Сучасні закони ведення війни, логіка захисту і парадигма гуманізму не передбачає застосування принципу Таліона — око за око. Саме тому Україна, захищаючись, не атакує цивільне населення Росії, не спрямовує ракети чи дрони у цивільні будинки й не вбиває дітей країни-ворога. Хоча її населення і її діти були атаковані багато разів і часто спеціально. Саме тому найжорстокішого убивцю максимум ізолюють від суспільства і навіть не у всіх країнах тепер є смертна кара. А його злочини не поширюються на його дітей, і діти за батька не відповідають. Насилля небезпечне тим, що воно породжує наступне насилля і йде зростальною спіраллю. Історія знає безліч випадків довготривалих вендет, коли кожна зі сторін конфлікту вже не могла зупинитись і це приводило до великої кількості жертв, втягнутих у молотарку смерті. Читайте також: Терор і боротьба з терором Окрім того, захищаючись від терориста методом терориста, ти потрапляєш у пастку і сам стаєш ним. І це також форма програшу. Власне, завданням ХАМАСу і було втягнути Ізраїль в коло насилля, бо там вони себе чудово почувають. А завдання Росії — спровокувати Україну на негуманні дії у відповідь, щоб люди на Заході побачили, що ми нічим не відрізняємось і це не війна за незалежність, а дві напівдикі азійські держави щось там з'ясовують і зчепились в кривавій масакрі. Суть захисту і захисної війни не у тому, щоб перемогти за будь-яку ціну. Цю мотивацію використовує наш ворог і ми бачимо, як далеко він зайшов у винищенні нашого народу і свого також. Безглузда деструкція, аби лиш не визнати поразку. Читайте також: В пошуках україн юдейських Суть захисної війни - не дозволити себе убити й, відбиваючи атаку, шукати на горизонті спосіб припинення насильства. Бо населення країни-ворога, може, і не шкода. А от своїх — дуже навіть. І робити власну армію заручником і сліпим виконавцем нестримного бажання помсти та нашкодити за будь-яку ціну як самоціль — тягне на міжнародний суд. Куди, сподіваюсь, поточна політична еліта Росії все-таки втрапить. Джерело Про автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогер Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю