Особисто я за дозвіл використання канабісу у медичних цілях. Якщо ми дозволяємо його використовувати, то логічно дозволити й виробництво. Це підійматиме нашу економіку, а не іноземну. Втім урядовий проєкт про інше. За цей проєкт ведеться широка адвокаційна і пропагандистська кампанія. Обговорюється ідея дозволу, але не текст закону. Ось мій аналіз самого закону. Готовий до дискусії та обговорення. Буду вдячний за ваші думки. *7457 (легалізація канабісу)* Насправді законопроєкт "не стільки про легалізацію, скільки про вирощування*. Для "легалізації" в тому сенсі, як про це кажуть в медіа, дійсно достатньо прийняття постанови КМУ. Зараз канабіс в Переліку I, де перераховані наркотичні речовини, обіг яких заборонений. Для легалізації треба уряду перенести канабіс в Перелік II, де речовини з обмеженим обігом. Натомість законопроєкт пропонує запровадити в межах переліку І новий "список №4" (зараз їх 3) суто під канабіс. Тобто "канабіс залишається забороненим", але під нього створюється нове регулювання. Ним передбачається, що наркотичні засоби з цього списку можуть (а) культивуватись, використовуватись (б) в експертній діяльності та (в) науковій діяльності. Але що примітно, *у медичній практиці його так і не дозволили*. Нова редакція статті 21 каже про можливість використання препаратів на основі наркотичних засобів з таблиць II, III та IV. Оскільки канабіс залишили в таблиці І, то, відповідно, це випадає з-під дозволених способів. При чому якщо зараз КМУ може легалізувати канабіс перенісши його до таблиці II самостійно власною постановою, то законопроєкт вже то не допускає — він імперативно встановлює що канабіс має бути в таблиці І, але в новому списку №4. Перенести в інші списки вже неможливо без зміни закону. Іншими словами,*законопроєкт все-таки правильно називати не "про легалізацію застосування", а про "легалізацію вирощування".* І в принципі законопроєкт точно треба буде істотно переписати. Яскравим підтвердженням тому є висновок профільного комітету. В ньому, крім того, що законопроєкт перероблений приблизно на половину, так ще й деякі речі просто тезисно виписані, що саме слід додати до законопроєкту при підготовці до другого читання. Тобто вони навіть в процесі переписування, яке вони почали на комітеті, не змогли виписати важливі блоки. Теоретично, якщо рішення про дозвіл вирощування буде прийняте, це має одночасно супроводжуватись запровадженням зміною системи контролю. Наприклад, можна обрати систему контролю, аналогічну для інших видів гуманістично складної продукції типу спирту або тютюну. Запровадити вимоги до систем відеоспостереження, контролю за обсягами вирощування та проходженням продукції на всіх етапах від вирощування до упаковочної лінії. Можна встановити пункти державного контролю в місцях вирощування (вони ліцензуються) та переробки, де постійно перебуватимуть інспектори. Системи штрих-кодів які дозволятимуть відстежити долю кожної партії сировини на шляху від поля до кінцевого споживача. Сертифікація виробничих приміщень, складів, перевізників тощо. Іншими словами, по-перше, законопроєкт варто чесно називати не "про легалізацію медичного використання", а "про легалізацію вирощування". Адже публічна медійна кампанія поширюється лише про знеболювальні препарати, тоді як закон про них нічого не каже, і навіть ускладнює їх використання. По-друге, якщо ми дозволяємо культивування (вирощування) коноплі, то треба одночасно з цим змінити підходи до ліцензування, нагляду і контролю зробивши їх більш жорсткими та зменшивши ризики вирощування коноплі поза квотами та виготовлення наркотиків на "офіційних" промислових об'єктах. Джерело Про автора: Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю