На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 18 вересня. Чи є прогрес українського контрнаступу BBC публікує матеріал, у якому намагається оцінити успіхи поступу українських військ на півдні. Як наголошують у виданні, територія на південний схід від Запоріжжя є найбільш стратегічно важливою. Наступ у цьому напрямку до Азовського моря у разі успіху може відрізати російські лінії постачання до Криму. "На цьому фронті не було досягнуто значного прогресу, за винятком району навколо сіл Роботине і Вербове в Запорізькій області, – підкреслюють у BBC, але додають: – Попри значні перешкоди, зараз є підтверджені свідчення того, що українські війська проривають російські оборонні споруди на південному фронті". Медіа посилається на відео, на яких видно, як українські війська проривають російську оборону на північ від Вербового, але поки що це не взяття території під контроль: "Поки що туди проривається лише українська піхота, і ми не бачимо українських бронетанкових колон, які б проривалися, використовуючи прогалину і утримуючи захоплену територію". То що ж заважає Україні просуватися швидше, ставить питання BBC. Росія давно передбачала цю контратаку і витратила місяці на побудову оборони в глибині – лінії взаємопов'язаних загороджень, траншей, бункерів і мінних полів, кожна з яких прикрита артилерією. Величезні мінні поля сповільнюють просування українських військ. Подекуди це до п'яти мін на квадратному метрі. "Перша спроба української армії прорватися через них у червні швидко закінчилася невдачею, її сучасна бронетехніка, поставлена Заходом, була підірвана і згоріла. Українська піхота також не змогла прорватися, зазнавши жахливих втрат. Відтоді Київ змушений розміновувати ці міни пішки, часто вночі, а іноді й під обстрілами. Звідси і повільний прогрес на сьогодні", – пояснює BBC. Українські війська зможуть просуватися вперед чисельно лише тоді, коли буде розчищено достатньо широкий шлях через мінні поля. "Тим часом Росія перекидає підкріплення, і цей фронт бойових дій динамічний, він рухається, і Росія все ще може звести нанівець успіхи України", – вважають у медіа. Разом із тим російські війська вже виснажені та деморалізовані після трьох місяців інтенсивних атак, зокрема і дальніх ударів, спрямованих на їхні лінії постачання. Тому, якщо Україна зможе прорвати решту російської оборони і дійти до міста Токмак, тоді залізничні та автомобільні шляхи постачання Росії до Криму опиняться в межах досяжності її артилерії "Якщо вони зможуть це зробити, то цей контрнаступ можна буде вважати кваліфікованим успіхом, – наголошує BBC. – Він серйозно підірве військові зусилля Москви і поставить Україну в сильну позицію, коли врешті-решт розпочнуться мирні переговори". <img alt='Журналісти телеканалу France 24 назвали "ворожим" контрнаступ України' src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/285000_286000/285246_Znimok_ekrana_2023-04-14_o_18.23.33_1_new_960x380_0.webp" title='Журналісти телеканалу France 24 назвали "ворожим" контрнаступ України'> Відвойована Кліщіївка Україна відвоювала ключове село під Бахмутом, пише The Guardian, посилаючись на президента Володимира Зеленського, який похвалив солдатів, які воюють під Бахмутом, і особливо відзначив тих, хто відвоював Кліщіївку. Він також заявив, що Київ "готує нові оборонні рішення для України", додавши, що "протиповітряна оборона і артилерія є пріоритетом". Заступник міністра оборони Ганна Маляр опублікувала відео, на якому українські військові вивішують синьо-жовтий державний прапор на тлі зруйнованих будівель і звуків бою. Довоєнне населення села становило близько 400 осіб, воно розташоване приблизно за 9 км на південь від Бахмута, зазначає видання. Захоплення села дозволить українським військам легше просуватися в напрямку російських