Я, як ті чуваки з "Матриці" — за рядками цифр бачу хлопців із потужними стрілялками, біженців і переселенців на матрасах десь в спортзалі, ветеранів, що втратили здоровʼя, старих у їх городах, і те, як воно все хитко, OMG, як же воно все хитко. Голосування в Сенаті, голосування в Конгресі, голосування в Європарламенті, стомлені військові, треш в міністерствах, війна-війна-війна. На відбудову в бюджеті не закладено нічого. По суті, менше, ніж нічого, у нас грошей вистачить десь на половину того, що будували/ремонтували до війни. Але насправді й цих грошей поки немає. Що краще — з цих неіснуючих поки що грошей підвищити пенсію, яку дожирає інфляція, чи поремонтувати тротуар десь в Нікополі, розфігачений російськими снарядами? Виплатити родинам переселенців гроші, щоб їм вистачило на житло та їжу — чи поремонтувати водогін, що дає воду у місто з сотнею тисяч людей? Я шукаю відповідь на це питання і не можу знайти. І так, і так суцільний сум. Нам дуже, дуже потрібна перемога, нам дуже потрібно дотискати санкції. ** Джерело Про автора. Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю