На цьому і не тільки фокусували увагу світові ЗМІ станом на ранок 8 жовтня. Між Росією і КНДР зростає залізничне сполучення <img alt="КНДР, Північна Корея" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/259000_260000/259899_GettyImages-864585422_new_960x380_0.webp" title="КНДР, Північна Корея"> Фото: Getty Images У Politico написали про все тісніші зв’язки РФ з Північною Кореєю. Адже, "безпрецедентне" залізничне сполучення між Північною Кореєю та Росією свідчить про зростання військових перевезень. "Американський аналітичний центр Beyond Parallel спостерігає збільшення кількості вантажних вагонів уздовж північнокорейського кордону, що свідчить про ймовірні поставки зброї та боєприпасів до Москви", - пишуть у виданні. Пхеньян цілком міг допомогти Москві налагодити війну з Україною, згідно із супутниковими знімками залізничного об’єкта Туманганг на кордоні з Росією, зробленими аналітичним центром США Beyond Parallel і оприлюдненими в п’ятницю. Хоча "широке використання брезенту" унеможливлює підтвердити, чи це справді перекидається артилерія, "безпрецедентна кількість вантажних вагонів" і рівень залізничного руху, а також нещодавні дискусії між двома країнами, здається, свідчать про це, заявили в організації. Трафік останнім часом був "набагато більшим", ніж той, який спостерігався за останні п’ять років, включаючи рівні до COVID-19, коли на об’єкті було щонайбільше 20 вагонів. Минулого місяця північнокорейський лідер Кім Чен Ин пообіцяв повну підтримку президенту Росії Володимиру Путіну та його "священній боротьбі" на саміті, де обидва диктатори обговорювали можливості військової співпраці. Через п’ять днів після зустрічі на високому рівні супутникові зображення показали "поступове, але постійне збільшення" вантажних вагонів, кульмінацією якого стала "безпрецедентна" кількість 73 вагонів 5 жовтня, повідомляє Beyond Parallel. Раніше цього тижня офіційний представник США підтвердив CBS News, що Північна Корея почала перекидати артилерію Росії. Такі військові поставки порушували б численні резолюції Ради Безпеки ООН. Стратегія Путіна – тягнути війну до останнього <img alt="путін" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/297000_298000/297249_GettyImages-1501364387_new_960x380_0.webp" title="путін"> Фото: Getty Images У CNN написали статтю про стратегію Володимира Путіна, який робить ставку на час, коли підтримка України світом може згаснути. "Чим закінчується війна в Україні? Раніше в цьому році колишній президент Дональд Трамп хвалився, що якби його переобрали, він "розв’яже цю війну за 24 години". Президент Росії Володимир Путін робить трохи менш амбітний прогноз: якщо все піде за його бажанням, війна може закінчитися за тиждень. Путін передбачає, що Україна програє, якщо Захід перекриє крани військової та економічної допомоги", - пишуть американські журналісти. Ці зауваження були, мабуть, найчіткішою артикуляцією Путіна на сьогоднішній день щодо його стратегії в Україні: він розраховує, що західний альянс, який підтримує Україну, розвалиться чим довше триватиме ця жахлива війна на виснаження. "І події останніх днів та тривога прихильників України свідчать про те, що план Путіна може набирати обертів", - відзначають журналісти. Минулого тижня президент Джо Байден підписав проміжний законопроект, щоб запобігти закриттю уряду, але фінансування для України стало жертвою протистояння на Капітолійському пагорбі. Адміністрація Байдена підкреслює, що підтримка України з боку американської громадськості залишається сильною. Але брак фінансування в законопроекті для України робить проблеми Києву, і Білий дім намагається шукати обхідні шляхи. Протягом усієї війни США були надійним порятунком для України, виділивши їй загалом близько 113 мільярдів доларів, включаючи пряму військову допомогу, бюджетні вливання та гуманітарну допомогу. Але усунення спікера Палати представників Кевіна Маккарті поставило під серйозний сумнів короткострокові перспективи нового пакету допомоги: без постійного спікера законодавча діяльність у Палаті фактично призупинена. А ще є гонка за висунення в президенти від Республіканської партії, яка, ймовірно, також впливає на розрахунки Путіна. У Кремлі, безсумнівно, пам’ятають про те, що кілька кандидатів від Республіканської партії є явними скептиками, коли йдеться про допомогу Україні. Трамп, який не є другом України, очолює цю зграю. Варто пам’ятати, що США не єдина країна, яка несе фінансовий тягар підтримки України. Члени Європейського Союзу надають Україні близько 39% прямої військової допомоги. Путін явно розраховує на втому України в Європі. Раніше цього тижня партія, очолювана Робертом Фіцо, популістом, прокремлівським діячем, перемогла на парламентських виборах у Словаччині, члені ЄС і НАТО. Фіцо закликав уряд Словаччини припинити озброювати Україну, і його фальшива риторика — звинувачення "українських нацистів і фашистів" у провокуванні повномасштабного вторгнення Росії в Україну — безсумнівно, має бути музикою для вух Путіна. Минулого тижня під час дискусії на Варшавському форумі безпеки адмірал ВМС Королівства Нідерландів Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО, попередив, що "тепер видно дно", коли мова йде про виробництво боєприпасів для України. "Та, якщо Путін розраховує на тривалу війну, щоб притупити волю Заходу підтримувати Україну, він також робить ставку на довговічність своєї системи правління — і, можливо, недооцінює рішучість українців, яких він вважає лише маріонеткою Вашингтона та Брюсселя", — відзначають у CNN. Війна в Чорному морі дає надію Україні на перемогу <img alt="Ракетний комплекс Нептун" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/188000_189000/188453_f575ef0422144462_new_960x380_0.webp" title="Ракетний комплекс Нептун"> Фото: defence-ua.com The Guardian написали про те, що війна на морі дає надію Україні. "У той час, як Україна відмовляється від атак на суші, конфлікт на морі дає надію. Безпілотники та ракети тримають російський флот на відстані, а постачання та торгівля повертаються у порти Одеси", - пишуть журналісти. Цього літа Росія вийшла з річної угоди, яка дозволяла Києву постачати зерно у світ. З тих пір влада подрібнила українські порти по всьому узбережжю Чорного моря. Однак було 13 масованих атак росіян, які зазвичай відбуваються вночі. "Через дев’ятнадцять місяців після повномасштабного вторгнення воєнна стратегія Володимира Путіна чітко помітна. Концепція – якщо це можна так назвати – полягає в тому, щоб розбомбити Україну до покори. Цинічний розрахунок Путіна полягає в тому, що Захід зрештою втомиться від війни, кінця якої не видно. Він чекає січня 2025 року і повернення Дональда Трампа на пост президента США. Це, на думку Москви, означало б швидке припинення військової допомоги Києву Білого дому. Геополітичні цілі Росії незмінні: викорінити Україну – її уряд, культуру та мову – і перетворити її на лояльну російську провінцію", - констатують у The Guardian. І все ж серед цієї жахливої бійні, як відзначають журналісти, є кілька позитивних ознак. Сухопутний контрнаступ України, спрямований на звільнення півдня країни та розділення окупаційних російських військ навпіл, йде повільно. Це виявилося складним і дорогим процесом. Українські бригади, оснащені західними бойовими танками, насилу просуваються через мінні поля та укріплені позиції росіян. Однак у Чорному морі Київ досяг помітного прогресу. Безпілотники та поставлені Великобританією ракети Storm Shadow знищили цілі в Криму. Серед них – батареї протиповітряної оборони, верф і штаб Чорноморського флоту Росії. Минулого тижня супутникові знімки показали, що могутній флот Москви покинув глибоководний порт Севастополь. Він пішов на схід, до безпечнішої російської гавані Новоросійськ. А тим часом знову пливуть торгові кораблі. За словами заступника міністра України з питань морських портів і мореплавства Юрія Васькова, з Одеси та сусідніх портів Чорноморськ і Південний прибуло або відпливло понад 30 суден. Вони перевозили вантажі зерна, соняшникової олії та металів, у тому числі партію залізної руди.  Поки що український односторонній "гуманітарний" зерновий коридор, здається, працює. Згідно зі старою угодою за посередництва ООН і Туреччини, Росія мала можливість "інспектувати" контейнери, коли вони проходили через Чорне море, що спричиняло затримки. Тепер кораблі можуть безперешкодно рухатися. Їхній маршрут пролягає через українські територіальні води, а потім повз Румунію та Болгарію, які є членами НАТО.

Читати повністю