таке "втручання" можна притягнути до відповідальності кожного, хто публікує свою думку в інтернеті або не погоджується з судовим рішенням.              

Читати повністю