Протистояння тих, хто розповідає, що з законом про ПЕП все загалом гаразд, і тих, хто вважає, що з ним все категорично негаразд — це прояв проблеми, значно ширшої за закон про ПЕП. І таких однотипних проблем по ходу нашої євроінтеграції дедалі більшатиме. Йдеться про те, що "такі ж норми, як в ЄС", потрапляючи на ґрунт нашої культури правозастосування, дають зовсім інші результати, ніж в тих країнах ЄС, звідки взяті ці норми. Читайте також: Як боронити український інтерес на переговорах з євробюрократами А культуру правозастосування законом одномоментно не зміниш, це робота навіть не на роки, а на десятиліття. А норми-то вже ось вони. І виходить, як у тій казці про Попелюшку: туфельку на ногу взули, але оскільки нога не того розміру, а взувати треба було негайно, то шматок п'ятки довелося-таки відрубати. І ось туфелька вже на нозі, але вся в крові, про що в казці про Попелюшку голубки на дереві вчасно попереджають принца. От тільки, на відміну від казки, іншої ноги нам ніде взяти. А розтягувати туфельку виробник моделі не дозволить. Ну то хоч визнайте, добродії, що кров справді тече, і зробіть що-небудь, скориставшись, де можливо, кровоспинними та знеболювальними засобами. Бо просто запевняти, що з туфелькою все гаразд, у цій ситуації якось не виглядає адекватною реакцією. Джерело Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю