Про це повідомляє 24News з посиланням на пресцентр Карабаху. "У нинішній ситуації дії міжнародної спільноти в напрямку припинення війни та врегулювання ситуації є недостатніми. Враховуючи все це, влада Нагірного Карабаху приймає пропозицію командування російської миротворчої місії щодо припинення вогню", - йдеться у повідомленні. Там додали, що зі сторони невизнаного регіону також є втрати та поранені, а на окремих ділянках "противнику вдалося прорватися до позицій сил оборони, взяти під контроль низку висот та стратегічних транспортних розв’язок". Угода про припинення бойових дій з 13:00 (за місцевим часом) 20 вересня передбачає: розформування та роззброєння армії оборони Нагірного Карабаху, виведення важкої техніки та озброєнь з території невизнаної республіки для утилізації; виведення підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців збройних сил Вірменії із зони розгортання російського миротворчого контингенту; питання реінтеграції, забезпечення прав та безпеки вірмен Нагірного Карабаху, а також забезпечення життєдіяльності в рамках конституції Азербайджану обговорюватимуться на зустрічі представників місцевого вірменського населення та центральної влади Азербайджану, яка відбудеться у місті Євлах 21 вересня. Згодом міноборони Азербайджану підтвердило домовленість припинити бойові дії в Карабаху, пише Media.az. У відомстві додали, що угоди досягнуто за посередництва командування російських миротворців. При цьому умови, за якими досягнено домовленості, фактично тотожні капітуляції Карабаху. А саме: Розташовані в Карабаському районі формування збройних сил Вірменії та незаконні вірменські збройні формування складають зброю, залишають бойові позиції та військові посади та повністю роззброюються.; Підрозділи ЗС Вірменії залишають територію Азербайджану, вірменські збройні формування розформовуються; Паралельно здаються все озброєння та важка техніка. Міноборони Азербайджану заявило, що роззброєння вірменських формувань, виведення підрозділів ЗС Вірменії з Карабаху, а також здавання озброєнь та важкої техніки забезпечуватиметься "у координації з російським миротворчим контингентом". Що передувало У вівторок, 19 вересня, міністерство оборони Азербайджану оголосило про початок "антитерористичних заходів локального характеру" для відновлення конституційного ладу в Карабаху. У МЗС Вірменії заявили, що таким чином Азербайджан проводить "етнічні чистки".  Станом на ранок 20 вересня, за даними Радіо Азатутюн, внаслідок зіткнень біля будівлі уряду в Єревані, за попередніми даними, постраждали  щонайменше 34 людини, з них 16 - співробітники поліції, 18 - цивільні. Зазначається, що 17 постраждалих отримали медичну допомогу та були виписані, а інші постраждалі продовжують лікування після отримання легких тілесних ушкоджень. Одна людина була прооперована. Канада закликала негайно припинити бої та утриматися Азербайджан від дій, що загрожують населенню регіону. У повідомленні МО Азербайджану вранці сказано, що "локальні антитерористичні заходи успішно тривають" і додали, що ситуація перебуває під контролем їх військових. Там знову закликали ЗС Вірменії в регіоні скласти зброю та звинуватили їх в озброєнні цивільних. Так зване МЗС невизнаного Нагірного Карабаху заявило у середу вранці, що столиця Степанакерт (азербайджанська назва Ханкенді) та інші населені пункти зазнають масованих артилерійських, ракетних обстрілів і авіаударів.  Вночі держсекретар США Ентоні Блінкен провів перемовини з лідерами країн. Він закликав президента Азербайджану Ільхама Алієва негайно припинити ведення бойові дії у регіоні Нагірного Карабаху та сказав прем'єр-міністру Вірменії Пашиняну, що Сполучені Штати повністю підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність країни Глава пресслужби Міноборони Азербайджану Анар Ейвазов на брифінгу ввечері 19 вересня сказав, що Збройні сили Азербайджану в Карабасі взяли під контроль понад 60 бойових позицій вірменських сил. Міністерство закордонних справ застерегло громадян України у зв'язку із загостренням безпекової ситуації в регіоні Карабаху. Там закликали утриматися від поїздок в регіон і уникати скупчень людей в Єревані. Увечері Вірменія звернулась до ЄСПЛ з вимогою зупинити обстріли цивільних з боку Азербайджану. Зокрема, Єреван вимагав зобов'язати Баку припинити обстріли всіх цивільних об'єктів, населених пунктів і населення. Що відомо про конфлікт між Вірменією та Азербайджаном Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років, з кінця 1980-х років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірнокарабаською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії. Під час збройного конфлікту 1988-1994 років у сепаратистському регіоні загинуло 30 тисяч людей. Нагірний Карабах і кілька прилеглих районів Азербайджану перейшли під контроль вірменських збройних сил. В результаті сотні тисяч людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами. У листопаді 2020 року, після чергового загострення ситуації, Азербайджан взяв під контроль райони навколо Нагірного Карабаху та символічне місто Шуша (Шуші). На наступний день після захоплення Шуші прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни в регіоні. За умовами договору за Вірменією й Азербайджаном закріплені території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розгорнуто російську миротворчу місію. З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди. 14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів. 22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини. Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірнокарабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США. 29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати. 5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду. 1 вересня Азербайджан і Вірменія звинуватили одне одного в обстрілах своїх територій уздовж спільного кордону на північний захід від Нагірного Карабаху. 9 вересня у невизнаному Нагірному Карабаху відбулися так звані президентські вибори. Україна заявила, що засуджує їхнє проведення та не визнає результати. 14 вересня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю Politico повідомив, що миротворці РФ провалили свою місію в Нагірному Карабасі. 16 вересня Ельхан Нурієв, член спілки Офіцерів України, голова оборонного штабу Нагорного Карабаху (1992-1993), розказав, що Росія перекидає вагнерівських бойовиків з Карабаху через Лачинський коридор до Вірменії. Наступного дня стало відомо, що збройні сили Азербайджану нарощують свій військовий потенціал поблизу Вірменії та розмалювали свою техніку "воєнними знаками", подібними до тих, які використовувала російська армія перед вторгненням в Україну.

Читати повністю