військ і наносити більш точні артилерійські удари. "Перемоги на полі бою особливо важливі для України, оскільки цього тижня Зеленський готує свій другий візит до Вашингтона у воєнний час, щоб заручитися міжнародною підтримкою", – підкреслюють у The Guardian. Поряд із цим успіхом видання привертає увагу до заяв західних керівників щодо того, що сподіватися на швидке завершення війни не варто. "Знадобиться чимало часу для того, щоб військовим шляхом вигнати всі 200 000 або більше російських військ з окупованої Росією України. Це дуже висока планка. На це піде багато часу", – цитують вони у матеріалі голову Об'єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/251000_252000/251103_296379212_376654504647634_6775160670643162916_n_new_960x380_0.webp"> Рош га-Шана в Умані Кожного єврейського Нового року, навіть під час війни, тисячі паломників-хасидів з'їжджаються до Умані, розповідає The New York Times.  "Вони ходять великими групами, поглинаючи кока-колу та кошерну піцу, розплачуючись шекелями. Вони викачують івритський хіп-хоп і танцюють разом посеред вулиці. Вони обмінюються благословеннями: "Я прошу Бога дати вам відчуття співпричетності, дати вам стабільність, щоб ваш бізнес розвивався цього року". І п'ють велику кількість червоного вина всупереч комендантській годині воєнного часу", – пише NYT. Одним із таких паломників є також і молодий бізнесмен із Нью-Йорка Йосеф Хаїм Бернфельд, який приїхав до Умані по "духовну підтримку". Він називає своє паломництво перезавантаженням. Загалом понад 35 тисяч людей, майже всі чоловіки та хлопці, приїхали на вихідні відзначити Рош га-Шана в Україні.  "Той факт, що одне з найбільших у світі єврейських новорічних святкувань відбувається в Україні, на місці одних із найжахливіших звірств Голокосту, і саме в Умані, де нацисти розстріляли тисячу єврейських дітей і кинули їхні тіла в яму, висвітлює стійкість, яка є дуже доречною в цей момент. Зрештою, це Святі дні, час для радості, але також і для болючої пам'яті", – наголошує NYT. Уманське паломництво налічує понад 200 років. Воно пов'язане з Ребе Нахманом, який помер в Умані у 1810 році і був правнуком людини, яку вважають засновником хасидського юдаїзму, пояснює видання. Він заохочував людей показувати своє щастя і спілкуватися з Богом безпосередньо, як з другом. Він просив своїх послідовників бути з ним на Рош га-Шана, єврейський Новий рік, а перед смертю пообіцяв, що якщо навіть найгірші грішники помоляться на його могилі в Умані і зроблять благодійну пожертву, він зробить все можливе, щоб врятувати їх від пекла. Відвідувачі його могили відомі своєю нестриманістю, але разом із тим і відкритістю, коли чоловіки в чорних капелюхах і галіфе молилися поруч з чоловіками в обтягуючих футболках і з татуюваннями. Більшість приїхали з Ізраїлю, другий за чисельністю контингент – зі Сполучених Штатів. До війни деякі з них навіть прилітали гелікоптерами з Києва. Проте зараз, коли повітряний простір України закритий, більшість з них добиралися наземним транспортом з Польщі, Молдови, Угорщини чи Румунії, що було довгим, виснажливим і дорогим. Паломництво триває близько тижня, і хоча є деякі заплановані заходи, це багато спілкування і ламання хліба. Паломники кружляють головною вулицею крихітної єврейської дільниці Умані. Вони шукають друзів, яких не бачили з минулого паломництва, заходять до рабинів за благословенням, слухають мотиваційні бесіди і протискуються до невеличкої будівлі, де розташована могила ребе Нахмана. Навіть після опівнічної комендантської години через відчинені вікна по всьому місту лунає гучна музика і гучний сміх. <img alt="Умань під час Рош га-Шана" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/305000_306000/305503_Uman_new_960x380_0.webp" title="Умань під час Рош га-Шана">

Читати повністю