Мені бракує обсягу закритих міждисциплінарних професійних дискусій. Українському громадянському суспільству, в тому числі його аналітичному сегменту важливо бути в постійних консультаціях, перед тим як виходити на публіку з пропозицією стратегічного порядку денного, тоді рішення будуть зваженішими. 1) На початках активних відносин Байдена та України за перше місце між собою конкурували дві позиції: безпека та антикорупція. Перемогла остання, під це була сформована ціла інфраструктура, яка визначала стратегічну канву взаємодії США та Заходу загалом і України, а тим більше пріоритети громадянського суспільства. Хоч дальший розвиток подій показав, що це була помилка, і, за визнанням самих лідерів антикорупційного руху, неможлива антикорупція без безпеки, рішення ухвалені зразу після Революції гідності були формативними для дискурсу на довший час. Можливо, було б інакше, якби віцепрезидент через пропущений термін не став президентом, це не надто типова ситуація, але іронія в тому, що НАТО Україні треба в тому числі й для успіху антикорупційної боротьби. Читайте також: Україна — НАТО: Час вже бути відвертими з самими собою… Популістський характер чинної чи потенційних наступних українських адміністрацій, фактично визначає ключову роль громадянського суспільства у підготовці, оцінці, критиці, опрацюванні, корекції порядку денного перед тим, як він потрапить в соціологічні опитування, а потім буде політтехнологічно оброблений і запущений приватними та підконтрольними державними каналами в публічний дискурс. Всередині українського політичного сектора є імплементаційна, але не аналітична спроможність. 2) Питання (здобуття Україною) ядерної зброї, яке вже чути з уст багатьох дієвців, якраз і належить до тих питань, які потребують значного обговорення, аналізу та оцінки рішень перед тим, як має бути озвучене якась пропозиція. Ядерна зброя змінює характер суспільної трансформації і в кращий, і в гірший бік. Досвід Ізраїлю і Пакистану важливий, але містить елементи, які взагалі незастосовні в Україні. Соціальний, безпековий, дипломатичний, фінансовий, інституційний та інші виміри ядерного рішення створюють вузькі коридори, в які складно буде поміститись і українській політичній системі, і українській політичній культурі. У випадку рішення про здобуття, перед тим як стати менш вразливою, Україна якийсь тривалий період може бути дуже вразливою. Читайте також: Україна — НАТО: штучне задзеркалля влади Зважаючи, яка кількість політиків, громадських діячів, аналітиків сьогодні поставили собі ядерне питання в практичній площині, дуже ризиковано давати швидкі та незважені відповіді. Це може бути повтором імпульсивного рішення, про корупцію як про причину, а не симптом українських бід. 3) Попри всю спокусу образитись на адміністрацію Байдена за ганебне рішення НАТО конструктивним буде далі тримати увагу на внутрішніх завданнях, обсяг домашньої роботи величезний. І працювати на те, щоб через рік у Вашингтоні виник геть інший розклáд. Джерело Про автора: Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю