Ми повинні вибудувати взаємовідносини зі США таким чином, аби бути впевненими у їх підтримці через 5, 10, 20 років і на покоління вперед.  Наприклад, держава Ізраїль в принципі не хвилюється за воєнну допомогу Штатів, навіть маючи ядерну зброю і навіть коли їх керівництво відкрито конфліктує з Президентом Америки, яскравий приклад — Нетаньяху з Обамою. До слова, Ізраїль за всю історію отримав понад 150 мільярдів доларів допомоги від Сполучених Штатів, цьогоріч отримає ще 3,8. То ж що нам варто зробити, аби бути настільки ж успішними й водночас незалежними? 1. Слід більш тісно скооперуватися діаспорами та опозиціонерами до тоталітарних режимів. Без Росії неможливе функціонування диктатури на Кубі, в Сирії, Ірані, Венесуелі, Північній Кореї, Нікарагуа та ряді африканських країн. Ми повинні переконати протестні сили цих держав в тому, аби співпрацювали, виступали та лобіювали поруч з нами фінансову підтримку України. Зі свого боку також можемо просити наших європейських колег не фінансувати жодних програм для кубинської хунти, яка де-юре є "законною владою". Також від свого імені варто наголошувати на введені санкцій стосовно цих режимів. Опозиція до Ірану — це одна з причин по якій Азербайджан озброєний ізраїльською зброєю, навіть ракетами з дальністю 400 км, про які ми нині тільки мріємо. Є цілком немала вірогідність програти дипломатичну боротьбу, якщо мова буде йти про окремі країни, а не цінності. Під ними я маю на увазі всеохоплюючу підтримку свободи й всеохоплюючий бойкот тоталітаризму — де б він не був і куди б не пускав своє отруйне коріння навіть під прикриттям.  2. Вдячність, вдячність і ще раз вдячність. Говорив раніше, повторюся знову. У Вашингтоні є два пам’ятники українцям у центрі міста — Тарасу Шевченку та жертвам Голодомору. Скільки в Україні монументів видатним американцям? Нуль. Ми повинні віддячити хоча б вшануванням їх видатних особистостей. Я, наприклад — великий фанат Рональда Рейгана — ідола республіканців. Давно просуваю ідею встановлення йому пам’ятника на місці якогось знесеного комуністичного сміття. З 2015 року відвідую ключові заходи республіканців. Тому переконаний, що такий простий крок дав би нову енергію GOP-ам, і ми б говорили уже зовсім в іншому тоні. Серед них нині, на жаль, панує хибна думка, що українці нібито сприймають лише демократів, а їх партія — це Трамп і дрімучі "церква по неділям, ні абортам та одностатевому коханню". Звісно, це не так. І співпрацювати, як би ми не звикли до Байдена, доведеться з обома політичними силами. Чим швидше ми до цього пристосуємо інформаційний порядок денний, тим швидше побачимо в бюджеті Дядька Сема життєво необхідні нам мільярди доларів та перелік зброї. Джерело Про автора. Мар'ян Заблоцький, народний депутат України Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю